МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП Львівський коледж «Інфокомунікації»

Національного університету «Львівська політехніка»

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему:КОМЛЕКТАЦІЯ ЦИФРОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ

Спеціальність: Електромонтер лінійних споруд електрозв’язку та проводового мовлення, електромонтер станційного устаткування телефонного зв’язку

Виконав:

учень групи МС-31

Занов’як Роман Володимирович

Перевірив:

Чиженьков М. В. ________________

Нарєжна В. П. __________________

м. Львів, 2015 р.

ЗМІСТ 1 СТИКИ АТС.…………………………………………………………………………5 Поняття стика цифрових АТС…………….………………………………….5 Аналоговий абонентських стик……………………………….……………...7 Абонентські стики ЦСК ЄС-11…………………………………........………8 2 КОМПЛЕКТАЦІЯ ЦСК ЄС-11……………………………………….…………....12 2.1 Загальна характеристика ЦСК ЄС-11………………………………….…...12 2.2 Структурна схема ЦСК «Квант-Е»…………………………………….…...15 2.3 Комплектація блоку абонентського доступу БАД …………………..…..16 2.4 Комплектація блоку лінійних стиків БЛС ………………………….….…19 2.5 Комплектація блоку комутації і керування БКК …………………............21 2.6 Варіанти комплектації ЄС-11………………………………………............25 3 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………………………...29 3.1 Загальні положення…………………………………………………….…..29 3.2 Класифікація виробничих приміщень по пожежній безпеці………….....29 ДР. ЛКІ.7244 ПЗ Зм. Кіл. Арк. Док. Підпис Дата Розробив Комплектація цифрових систем передачі Літера Аркуш Аркушів Перевірив Чиженьков Н 2 37 Н.контр. Нарєжна В. П ЛКІ гр. МС-31 Затв.

ВСТУП

Останнє десятиріччя характеризується стрімким розвитком телекомунікацій.

На телефонних мережах багатьох країн застосовуються автоматичні телефонні станції нового покоління - цифрові АТС, які є більш ефективні, ніж аналогові системи комутації просторового типу.

Важливу роль в створенні цифрових АТС відіграли три фактори.

По-перше, почалося широке використання цифрових систем передачі. З їх появою перед спеціалістами постала задача створення АТС, які комутували б цифрові сигнали без їх перетворення в аналогову форму.

По-друге, розробка і масове виробництво мікросхем зробили реальним побудову АТС нового покоління.

По-третє, велике значення мало використання в апаратурі зв'язку цифрової обчислювальної техніки. Використання ЕОМ в цифрових АТС дозволило не тільки більш економічно реалізувати управління самою АТС, але й суттєво підвищити гнучкість комутаційної системи і ввести для абонентів значний об'єм додаткових видів обслуговування за рахунок їх реалізації програмним чином.

Основними перевагами цифрових АТС є:

• зниження затрат праці на виготовлення електронного комутаційного обладнання за рахунок автоматизації процесу його виробництва;

• зменшення габаритних розмірів і підвищення надійності обладнання за рахунок використання елементної бази високого рівня інтеграції;

• зменшення об'єму робіт при монтажі і налагодженні електронного обладнання;

• суттєве скорочення штату обслуговуючого персоналу за рахунок автоматизації контролю обладнання і створення не обслугованих станцій;

• скорочення площ для встановлення цифрового комутаційного обладнання;

• підвищення якості передачі і комутації;

• збільшення кількості допоміжних і додаткових видів обслуговування;

• можливість створення на базі цифрових АТС і центрів комутації повідомлень інтегральних систем зв'язку, що дозволяє впровадити різні види служб зв'язку на єдиній методологічній і технічній основі.

