Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
розділи 1-3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11.93 Mб
Скачать

3.8. Взаємозв’язок перетворень речовин у рослині

Життєдіяльність організму пов’язана з постійними перетвореннями речовин, що відбуваються в різних напрямах, і які водночас тісно пов’язані між собою і перебувають у постійній і складній залежності від умов навколишнього середовища. Основою такої динамічної стійкості клітинного метаболізму є здатність живих систем до саморегулювання, самопоновлення і самовідтворення. Природа механізмів регулювання обміну речовин вивчена недостатньо. Встановлено лише основні механізми регуляції ферментативної активності клітини, до яких належить генетичний контроль (регуляція біосинтезу ферментів і коферментів), регуляція на рівні репресорів, депресорів і фітогормонів, регуляція зовнішніми факторами (рН, температура, вологість, світло та ін.). Ці регуляційні механізми створюють можливість пристосувальних змін метаболізму до нестійких умов навколишнього середовища, у яких перебуває рослинний організм. Вони зумовлюють саморегуляцію каталітичних реакцій, які пов’язані із забезпеченням всієї сукупності процесів життєдіяльності.

3.8.1. Листок як основний орган біосинтезу

У листку відбуваються числені й різноманітні метаболічні процеси. Саме у ньому взаємопов'язані процеси фото- і біосинтезів. Тут трансформується сонячна енергія, забезпечується метаболізм вуглеводів, аміно- і органічних кислот, ліпідів, вітамінів, низки фітогормонів, речовин вторинного походження (алкалоїдів, дубильних речовин, фенольних сполук тощо) і зольних елементів.

Метаболічні процеси у листках тісно взаємопов’язані з обміном речовин у всьому рослинному організмі, в якому можна виділити п’ять основних напрямів обміну речовин: вуглеводів, ліпідів, амінокислот, органічних кислот, пуринів і піримідинів. Між цими видами обміну і в кожному з них у постійному взаємозв’язку відбуваються процеси анаболізму і катаболізму, тобто синтезу і розпаду, між якими підтримується рівновага. Регулювання рівноваги здійснюється з боку ферментних систем, активаторів та інгібіторів, контролюється генетично.

Вирішальна роль у визначенні спрямованості та інтенсивності обміну речовин належить складній системі каталізаторів-ферментів і біологічно активним речовинам. Спрямованість ферментативних реакцій живої клітини значною мірою залежить від просторового розміщення ферментів протоплазми і субстратів.

Цитоплазма являє собою гетерогенну структуру з різними структурними утвореннями, які виконують певні функції: хлоропласти – фотосинтез, мітохондрії – дихання, рибосоми і полірибосоми – біосинтез білків. Ритмічність ферментативних процесів, як пристосувальна функція рослинного організму до зовнішніх факторів, зумовлена специфічністю ферментів і різними фізіологічними ознаками (посухостійкість, солестійкість та ін.).

3.8.2. Роль кореня у біосинтезі

Обмін речовин у рослинному організмі включає перетворення мінеральних елементів, сполук фосфорної кислоти, азотистих речовин. Надходження мінеральних речовин головним чином відбувається завдяки діяльності кореневої системи.

Поглинуті мінеральні елементи включаються в процеси біосинтезу безпосередньо у кореневій системі. Пасока пшениці, соняшнику, кукурудзи, коноплі, огірків, картоплі та інших рослин містить 15–30 % органічного азоту у формі амінокислот і близько 20 % фосфору у формі органічних фосфатів.