- •2 Розрахунково-технічна частина
- •2.1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропостачання
- •2.2 Відомість споживачів електричної енергії
- •2.3 Вибір схеми електропостачання і величин напруг живлення
- •2.4 Розрахунок електричних навантажень
- •2.5 Вибір типу трансформаторної підстанції
- •2.6 Вибір числа і потужності силових трансформаторів
- •2.7 Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.8 Вибір електрообладнання трансформаторної підстанції
- •2.8.1 Вибір електрообладнання на стороні 35 кВ
- •2.8.2 Вибір електрообладнання на стороні 10 кВ
- •2.9 Вибір проводів живлення та відходячих кабелів
- •2.9.1 Вибір проводів живлення
- •2.9.2 Вибір відходячих кабелів
- •3 Організаційно-технологічна частина
- •3.1 Організація технічного догляду та поточного ремонту електрообладнання підстанції
- •3.2 Технічний догляд за силовими трансформаторами
- •3.3 Поточний ремонт силового високовольтного обладнання трансформаторної підстанції
- •4 Економічна частина
- •4.1 Типовий обсяг робіт по технічному обслуговуванню силових трансформаторів
- •4.2 Побудова структури ремонтного циклу електрообладнання підстанції
- •4.3 Визначення трудомісткості ремонту
- •4.4 Розрахунок собівартості ремонту
- •4.5 Техніко-економічні показники і висновки
- •5 Охорона праці
- •5.1 Організація безпечного виконання робіт при експлуатації та ремонті силової і освітлювальної мережі
- •5.1.1 Завдання в області охорони праці
- •5.1.2 Опис робіт, що виконують на об’єкті проектування
- •5.1.3 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних факторів
- •5.1.4 Розробка організаційних заходів і засобів з охорони праці
- •5.1.5 Опис долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках
- •5.1.6 Аналіз пожежовибухонебезпечності об’єкта
- •5.1.7 Розробка протипожежних організаційних та технічних заходів, підбір засобів пожежогасіння
- •5.2 Розрахунок захисного заземлення
- •6 Питання стандартизації та якості
- •6.1 Показники якості електроенергії
- •6.2 Вплив якості електричної енергії на роботу споживачів
- •Висновок
- •Література
2.9 Вибір проводів живлення та відходячих кабелів
2.9.1 Вибір проводів живлення
Виходячи з наявності джерела живлення, приймаємо величину напруги:
.
Довжина
повітряної лінії
.
Виходячи з умов надійності, розрахункову потужність кожної лінії приймаємо рівною повній розрахунковій потужності всієї підстанції:
.
Розрахунковий струм лінії визначаємо за формулою (2.18):
(2.18)
де
-
розрахункова
потужність кожної лінії, кВА;
- номінальна напруга живлення, кВ;
Визначаємо економічний переріз жил кожної лінії. Приймаємо провід з сталеалюмінієвими жилами. (2.19):
(2.19)
де
- розрахунковий струм лінії;
-
економічна щільність струму,
,
[6,
с.85, таб. 2.26]
Приймаємо
провід марки
з тривалим допустимим табличним струмом
на жилу
[8,
с.428, таб.7.35].
Проводимо перевірку обраного перетину дроту по нагріванню струмом нормального режиму. (2.37):
(2.37)
де
- поправочний коефіцієнт; для повітряної
лінії
=
1
А
I доп =
265 А для даного перетину дроту, тобто
265 А> 90 ,4 А, що задовольняє умові
перевірки.
Висновок: провід марки АС – 95 може бути остаточно прийнятий для ліній підстанції, що живлять.
2.9.2 Вибір відходячих кабелів
Виходячи з умов надійності, розрахункову потужність кожної лінії приймаємо рівною повній розрахунковій потужності всієї підстанції:
.
Розрахунковий струм лінії визначаємо за формулою (2.18):
(2.18)
де - розрахункова потужність кожної лінії, кВА;
- номінальна напруга живлення, кВ;
Визначаємо економічний переріз жил кожної лінії. Приймаємо кабель з алюмінієвими жилами з паперовою ізоляцією (2.19):
(2.19)
де - розрахунковий струм лінії;
- економічна щільність струму, ,
(прийнята
за
для силових кабелів з алюмінієвими
жилами з паперовою ізоляцією);
Приймаємо
кабель марки
з перерізом кабелю, що дорівнює
та тривалим допустимим табличним струмом
на жилу
(
).
З урахуванням умов прокладки знаходимо уточнююче значення тривалого допустимого струму за формулою (2.20):
(2.20)
де
-
температурний коефіцієнт, оскільки
температура навколишнього середовища
не задана, то
-
коефіцієнт, що враховує коефіцієнт, що
враховує взаємний вплив кабелів, що
розташовані рядом у землі, приймаємо
по
;
У нормальному режимі струм одного вводу буде складатиме:
Данна умова виконується.
В аварійному режимі допускається перевантаження кабелів на 30% тривалістю не більш ніж 6 годин у продовж п'яти діб.
Данна умова виконується.
Перевіряємо
переріз дротів лінії за втратою напруги
в аварійному режимі. Допустима довжина
лінії, виходячи з допустимої втрати
напруги
(за
ПУЕ), розраховується за формулою (2.21):
(2.21)
де
-
довжина лінії кабелю на 1% втрати
навантаження, приймаємо для
ААБ-185
(
);
-
допустима втрата навантаження у кабелі,
приймаємо 5%;
-
допустиме навантаження на кабель,
приймаємо з п. 2.4.1;
з
попереднього розрахунку;
- розрахунковий струм лінії;
Таким чином лінія проходить за втратою навантаження.
Висновок: кабель марки проходить за нагрівом, за втратою напруги і тому може бути остаточно прийнятий для ліній підстанції, що відходять.
