- •Типологічна характеристика видань згідно з дсту 3017-95.
- •Редакторське ознайомлення з різними видами видань.
- •Практичне завдання.
- •Типологічна характеристика видань згідно з дсту 3017-95.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за обсягом
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Редакторське ознайомлення з різними видами видань.
- •Газетно-журнальні видання
- •1. Глибоке розуміння типології періодичних видань.
- •2. Досконале знання теорії і практики жанрів.
- •Рекламні видання
- •Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань навчальні видання
- •Художні видання
- •1. З'ясування джерел текстів.
- •2. Вироблення прийнятної орфографії та пунктуації
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •Наукові видання
- •Науково-популярні видання
- •Довідкові видання
- •Практичне завдання.
Довідкові видання
ДОВІДКОВІ називають такі видання, в яких
різноманітна інформація наукового або прикладного характеру
розміщена в зручному для швидкого пошуку порядку і не
призначена для суцільного читання.
Типологічний ряд цих видань складають:
• словники (енциклопедичні, біографічні, мовознавчі,
перекладні, термінологічні, тлумачні);
• довідники (наукові, виробничо-практичні,
масово-політичні, навчальні, популярні, побутові);
• енциклопедії (універсальні, галузеві);
• довідково-інформаційні видання (каталоги,
покажчики, програми, телефонні довідники, розклади руху
транспорту тощо).
Незважаючи на розмаїття довідкової літератури щодо
змісту і форми подачі матеріалів, її можна умовно поділити
на дві великі групи:
• довідкові видання, в яких систематизовано подана
інформація за окремими галузями знань;
• довідкові видання універсального характеру, де
представлена інформація з різних галузей знань.
Після отримання статей від авторів, їх систематизації
у відповідності із словником, а також після рецензування
(потребу в цьому визначає редактор видання, керівник
редакторської групи чи головний редактор) починається
редакторське опрацювання. Варто окреслити лише
найважливіші моменти, які постійно мають бути в полі зору
редактора на цьому етапі.
• робота над фактологічним матеріалом (з'ясування
ступеня новизни інформації, врахування нових джерел,
що з'явилися друком у процесі підготовки матеріалу,
перевірка дат, цифр, прізвищ та ініціалів);
• удосконалення змісту (популяризація викладу,
вилучення повторів, малозрозумілих слів, уникнення
зайвої деталізації;
• уніфікація тексту (принцип однотипності скорочень,
дат за старим чи новим стилем, написання великих і
малих літер, абревіатур, оформлення бібліографічного
опису тощо);
• ретельна перевірка розробленої системи посилань,
відсилань та покажчиків.
Практичне завдання.
