5.Охорона праці

5.1 Техніка безпеки при ремонті машини і промислова санітарія

Санітарія (виробнича санітарія) - розділ загальної санітарії, здійснює заходи по правильному улаштування, обладнання та утримання промислових підприємств з метою охорони здоров'я працюючих на них, а також населення, що проживає в найближчому сусідстві з підприємством.

Практичні заходи по оздоровленню умов праці ґрунтуються на гігієнічних нормативах для виробничих приміщень (норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, гранично допустимі концентрації шкідливих газів, парів і пилу в повітрі виробничих приміщень, гранично допустимі рівні шуму і вібрації тощо). До області промислової санітарії належать: санітарний благоустрій території промислових підприємств і території, що оточує їх, гігієнічні питання облаштування виробничих та допоміжних будівель і приміщень, промислова вентиляція і освітлення.

Спостереження за проведенням санітарних заходів при проектуванні, будівництві та переобладнання промислових підприємств, а також систематичний контроль за станом промислових підприємств та умовами праці на них здійснюють органи державного санітарного нагляду.

При проведенні поточного санітарного нагляду на промисловому підприємстві промислово-санітарні лікарі, помічники санітарних лікарів здійснюють свою діяльність спільно з цеховими лікарями медико-санітарних частин або лікарями медпунктів і технічними інспекторами профспілкових органів з контролю охорони праці та техніки безпеки.

Основним документом з промислової санітарії в даний час є «Санітарні норми проектування промислових підприємств». У цих документах викладені всі основні вимоги, які повинні неухильно дотримуватися при виборі промислового майданчика, розташування на ній виробничих і допоміжних будівель, пристрої та обладнання їх по частині опалення, освітлення, вентиляції, водопостачання і каналізації.

Загальними для всіх галузей промисловості є також «Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання». Вимоги цих правил спрямовані на попередження виникнення шкідливих факторів на виробництві.

Поряд із зазначеними правилами видаються різні санітарні правила, правила по техніці безпеки і промислової санітарії, інструкції та методичні листи, в яких викладаються гігієнічні вимоги до окремим виробництвам по нагляду за окремими видами робіт. В окремих санітарних правилах викладаються вимоги, спрямовані до обмеження шуму, вібрації,ультразвуку, іонізуючої радіації та ін.

Механізація і автоматизація трудомістких і шкідливих робіт, а також широке впровадження практичних заходів у сфері промислової санітарії, проведене на фабриках і заводах в Україні, грає величезну роль в справі оздоровлення умов праці та попередження професійних захворювань.

Промислова санітарія - система практичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу умов праці на здоров'я осіб, зайнятих у промисловості.

Промислова санітарія - частина виробничої санітарії, включає в себе також заходи щодо запобігання несприятливого впливу умов праці на здоров'я працюючих у всіх видах транспорту, зв'язку, будівництва, лісовому і сільському господарстві.

Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві у вогнетривкому виробництві повинні включати:

1. Складання переліку машин і устаткування, при роботі яких виникають шкідливі фактори, із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами;

2. Розборку і дотримання режимів праці та відпочинку для робітників, які підлягають впливу професійних шкідливості для зниження їх несприятливого впливу;

3. Складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях.

Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств, а також Будівельних норм і правил. Температура повітря у середині міжцехових опалювальних галерей повинна бути в межах (+5)…(+10) °С (при вологому прибиранні, в інших випадках +5°С)

Будова системи водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування каналізації, санітарних норм проектування промислових підприємств.

Господарсько-питні водопроводи, які живляться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього з’єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, які живляться від місцевих джерел водопостачання.

З’єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не допускаються. Для користування питною водою повинні бути налаштовані фонтанчики. При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.

Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищаються та дезінфікуються та не впливають на якість питної води, і повинні щільно закриватися кришками, що замикаються на замок. У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одного працюючого. Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Правил поверхневих вод від забруднення стічними водами.

Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловидалення повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту « Загальні гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ».

Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне

здійснюватися за графіком, який затверджений головним інженером підприємства. Для зменшення пило осадження у повітропроводах аспіраційних систем їх слід прокладати, за можливістю, з нахилом не менше 45 °С.

Рівні вібрації і шуму, які впливають на робітників вогнетривкого виробництва повинні відповідати вимогам санітарних норм Мінздраву України і ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ «Вібраційна безпека. Загальні вимоги безпеки».

Пристрій вентиляції відповідно до вимог санітарних норм, а також кваліфікаційна її експлуатація дозволяють забезпечити видалення шкідливостей від місця їх утворення і створити необхідну напрямок руху повітря в приміщеннях.

Одним з видів природної вентиляції є аерація. Аераційні пристрої повинні утримуватися в повній справності і бути готовими до використання в будь-який час року.

Для кожного виробничого приміщення, що має надлишки тепла, складають інструкцію з експлуатації пристроїв аерації.

На вогнетривких заводах розробляють інструкції з експлуатації та обслуговування вентиляційних і пиловловлюючих установок.

Щоб уникнути нещасних випадків при обслуговуванні вентиляційних установок необхідно стежити за тим, щоб всмоктуючі отвори вентиляторів, які не приєднаних до повітропроводів, були справні, та мали сітчасту огорожу з розміром чарунок не більше 20х20 мм.

До виконання робіт з техобслуговування (ремонту) крана допускаються навчені і атестовані, згідно вимог "Правил", особи не молодше 18 років, які мають необхідні знання та навички з виконання покладених на них обов'язків.

При зупинці кран-балки на ремонт відключається рубильник і на нього вивішується попереджувальний плакат з написом "Не включати - працюють люди". Забороняється зупиняти кран-балку на ремонт у місцях, де під ним виконуються будь - які роботи.

При зупинці крана над проходами, останні необхідно закривати або огородити сітчастими щитами і вивісити попереджувальні плакати.

Категорично забороняється сходити з кран-балки на підкранові шляхи і ходити по них без наряду-допуску.

На проведення ремонту кран-балки повинен видаватися наряд-допуск у порядку, встановленому власником. У наряді-допуску повинні бути зазначені заходи щодо створення безпечних умов виконання ремонтних робіт. Зокрема, повинні бути вказані заходи щодо попередження ураження ремонтного персоналу електрострумом, падіння з висоти, а також щодо попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів.

Дата і час виходу крана в ремонт, а також прізвище особи, відповідальної за його проведення, повинні бути зазначені в наряді-допуску та у вахтовому журналі оператора.

Гайкові ключі, домкрати, молотки, чалочні пристрої повинні бути справними.

Дозвіл на роботу кран-балки після ремонту видається ІТП, відповідальним за утримання вантажопідіймальних машин у справному стані, із записом у вахтовому журналі.