До особливостей цифрових АТС можна віднести :

• модульність побудови, яка дозволяє забезпечити легку пристосованість системи до зміни ємності, зручність і простоту експлуатації, технологічність за рахунок зменшення кількості різнотипних блоків;

• симетричність структур відносно середньої лінії, яка поділяє комутаційне поле на дві частини. Властивість симетричності дозволяє побудувати комутаційне поле найбільш раціонально з точки зору об'єму обладнання і керування;

• чотири провідність комутаційного поля, яка пояснюється особливостями передачі ущільнених в часі сигналів.

Всім цим вимогам відповідає цифрова система комутації типу «ЄС-11».

Телефонна цифрова комутаційна система ЄС-11 призначена для використання в якості кінцевих, вузлових, центральних та транзитних станціях на цифрових ділянках телефонних мереж сільських адміністративних районів.

Станції ЄС-11 використовують сучасні цифрові методи комутації та передавання інформації, що забезпечує високу якість надавання послуг. Станції побудовані за модульним принципом та розподіленим програмним керуванням.

1 Стики атс

1.1 Поняття стику цифрових АТС

Робота цифрових АТС відбувається в оточені різноманітного телекомунікаційного обладнання: інших АТС(цифрових і аналогових), різних абонентських пристроїв, систем передачі. Спільне функціонування всього обладнання відбувається завдяки виконанню певних правил. В зокрема ЦСК повинна забезпечувати інтерфейс (стик) з аналоговими і цифровими абонентськими лініями і системами передачі.

Стиком називається межа між двома функціональними блоками, яка задається характеристиками сигналів і іншими характеристиками в залежності від специфіки.

Стик забезпечує одноразове визначення параметрів з’єднання між двома пристроями. Ці параметри відносяться до типу, кількості і функціям з’єднання ланцюгів, а також до типу формі і черговості сигналів, які передаються по цих колах.

Точне визначення типів, кількості, форми і послідовності з’єднання і взаємозв’язку між двома функціональними блоками на стику між ними задається специфікацією стику.

Рисунок 1.1 - Стики цифрових АТС

Стики цифрової АТС можна поділити на наступні:

• аналоговий абонентський стик;

• цифровий абонентський стик;

• абонентський стик ISDN;

• мережеві (цифрові і аналогові) стики.

Через стик А підключаються цифрові тракти, ущільнені апаратурою ІКМ-30 (2048кбіт/с) або ІКМ-24 (1544 кбіт/с).

Стик В призначений для підключення цифрових трактів, ущільнених апаратурою ІКМ-120 (8448 кбіт/с).

Аналогові двох- і чотирьох провідні лінії вмикаються в станційне закінчення цифрової АТС через стик С. Аналогово - цифрові перетворювачі для цих ліній входять в склад обладнання цифрової АТС.

Для увімкнення цифрових ліній (абонентських або відомчих виробничих АТС (УПАТС) в пристрої, забезпечуючи доступ до цифрової станції) використовуються стики типу Z (Z1, Z2, Z3). Характеристики стиків Z в значній мірі залежать від національних особливостей мереж.

Для увімкнення цифрових ліній були визначені інтерфейси U і V. Стики U і V1 використовуються для включення АЛ при основному доступі до мереж ISDN (цифрові системи інтегрального обслуговування). Основна структура доступу через стик – два канали типу В (інформаційні канали, 2х64 кбіт/с) і один канал типу D (канал сигналізації, 16 кбіт/с). Стик V2 признаний для включення цифрових підстанцій на швидкості 2048 кбіт/с. Через стик V3 вмикається цифрове обладнання при первинному доступі до інтегральним мережам, наприклад цифрові УПАТС. Структура стика: 30В+D. Обладнання в цифрові АТС вмикається через стик V4. Для мультиплексорів ІКМ, використовуючих при підключені аналогових виносних підстанцій і аналогових відомчих АТС, був призначений стик V5.

