Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Перспективи розвитку і застосування з.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
156.53 Кб
Скачать

28.Шляхи застосування паливних зол при виготовленні будматеріалів

 Найбільш значними напрямами використання паливних зол і шлаків є дорожнє будівництво, виробництво в'яжучих, важких і комірчастих бетонів, легких заповнювачів, стінових матеріалів. У важких бетонах золи використовують, в основному, в якості активної мінеральної добавки і мікронаповнювача, що дозволяє знизити витрату цементу на 20-30%. В легких бетонах на пористих заповнювачах золи застосовують не тільки як добавки, що знижують витрату цементу, але і як дрібний заповнювач, а шлаки як пористого піску і щебеню. Золи і шлаки використовуються також для виготовлення штучних пористих заповнювачів легких бетонів. У ніздрюватих бетонах зола використовується як основний компонент або добавка для зниження витрати в'яжучого.

29.Номенклатура і властивості будматеріалів що характеризують їх відношення до дії води і морозу

Гігроскопічність — нездатність матеріалу поглинати водяну пару з повітря. Гігроскопіч­ність визначають як відношення маси гігроскопічної вологи до маси сухого матеріалу.

Капілярне всмоктування пористими матеріалами відбувається за рахунок піднімання вологи по капілярах, коли частина матеріалу (конструкції) перебуває у воді.

Водопоглинання — здатність матеріалу всмоктувати й утримувати вологу при безпосередньому стиканні з водою.

Водостійкість — це здатність матеріалу зберігати міцність при тимчасовому чи постійному зволоженні водою.

Вологість (W) визначається вмістом вологи в порах і на поверхні пор матеріалу за масою або об’ємом в процентах, причому цей вміст значно менший за показник водопоглинання.

Вологовіддача — це здатність матеріалу віддавати воду із зміною температури та вологості навколишнього середовища.

Водопроникність — це здатність матеріалу пропускати крізь себе воду при певному гідростатичному тиску. Водо­проникність характеризується коефіцієнтом фільтрації, який ви­мірюється в метрах за секунду й залежить від щільності матеріалу та його будови.

Паропроникність — це здатність матеріалу пропускати водяну пару за наявності різниці тиску біля поверхні огороджень.

Гідрофільність — це здатність матеріалу зв’язувати воду й змо­чуватися водою.

Гідрофобність — це здатність твердого тіла не змочуватися водою (відштовхувати воду).

Гідрофобізація — це процес надання поверхні гідрофільних мате­ріалів здатності відштовхувати воду, тобто гідрофобності.

Вологові деформації — це здатність матеріалу змінювати свій об’єм із зміною вологості, що може спричинитися до структурних на­пружень у матеріалі.

Морозостійкість — це здатність матеріалу в насиченому водою стані витримувати багаторазове навперемінне заморожування й від­тавання без зниження міцності при стиску понад 15 % (для деяких матеріалів — до 25 %) і втрати маси не більш як 5 % Марка за мо­розостійкістю характеризується оптимальним числом циклів замо­рожування—відтавання, які витримує випробовуваний матераі. На­приклад, цеглу керамічну випускають марок F15, F25, F35, F50, дорожній бетон —F50...F200, а гідротехнічний бетон — до F500 (циф­ри позначають число циклів).