Редагування навальної та довідкової літератури.
Відповіді до Практичної роботи 8 (Обґрунтування концепції, апарату видання).
Питання:
Визначення концепції видання: вибір теми, композиції, жанру і виду видання за цільовим призначенням, інформаційними ознаками.
Вибір художнього оформлення.
Відповіді:
Визначення концепції видання: вибір теми, композиції, жанру і виду видання за цільовим призначенням, інформаційними ознаками.
Йдеться про розв'язання напочатку цілого комплексу
організаційних і творчих питань. До організаційних можна
віднести: чітке з'ясування читацького призначення,
передбачуваного попиту на книговидавничому ринку,
економічних можливостей видавництва щодо забезпечення якості
майбутнього видання, підбір авторського колективу та
створення спеціальної редакторської групи. Серед творчих
питань найважливішими є: складання словника, розробка
методичних рекомендацій для авторів, з'ясування
загальних принципів відбору і систематизації матеріалу.
Повнота відомостей, тематичний діапазон, змістове
наповнення і вагомість майбутнього довідкового
видання значною мірою залежатиме від того, наскільки всесто-
ронньо і ґрунтовно було відпрацьовано саме словнико-ву частину — цей своєрідний "скелет", на який буде
нанизуватися згодом текстовий масив інформації. Тільки
уточнений після неодноразового перегляду й погодження
з редакційною колегією словник, що формується за
алфавітним принципом, дасть змогу визначити кількість статей,
їх обсяг і принцип розміщення (в одну, дві чи три колонки
на шпальті).
Для забезпечення уніфікації й полегшення майбутньої
редакційної обробки статей спочатку готується, як еталон,
типова стаття. Такий зразок доцільно робити і для
коротких, і для оглядових статей. У деяких видавництвах замість
типової статті готують для авторів типову схему підготовки
матеріалу відповідно до класифікації термінів за
тематикою — скажімо, про країну, місто, наукову дисципліну,
персоналію тощо. Як приклад, варто навести розроблену
у видавництві "Українська енциклопедія" схему статті про
періодичне видання:
Композиція — це упорядковано розташовані композиційні одиниці, об'єднані композиційними зв'язками в одне ціле.
Композиційні одиниці (без їх конкретного наповнення) та зв'язки між ними утворюють композиційну структуру повідомлення.
Композиційними одиницями в повідомленні виступають такі фрагменти тексту: речення, надфразні єдності, підпідрозділи (параграфи), підрозділи, розділи (блоки), частини, томи. Відповідно, у композиційній структурі виділяють рівні речень, надфразних єдностей, підпідрозділів, підрозділів, розділів, частин і томів1.
Види композиції.
Оповідна композиція
Діалогова композиція
Вкладена композиція
Циклічна композиція
Описова композиція
Наукова композиція
Ієрархічна композиція
Архівна композиція
Гіпертекстова композиція
Комбінована композиція
Мета повідомлення, яку ставить перед собою автор, вирішально впливає на вибір композиції: мета є законом його композиції4. Крім мети, на вибір композиції істотно впливає також вид та жанр літератури, до яких належатиме повідомлення.
Залежність композиції від мети повідомлення. Передаючи реципієнтам інформацію, автори можуть переслідувати різні цілі: естетичні, емоційні, пізнавальні чи вольові (див. розділ 4.2.1). Покажемо, як залежить вибір типу композиції від такої мети.
Приклад. Припустімо, що автор обрав ідеєю повідомлення таку гуманістичну тезу: жодна найдосконаліша соціальна ідея не може служити виправданням для позбавлення життя навіть однієї людини. Коли б автор, готуючи таке повідомлення, переслідував естетичні та емоційні цілі, то він міг би написати роман так, як це зробив І. Багряний у творі "Людина біжить над прірвою", що має оповідну композицію. Якби автор переслідував пізнавальні цілі, то міг би написати монографію про вартість людського життя у різних суспільних формаціях, яка могла б мати комбіновану оповідно-наукову композицію. Коли б автор переслідував вольові цілі (переконати реципієнтів, що суспільства, які ставлять соціальні ідеї понад життя людей, слід реформувати), то він повинен був би написати публіцистичну статтю, яка могла б мати комбіновану описово-наукову композицію.
Залежність композиції від виду літератури. Покажемо, як вид повідомлення (див. про види розділ 2.6) впливає на вибір композиції.
Приклад. Автор поставив перед собою пізнавальну мету: повідомити реципієнтам методи користування текстовим процесором (програмою для набирання текстів). Якщо автор обере виробничий (технічний) вид літератури, то повинен буде скористатися описово-оповідним варіантом композиції1. Навчальна література вимагатиме описово-наукового типу композиції (з двома варіантами залежно від ступеня підготованості реципієнтів — аналітичний або синтетичний; див. розділ 11.2.3), а довідкова — архівного типу композиції.
Залежність композиції від жанру повідомлення. Ще однією ознакою, за якою класифікують повідомлення, є їх жанри (жанр—це історично усталений тип повідомлень, який має свою тематичну, композиційну, тропову, реципієнтську та іншу специфіку).
Кожен із видів літератури має свої, властиві лише йому, жанри. Так, художні повідомлення мають прозові (романи, повісті, оповідання), поетичні (поеми, сонети та ін.) та драматичні (трагедії, драми, комедії) жанри. Наукові повідомлення мають такі жанри, як монографія, стаття, тези, дисертація, автореферат та ін. Публіцистичні повідомлення мають такі основні жанри як інформаційні (замітка, звіт, інтерв'ю, репортаж, інформаційна кореспонденція), аналітичні (аналітична кореспонденція, стаття, огляд, лист, рецензія) та художньо-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет).
Як же ж впливає жанр на вибір композиції повідомлення?
Приклад. Автор обрав художній вид літератури й вирішив написати повідомлення на тему про нещасливе кохання. Коли він вибере прозові жанри, то найбільше цій темі відповідатиме повість або роман; коли вибере поетичні жанри, то найбільше відповідатиме сонет чи балада; коли автор вибере драматичні жанри, то найбільше відповідатиме трагедія.
Композиція повідомлення повинна відповідати його меті, виду та жанру.