1.2 Аналоговий абонентських стик

При створенні і впроваджені АТС виникла проблема включення в АТС аналогової абонентської лінії з аналоговим телефонним апаратом (ТА). Винайденим більше 100 років тому телефонний апарат оптимізований для використання в аналогових телефонних мережах. По-перше, в його склад входив вугільний мікрофон – підсилювач потужності. По-друге, всі необхідні зумерні і визивні сигнали подаються по розмовним колам безпосередньо із телефонних станцій без перетворення, додаткових кіл при цьому не потрібно. По-третє аналогові електричні коливання при розмові також передаються без перетворень (при відсутності апаратури ущільнення) від мікрофона одного абонента до телефону другого абонента, завдяки чому відпадає необхідність в додаткових схемах на АТС. По-четверте, сам телефонний апарат надзвичайно простий як по електричній схемі, так і конструктивно. По-п’яте вартість аналогових телефонних апаратів невелика, так як їх виробництво випускається великими серіями різного виконання.

Безумовно, аналоговий телефонний апарат не є ідеальним пристроєм: вугільний мікрофон гігроскопічний і служить джерелом шумів, дисковий номеронабирач частіше за інших елементів ТА виходить з ладу і не відповідає економічним вимогам. Тому багато років ведуться роботи по створенню мікрофонів інших систем замість вугільних, вводяться кнопочці номеронабирачі замість дискових.

Точної кількості телефонних апаратів в світі ніхто не знає, але з впевненістю можна сказати, що їх сотні і сотні мільйонів штук. При цьому абоненти не квапляться замінювати ці прості в експлуатації пристрої на більш дорогі цифрові телефонні апарати.

Проблеми, виникаючі при підключені аналогової абонентської лінії в цифрову АТС, записується абревіатурою BORSCHT.

Таблиця 1.1 - Абонентські функції BORSCHT

Літера	Назва функції	Опис функцій
В	Battery feed (Запитка мікрофонів)	На абонентську лінію подається напруга, необхідна для живлення вугільних мікрофонів
O	Overvoltage protection (Захист від небезпечної напруги)	Обладнання цифрової АТС з допомогою спеціальних приладів захищається від попадання зі сторони абонентської лінії напруги 220 (380) В, а також від напруги при ударі блискавки в абонентську лінію
R	Ringing (Посилка визивного сигналу)	Абоненту, що викликається, посилається сигнал «Виклик» частотою 25 Гц і напругою 95 В (в деяких країнах може до бути 110 В)
S	Supervision іноді Singalling (Нагляд і сигналізація)	Прилади АТС повинні зафіксувати факти підняття і опускання мікротелефонної трубки викликаючого абонента, а також забезпечити прийом цифр номера викликаючого абонента
C	Coding (Кодування)	Аналоговий сигнал, що надходить по абонентській лінії перетворюється цифровий сигнал і навпаки
H	Hybrid (Функція дифсистеми)	Аналогова абонентська лінія являється двох провідною, а передача і комутація сигналів в цифрових АТС – чотирьох провідними. Тому здійснюється узгодження за допомогою диференціальних систем (дифсистем)
T	Testing (Контроль)	Здійснюється контроль роботи абонентської лінії і телефонного апарата, а також пристроїв, виконуючих вище перелічені функції.

1.3 Абонентські стики ЦСК ЄС-11

Станції передбачають підключення двопроводових індивідуальних аналогових абонентських ліній (ААЛ) (інтерфейс Z) з параметрами:

• послаблення на частоті 1020 Гц - до 6 дБ при діаметрі жил абонентського кабеля не менше 0,5 мм, до 4,5 дБ при жилах 0,4 мм та до 3,5 дБ при жилах 0,32 мм;

• опір шлейфа АЛ не більше 1700 Ом з урахуванням опору телефонного апарату;

• ємність між проводами або будь-яким проводом і землею - до 1,0 мкФ (без врахування ємності кінцевого абонентського пристрою);

• опір ізоляції між проводами або будь-яким проводом і землею не менше 20 кОм;

• перехідне послаблення між колами двох абонентських ліній на станційному боці на частоті 1020 Гц не менше 69,5 дБ.

