Зміст

1. Вступ……………………………………………………..(ст. 2)

2. Основна частина

2.1 Застосування та історія створення люмінесцентних ламп………………………………………………………………..(ст. 3-4)

2.2 Принцип роботи та особливості підключення люмінесцентних ламп………………………………….................(ст. 4-6)

2.3 Електромагнітний та електронний баласт…………….(ст. 6-8)

2.4 Механізм запуску лампи з електромагнітним баластом…………………………………………………………...(ст. 8-9)

2.5 Причини виходу з ладу люмінесцентних ламп………...(ст. 9-11)

2.6 Люмінофори і спектр випромінюваного світла…….(ст. 11-12)

2.7 Колбні або лінійні (люмінесцентні) лампи….............(ст. 13-14)

3. Загальні відомості про лампи розжарювання……………..(ст. 14-16)

3.1 Матеріали і вироби…………………………....................(ст.16-18)

3.2 Інструменти і пристосування…………………………....(ст. 18-21)

3.3 Монтаж освітлення з лампами розжарювання……….(ст. 21-25)

4. Техніка безпеки……………………………………………...(ст. 26-27)

5. Висновок………………………………………………………...(ст. 28)

6. Список використаної літератури……………………………….(ст.29)

1.Вступ

Люмінесце́нтна ла́мпа — газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світіннямлюмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання розряду: широко застосовується для загального освітлення, оскільки світлова віддача і термін служби в кілька разів більший, ніж у ламп з ниткою розжарювання того ж призначення.

Лампа розжарювання - джерело світла, перетворює енергію проходить по спіралі лампи електричного струму в теплову і світлову. Тепловим називають світлове випромінювання, що виникає при нагріванні тел. На використанні теплового випромінювання і засновано світіння електричних ламп розжарювання. Лампи розжарювання є найпоширенішими завдяки відносно невеликій вартості в поєднанні з високою надійністю, а також простотою підключення та експлуатації.

2.1 Застосування та історія створення люмінесцентних ламп

Люмінесцентні лампи — найрозповсюдженіше й економне джерело світла для створення розсіяного освітлення у приміщеннях нежитлових будинків: офісах, школах, навчальних і дослідницьких інститутах, лікарнях, магазинах, банках, підприємствах. З появою сучасних компактних люмінесцентних ламп, призначених для встановлення в звичайні патрони E27 або ж E14 замість ламп з ниткою розжарювання, вони стали завойовувати популярність і в побуті. Застосування електронних пускорегулюючих пристроїв (баластів) замість традиційних, електромагнітних, дозволяє ще більше поліпшити характеристики люмінесцентних ламп — позбутися від мерехтіння і гудіння, збільшитиекономічність, підвищити компактність та зручність.

Головними перевагами люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами з ниткою розжарювання є висока світловіддача(люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість як 100 Вт лампа розжарювання) і тривалий термін служби (6000-20000 годин проти 1000 годин). Це дозволяє люмінесцентним лампам заощаджувати значні кошти, незважаючи на вищу початкову ціну.

Застосування люмінесцентних ламп особливо доцільне у випадках, коли висока освітленість потрібна в приміщенні тривалий час, оскільки вмикання для цих ламп є найнебезпечнішим режимом і постійні вмикання-вимикання сильно знижують термін їхньої служби. Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел світла є ртутна люмінесцентна лампа. Вона є скляною трубкою (колбою), заповненою парамиртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора.

Першим пращуром лампи денного світла була лампа Генріха Гайслера, який у 1856 році одержав синювате світіння від заповненої газом трубки, збудженої за допомогою соленоїда. У 1893 році на всесвітній виставці в Чикаго, штат Іллінойс, Томас Едісон вперше показав людству люмінесцентне світіння. У 1894 році М. Моор створив лампу, у якій використовувався азот і вуглекислий газ, що випромінювали рожево-біле світло. Ця лампа мала досить помірний успіх. У 1901, Пітер Купер Г'юіт демонстрував ртутну лампу, яка світилася синьо-зеленим кольором, і в такий спосіб була непридатна для практичних застосувань. Її дизайн, однак, був дуже наближеним до сучасного, і лампа мала набагато вищу ефективність, ніж лампи Гайслера чи Еллінойса. У 1926 році Едмунд Джермер та його співробітники запропонували збільшити тиск у колбах, а також почали покривати їх флуоресцентним порошком, який перетворював ультрафіолетове світло, що випромінюється збудженою плазмою у однорідне біле світло. Е. Джермер сьогодні визнаний як винахідник лампи денного світла. General Electric пізніше викупила патент Е. Джермера, і під керівництвом Джорджа Е. Інмана забезпечила лампам денного світла широке комерційне використання, починаючи з 1938 року.