- •Типологічна характеристика видань згідно з дсту 3017-95.
- •Редакторське ознайомлення з різними видами видань.
- •Практичне завдання.
- •Типологічна характеристика видань згідно з дсту 3017-95.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за обсягом
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Редакторське ознайомлення з різними видами видань.
- •Газетно-журнальні видання
- •1. Глибоке розуміння типології періодичних видань.
- •2. Досконале знання теорії і практики жанрів.
- •Рекламні видання
- •Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань навчальні видання
- •Художні видання
- •1. З'ясування джерел текстів.
- •2. Вироблення прийнятної орфографії та пунктуації
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •Наукові видання
- •Науково-популярні видання
- •Довідкові видання
- •Практичне завдання.
Редакторське ознайомлення з різними видами видань.
РЕДАКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ГАЗЕТНИХ, ЖУРНАЛЬНИХ, РЕКЛАМНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИДАНЬ
Газетно-журнальні видання
Перед журналістом і редактором періодичних
видань найперше висуваються дві вимоги:
1. Глибоке розуміння типології періодичних видань.
2. Досконале знання теорії і практики жанрів.
Типологія газетно-журнальних (або періодичних)
видань містить такий перелік: газети, журнали, бюлетені,
календарі, реферативні збірники, експрес-інформаційні
випуски. Кожен із цих видів має свою періодичність,
призначення, формат, стиль представлення матеріалів, наклад.
Предметом нашого розгляду стануть періодичні
видання різного тематичного спрямування, розраховані на
широку читацьку аудиторію. Про специфіку ж редагування
суто літературно-художніх та спеціальних періодичних
видань (до останніх належать наукові, науково-теоретичні,
науково-практичні та науково-технічні журнали), йтиметься
пізніше, коли аналізуватимемо літературно-художні та
наукові видання.
Що ж до жанрів (а це три групи: інформаційні,
аналітичні та художньо-публіцистичні), то ґрунтовне оволодіння
ними редактором необхідне для того, щоб на практиці
сповна використовувати можливості кожного з них, осмислено
втручаючись у відповідний текст. Редакторові важливо
також знати, що існуючий нині поділ жанрів не є догмою,
оскільки в теорії журналістики ми й досі можемо зустріти
різні підходи щодо їх класифікації. Тому тут головне —
оволодіння своєрідною схемою, за якою можна відчути
правильне чи непрофесійне використання можливостей
жанру, творчо привнести до редагованого твору свої жан-
роутворювальні відтінки.
Фактаж. Головною складовою журналістського
матеріалу є факт (або група фактів).
Композиція. Йдеться про послідовність викладу
матеріалу, що забезпечує в подальшому необхідний логічний
взаємозв'язок та умотивовану співмірність усіх частин
твору: вступної, основної, заключної та службової.
Манера викладу. Цим, власне, і займається літературне
редагування, яке передбачає удосконалення мови і стилю
твору, виправлення наявних граматичних, синтаксичних і
стилістичних помилок.
Рекламні видання
У суспільстві з ринковою економікою цей сегмент
видавничої продукції розвивається надзвичайно стрімко.
Як і в попередньому випадку, редакторові передусім
належить ретельно засвоїти кілька важливих блоків
відправних понять з цієї проблематики. З-поміж
найважливіших виділимо такі:
• форми існування реклами (слухова, зорова, зорово-
слухова);
• предмет рекламних повідомлень (різноманітні товари
та послуги, ідеї, політичні особистості);
• характер інформації у рекламних: повідомленнях
(комерційна, політична, соціальна, прихована);
• цільове призначення реклами (реклама товарів та
послуг; реклама ідей; комерційна та некомерційна
реклама; реклама благодійних фондів, політичних чи
релігійних організацій; спонукальна реклама — скажімо, у
вигляді купонів з обіцяними знижками, що спонукає
до покупки, тощо);
• об'єкти авторського права в рекламних виданнях
(логотип фірми, товарний знак, слоган, рекламний девіз,
текстовий та ілюстративний матеріали);
• типологічна структура видань з рекламними текстами
(власне рекламні періодичні видання; рекламні Інтер-
нет-сайти; проспекти; каталоги; видання, що
розповсюджуються поштою, — такі, як листи, прейскуранти,
бланки; періодичні видання нерекламного характеру;
рекламна продукція, вміщувана на зовнішніх носіях
із метою привернення уваги найширшого кола
потенційних споживачів, — рекламні щити, афіші,
транспаранти, світлові вивіски, електронні табло).
Особливої специфіки в підготовці та редагуванні таких
текстів немає. Вона виникає в суто рекламних матеріалах
таких жанрів:
• рекламної замітки;
• рекламного оголошення;
• рекламного рядка (на газетній шпальті чи на екрані
телевізора);
• матеріалів зовнішньої реклами.
