- •Isbn © Власенко м.Ю., Вельямінова-Зернова л.Д., Мацкевич в.В.
- •III. Структура і функції біомолекул. Обмін органічних речовин у рослинному організмі
- •VII. Дихання рослин
- •Передмова
- •Розділ I загальні закономірності життєдіяльності рослинного організму
- •1.1. Предмет і завдання фізіології та біотехнології
- •1.2. Основні етапи розвитку фізіології рослин
- •1.3. Фізіологія рослин як фундаментальна біологічна наука та теоретична основа агрономічних наук
- •1.4. Основні напрями сучасної фізіології рослин
- •1.5. Методи та рівні досліджень фізіології рослин
- •1.6. Фізіологічні основи біотехнології
- •Розділ II фізіологія рослинної клітини
- •2.1. Клітина як структурно-функціональна одиниця рослинного організму
- •2.2. Загальна морфологія рослинної клітини
- •2.3. Будова і фізіологічні функції компонентів клітини
- •2.3.1. Клітинна оболонка та її функції
- •2.3.2. Протопласт
- •2.3.3. Вакуолі, їх функції
- •2.4. Особливості будови органел цитоплазми та їх біологічні функції
- •2.4.1. Пластиди
- •2.4.2. Мітохондрії
- •2.4.3. Рибосоми
- •2.4.4. Апарат Гольджі
- •2.4.5. Лізосоми
- •2.4.6. Мікротрубочки
- •2.4.7. Ендоплазматичний ретикулум
- •2.5. Клітинні мембрани, їх будова, хімічний склад та функції
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III структура і функції біомолекул. Обмін органічних речовин у рослинному організмі
- •3.1. Загальна характеристика рослинних білків, структура, функція та класифікація
- •3.1.1. Характеристика і класифікація амінокислот
- •3.1.2. Пептиди і поліпептиди
- •3.1.3. Біосинтез основних амінокислот
- •3.1.4. Залежність біосинтезу амінокислот і білків від екологічних факторів в онтогенезі
- •3.2. Нуклеїнові кислоти, їх види, структура та значення
- •3.2.1. Основні етапи біосинтезу білків
- •3.2.2. Синтез і розпад білків
- •3.3. Ферменти, хімічна природа і будова молекули
- •3.3.1. Класифікація ферментів
- •3.3.2. Властивості ферментів та локалізація
- •3.3.3. Залежність активності ферментів від факторів середовища
- •3.3.4. Механізм ферментативного каталізу
- •3.4. Біохімічна характеристика і значення вуглеводів
- •Біосинтез і взаємні перетворення вуглеводів. Ферменти вуглеводного обміну
- •Транспортні й запасні форми вуглеводів
- •3.4.3. Вуглеводний обмін при формуванні насіння і плодів
- •3.4.4. Обмін вуглеводів залежно від екологічних факторів і умов середовища
- •3.5. Біохімічна характеристика та значення ліпідів
- •3.5.1. Біосинтез жирів
- •3.5.2. Обмін жирів при формуванні насіння олійних культур залежно від факторів навколишнього середовища
- •3.5.3. Обмін жирів під час зберігання насіння
- •3.6.1. Біосинтез і фізіологічна роль водорозчинних вітамінів
- •3.6.2. Жиророзчинні вітаміни
- •3.6.3. Зміна вмісту вітамінів у онтогенезі рослин залежно від екологічних факторів і умов вирощування
- •3.7. Речовини вторинного походження
- •3.8. Взаємозв’язок перетворень речовин у рослині
- •3.8.1. Листок як основний орган біосинтезу
- •3.8.2. Роль кореня у біосинтезі
- •3.9. Конституційні й запасні речовини
- •Питання для самоконтролю
3.5.2. Обмін жирів при формуванні насіння олійних культур залежно від факторів навколишнього середовища
Хімічний склад і вміст жирів у насінні олійних культур змінюється у досить широких межах залежно від виду і сорту рослин, способу вирощування і кліматичних умов. Дані Саратовської дослідної станції про вміст олії у насінні соняшнику різних сортів при вирощуванні у різних зонах наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Вміст олії у насінні соняшнику, % на суху речовину (за Івановим М.І.)
Назва сорту |
Посушлива зона |
Лісостепова зона |
Зона достатнього зволоження |
Саратівка -169 |
29,9 |
30,8 |
29,0 |
Зеленка -76 |
29,8 |
30,4 |
28,6 |
Круглик –А-41 |
30,8 |
32,7 |
30,2 |
Найбільш істотний вплив на хімічний склад жирів має географічне положення району вирощування. При переміщенні одних і тих же сортів у райони з більш низькими середніми температурами або з достатньою вологістю грунту під час вегетації рослин спостерігається збільшення вмісту олії у насінні і підвищення вмісту у ньому ненасичених кислот. При вирощуванні соняшнику у північних і східних районах у насінні накопичувалося більше олії з більш високим йодним числом. Навпаки, у південних районах насіння містить менше олії, йодне число якого більш низьке.
Правильне застосування добрив дозволяє підвищити вміст жирів у насінні та покращити їх якість. Особливу роль мають фосфорні добрива. Азотні приводять до зменшення вмісту олії у насінні і збільшення кількості білка. Одночасне внесення фосфорних і калійних – підвищує процент олії. Різні строки посіву також викликають зміну у накопиченні жирів та їх складі. Основна дія ранніх строків посіву полягає у забезпеченні більш високої вологості грунту і більш низьких температур для росту і розвитку рослин. При цьому зміщуються фази росту і створюються сприятливі умови вологості грунту у період від початку цвітіння до дозрівання. В умовах Лісостепу при ранніх посівах соняшнику отримують насіння з умістом олії на 2% вище.
Загальним для усіх культур можна вважати зниження олійності при пізніх строках сівби та підвищення кислотного числа.
Підвищення вмісту олії при вирощуванні олійний культур у північних і північно-західних районах, а також гірських і деяких південних пов’язане з більш високою вологістю грунту, яка сприяє накопиченню ненасичених жирних кислот і жирів. Водночас надлишок вологи у грунті, і особливо у повітрі, створює сприятливі умови для розвитку грибкових хвороб, негативно впливає на накопичення олії.
Олієтворчий процес у насінні відбувається не лише в міру його дозрівання на корені, але й після збирання рослин, до обмолоту. Післязбиральне дозрівання насіння повинно супроводжуватися поступовим його зневодненням. При цьому відбувається надходження вуглеводів і утворення жирних кислот і гліцерину, перетворення їх у жири, зменшення вмісту вільних жирних кислот.