3.1.4 Здача відремонтованої кран-балки в експлуатацію

Відремонтований об’єкт перед запуском його в експлуатацію приймає комісія, яка призначена керівником підприємства. Очолює комісію головний інженер підприємства. В її склад входять: начальник цеху, де ремонтували обладнання, головний механік, головний енергетик, начальник ремонту, начальник технічного відділу, інженер з техніки безпеки. Дозвіл на пуск в роботу дається органами технічного надзору.

Прийом об’єкту із капітального ремонту оформлюється «Актом прийому відремонтованого об’єкту» (додаток Г) підписують всі члени комісії та затверджує керівник підприємства. К акту повинні додаватись акти прийому окремих вузлів і агрегатів, акти на приховані роботи, а також додається кошторис фактичної вартості капітального ремонту.

Пуск об’єкту в експлуатацію після капітального ремонту дозволяє тільки комісія з його прийому. Пуск в експлуатацію без акту заборонено.

Після 72 годин роботи крану в нормальному режимі оформляється комісійний акт про виробництво капітального ремонту за встановленою на підприємстві формі.

У всіх випадках підставою для включення кран-балки в роботу для його машиніста є дозвільний запис у журналі лише особі, яка є відповідальною за утримання крана в справному стані.

3.2 Планування ремонтів кран-балки

Організація планування ремонтів основного технологічного обладнання має важливе значення в забезпеченні його безперебійної роботи.

Для забезпечення нормальної і ритмічної роботи основного виробництва підприємства необхідно, щоб робота обладнання була також підпорядкована певному плану, тобто встановлені дні та години для періодичних технічних обслуговувань і ремонтів.

Планування ремонтів здійснюється на підставі даних обліку навантаження устаткування і нормативів міжремонтних періодів, установленими для певної групи обладнання з урахуванням деяких спеціофізічних умов підприємства або промисловості.

При цьому враховується і фактичний стан обладнання, накопичене в процесі технічного обслуговування на момент складання графіка ремонтів.

При складанні графіка ремонтів іноді враховується сезонність деяких виробництв, а також і терміни поставки великогабаритних деталей і вузлів, виготовлених на інших підприємствах.

Основними документами, що визначають черговість проведення і терміни зупинки обладнання на ремонт, є річний і місячні графіки ремонтів.

Із «Положення про ТОіР» для кран-балки встановлено:

Т₁- 60дн / 8год, Т₂- 360дн/ 16год, К – 10 років / 24 год, РС агрегату – 18 одиниць.

Формула ремонтного циклу 50Т₁ + 9Т₂ + К

На підставі нормативів періодичності складаємо структуру ремонтного циклу по рокам, яка буде мати загальний вид (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 – Повна структура ремонтного циклу кран-балки

Роки ремонту

Місяці роки

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т21

2

Т16

Т17

Т18

Т19

Т110

Т22

3

Т111

Т112

Т113

Т114

Т115

Т23

4

Т116

Т117

Т118

Т119

Т120

Т24

5

Т121

Т122

Т123

Т124

Т125

Т25

6

Т126

Т127

Т128

Т129

Т130

Т26

7

Т131

Т132

Т133

Т134

Т135

Т27

8

Т136

Т137

Т138

Т139

Т140

Т28

9

Т141

Т142

Т143

Т144

Т145

Т29

10

Т146

Т147

Т148

Т149

Т150

K

На підставі структури ремонтного циклу складаємо графік ТОіР агрегату на плановий рік.

Таблиця 3.2 – Структура ремонтного циклу кран-балки на 2016 рік

№ з/п	Найменування обладнання	Група ремнотно-складності	Змінність	Періодичність ремонтів, в місяцях							Структура ремонтного циклу
				К	Т3		Т2	Т1
1	2	3	4	5							6
1	Кран-балка	18	2	120	-	12			2	50Т1 + 9Т2 + К

Продовження таблиці 3.2

Останній ремонт

Місяці року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Вид

Місяць

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

XI

Т147

Т148

Т149

Т150

К

Т11

Примітка: тривалість ремонтів вказана в знаменнику в годинах. Аналогічно складається графік ТОіР для любого виду обладнання.

Після визначення змісту та об’єму ремонту обладнання розробляються технологічний процес його виконання, який оформляється в виді оперативно-лінійного графіку, призначення якого:

• Визначення конкретного змісту та послідовності ремонтних операцій з даного об’єкту;

• Встановлення нормативної тривалості кожної ремонтної операції, кількості та кваліфікації робітників, які виконують цю операцію;

• Розробка графіків всіх ремонтних операцій з метою найшвидшого та якісного виконання всього ремонту.

Застосування оперативно-лінійного графіку дозволяє значно скоротити тривалість ремонту, зменшити його трудомісткість та підвищити якість.

На підставі відомості дефектів на кожну ремонтну зупинку складається оперативний графік ремонту. В графіку визначається послідовність і тривалість окремих робіт, вказана необхідна кількість робітників для виконання кожної з них, а також прізвище майстра та назва організацій, які залучаються до виконання ремонту. Оперативні графіки сприяють раціональному використанню ремонтного персоналу, кранового обладнання, що сприятиме скороченню тривалості та трудомісткості ремонтів.