- •Перспективи розвитку і застосування з/б
- •Деформатні властивості і їх вплив на довговічність матеріалів і виробів
- •Перспективи розвитку і застосування матеріалів з деревини та іншого рослинного походження
- •4. Шляхи використання супутніх продуктів металургійної промисловості при виробництві будматеріалів
- •5. Механічні властивості
- •6. Шляхи економії будівельних матеріалів
- •7. Доцільність застосування відходів інших галузей для виробництва будматеріалів
- •9. Керамічні легкі заповнювачі бетонів, специфіка застосування.
- •11. Легкі гірські породи і застосування в будівництві
- •12. Скло сировина. Основи технології виготовлення матеріалів і виробів властивості і специфіка використання в будівництві
- •13. Особливості застосування вулканічних туфів і мармуру для облицювання
- •14. Теплоізоляційні матеріали і ефективність їх застосування
- •15. Загальна характеристика груп гірських порід за походженням. Вплив мінералів на властивості гірських порід
- •16. Технологічні властивості буд матеріалів
- •17. Теплофізичні властивості буд матеріалів
- •26. Перспективи розвитку і застосування в будівництві бетонів
- •27. Шляхи зниження матеріаломісткості будматеріалів. Приклади
- •28.Шляхи застосування паливних зол при виготовленні будматеріалів
- •29.Номенклатура і властивості будматеріалів що характеризують їх відношення до дії води і морозу
- •30. Портландцемент. Роль мінералів клінкеру при формуванні властивостей цементу . Теорія твердіння портландцементу
- •31. Поняття про ефективні керамічні матеріали. Фактори ефективності. Різновиди таких виробів
- •32. Порівняльна характеристика стінових матеріалів з натуральної сировини
- •33. Порівняльний аналіз видів вапняних вяжучих речовин і їх застосування в будівництві
- •34. Особливі властивості шлакопортландцементу і доцільнысть застосування в будівництві
- •35. Різновиди будівельних розчинів порівняльна характеристика і особливості застосування
- •36. Порівняльна характеристика лужних цементів і бетонів з портландцемент ними в’яжуччими і бетонами Шлакощелочной цемент
- •37. Плавлені вироби з гірських порід . Різновиди, властивості, особливості застосування
- •38. Порівняльний аналіз різних засобів армування з/б виробів
- •39. Номенклатура і найбільш характерні властивості азбоцементних виробів
- •40.Порівняльна оцінка різних облицювальних матеріалів для підлог на хімічних підприємствах
- •42. Доцільність і можливість застосування шлаків в металургійних виробництв для виготовлення будівельних матеріалів
- •46. Різновиди структур будівельних матеріалів і вплив структур на експлуатаційні властивості виробу.
- •47. Порівняльний аналіз різних видів легкого бетону.
- •50. Номенклатура, властивості і специфіка застосування різновидів листового скла.
- •51. Рідинне скло та матеріали на його основі і особливості його застосування.
- •54. Сульфатостійкі і швидкотвердіюучі портландцементи. Особливості складів і специфіка застосування в будівництві
- •55. Склад, властивості і застосування в будівництві гідрофобного і пластифікованого портландцементу
- •58. Способи укладання, ущільнення і твердіння бетонних сумішей та методи прискорення твердіння
- •1. Мастичные герметики
- •2. Прокладочные герметики
- •3. Ленточные герметики
28.Шляхи застосування паливних зол при виготовленні будматеріалів
Найбільш значними напрямами використання паливних зол і шлаків є дорожнє будівництво, виробництво в'яжучих, важких і комірчастих бетонів, легких заповнювачів, стінових матеріалів. У важких бетонах золи використовують, в основному, в якості активної мінеральної добавки і мікронаповнювача, що дозволяє знизити витрату цементу на 20-30%. В легких бетонах на пористих заповнювачах золи застосовують не тільки як добавки, що знижують витрату цементу, але і як дрібний заповнювач, а шлаки як пористого піску і щебеню. Золи і шлаки використовуються також для виготовлення штучних пористих заповнювачів легких бетонів. У ніздрюватих бетонах зола використовується як основний компонент або добавка для зниження витрати в'яжучого.
29.Номенклатура і властивості будматеріалів що характеризують їх відношення до дії води і морозу
Гігроскопічність — нездатність матеріалу поглинати водяну пару з повітря. Гігроскопічність визначають як відношення маси гігроскопічної вологи до маси сухого матеріалу.
Капілярне всмоктування пористими матеріалами відбувається за рахунок піднімання вологи по капілярах, коли частина матеріалу (конструкції) перебуває у воді.
Водопоглинання — здатність матеріалу всмоктувати й утримувати вологу при безпосередньому стиканні з водою.
Водостійкість — це здатність матеріалу зберігати міцність при тимчасовому чи постійному зволоженні водою.
Вологість (W) визначається вмістом вологи в порах і на поверхні пор матеріалу за масою або об’ємом в процентах, причому цей вміст значно менший за показник водопоглинання.
Вологовіддача — це здатність матеріалу віддавати воду із зміною температури та вологості навколишнього середовища.
Водопроникність — це здатність матеріалу пропускати крізь себе воду при певному гідростатичному тиску. Водопроникність характеризується коефіцієнтом фільтрації, який вимірюється в метрах за секунду й залежить від щільності матеріалу та його будови.
Паропроникність — це здатність матеріалу пропускати водяну пару за наявності різниці тиску біля поверхні огороджень.
Гідрофільність — це здатність матеріалу зв’язувати воду й змочуватися водою.
Гідрофобність — це здатність твердого тіла не змочуватися водою (відштовхувати воду).
Гідрофобізація — це процес надання поверхні гідрофільних матеріалів здатності відштовхувати воду, тобто гідрофобності.
Вологові деформації — це здатність матеріалу змінювати свій об’єм із зміною вологості, що може спричинитися до структурних напружень у матеріалі.
Морозостійкість — це здатність матеріалу в насиченому водою стані витримувати багаторазове навперемінне заморожування й відтавання без зниження міцності при стиску понад 15 % (для деяких матеріалів — до 25 %) і втрати маси не більш як 5 % Марка за морозостійкістю характеризується оптимальним числом циклів заморожування—відтавання, які витримує випробовуваний матераі. Наприклад, цеглу керамічну випускають марок F15, F25, F35, F50, дорожній бетон —F50...F200, а гідротехнічний бетон — до F500 (цифри позначають число циклів).