Станції забезпечують підключення віддалених абонентів при використанні ТА з підсилювачем приймання по індивідуальних ААЛ з параметрами:

• послаблення на частоті 1020 Гц - до 10 дБ;

• опір шлейфа АЛ до 2400 Ом з урахуванням опору телефонного апарату;

• ємність між проводами або будь-яким проводом і землею - до 1 мкФ (без врахування ємності кінцевого абонентського пристрою);

• опір ізоляції між проводами або будь-яким проводом і землею - не менше 20 кОм;

• перехідне послаблення між колами двох абонентських ліній на станційному боці на частоті 1020 Гц не менше 69,5 дБ.

В станціях передбачено наступні типи ЗЛ:

• для напрямків зв'язку з однотипним обладнанням ЦСК "Лан-2000" та з цифровими АТС інших типів - універсальні ЦЗЛ двобічної чи однобічної дії, утворені каналами трактів Е1 (стик А1) чи Е1 (стик А);

• у напрямках до аналогових АТС - універсальні ЗЛ двобічної чи однобічної дії, утворені у трактах Е1 (стик А) та Е1 (стик А1), які закінчуються на зустрічних АТС обладнанням аналого-цифрового перетворення (АЦП) і комплектами низькочастотних закінчень (КНЗ);

• у разі ввімкнення станції безпосередньо в аналогову ЦС - універсальні трипроводові фізичні ЗЛ (ФЗЛ) однобічної дії (стик С₂₂), або універсальні 4-х провідні ЗЛ (стики C1 i E&M).

• типу А1 зі швидкістю передаваючого сигналу 1024 кбіт/с (Е1/2).

Станція забезпечує роботу по кабельним трипроводовим ФЗЛ з наступними параметрами:

• послаблення на частоті 1020 Гц до 4,5 дБ;

• опір шлейфа до 2,0 кОм;

• ємність шлейфа до 1,6 мкФ;

• опір ізоляції понад 20 кОм;

• опір проводу "с" до 700 Ом.

У стику А повинні передбачатися наступні лінійні коди:

• код АМІ (ЧПІ) - біполярний код з чергуванням полярності імпульсів, у якому двійкові символи передаються трійковим сигналом і послідовні двійкові одиниці подаються елементами сигналу зі змінною позитивною і негативною полярністю і однаковою амплітудою, а двійкові нулі - елементами сигналу з нульовою амплітудою;

• код HDB3 (МЧПІ) - модифікований біполярний код AMI, у якому чергування полярності знаків порушуються за правилом: кожний блок з чотирьох послідовних нулів замінюється блоком 000V або B00V, вибір якого здійснюється так, що число імпульсів B між послідовними імпульсами одиниць непарне і тому у сигнал не вводиться постійна складова. Тут літера В позначає імпульс, введений відповідно до правила чергування полярності, літера V - імпульс, що порушує це чергування.

Лінія для підключення обладнання у стик А повинна забезпечувати:

• послаблення на півтактовій частоті у межах від 0 до 6 дБ;

• частотну характеристику послаблення.

Таблиця 1.2 - Характеристики стику типу А (2048 кбіт/с)

Характеристика стику	Тип лінії на стику
	одна коаксіальна пара	Одна симетрична пара
Швидкість приймаючого сигналу, кбіт/с	Щ 20480,1024
Швидкість передаваючого сигналу, кбіт/с	2048 (точність визначається тактовим генератором станції)
Код	HDB3(МЧПІ) або АМІ (ЧПІ)
Вихідний опір, Ом	7510	12020
Номінальна тривалість на рівні імпульсу 0,5 нс	24425
Номінальна напруга імпульсу,В	2,37	3,0
Номінальна напруга паузи, В	00,237	00,3
Відношення амплітуд позитивної і негативної полярностей посередині імпульсу за тривалістю	Від 0,95 до 1,05
Відношення тривалостей імпульсів позитивної і негативної полярностей при половині номінальної амплітуди	Від 0,95 до 1,05