1.3 Функції ціни

Основу ціни як економічної категорії представляє вартість товару, величина якої визначається суспільне необхідними витратами праці. Як зазначав відомий український економіст М.І. Туган-Барановський, "ціна вільно виробленого товару визначається тими витратами на його виробництво, які дають можливість провести товару стільки, скільки його потребує ринок". Разом з тим ціна є вираженням узгодженого продавцем і покупцем грошового або іншого майнового еквівалента, який покупець згоден заплатити за переданий йому товар (роботи, послуги).

Суб'єктивістські і волюнтаристські уявлення щодо ціноутворення, які мали місце в нашій країні, коли ігнорувалися вимоги об'єктивних економічних законів (передусім закону вартості та закону розподілу за працею), зумовили те, що ціни лише фіксували рівень витрат того чи іншого виробництва, який склався. У багатьох випадках цей рівень був досить далеким від суспільно необхідних витрат. Відірвані від об'єктивної вартісної бази ціни, таким чином, перестали відповідати суспільно необхідним затратам праці і по суті перетворилися на планово-обліковий вимірювач. Цілком зрозуміло, що така система цін не могла застосовуватися в умовах реформування економіки, фундаментальним моментом якого у сфері ціноутворення є найповніше відображення в нових цінах суспільне необхідних витрат праці.

За такої умови ціна щонайкраще виконує властиві їй функції в період побудови ринкових відносин, а саме:

1) функцію обліку і виміру затрат суспільної праці. Виконуючи її, ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарського виробництва, є орієнтиром для прийняття господарських рішень;

2) функцію пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів виробництва і праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, які відповідають суспільно необхідним витратам;

3) стимулюючу функцію. У народному господарстві ціни можуть сприяти або перешкоджати збільшенню виробництва і споживання тих чи інших товарів. Так, занижені ціни, які не забезпечують нормальну рентабельність або завдають збитків, не зацікавлюють підприємства нарощувати обсяги виробництва. Разом з тим завищені ціни, які дають можливість отримати надмірну прибуток, створюють для підприємства незаслужені економічні привілеї і водночас можуть спричинити розширення виробництва, яке не відповідає суспільним потребам;

4) розподільчу функцію, пов'язану з можливістю відхилення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на певну продукцію (товар) дає змогу державі перерозподіляти кошти, встановлюючи дотації на інші товари (послуги).

Поняття «функція» означає зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин. Функція є способом реалізації в реальній дійсності внутрішньої глибинної суті економічної категорії Салімжанов І.К. Цінова політика організації / І.К. Салімжанов // Фінанси.Ї2006. Ї№8. Ї С.55-58. Ї ISBN ..

Функція ціни є зовнішнім проявом її внутрішнього змісту. До функцій ціни може бути віднесено тільки те, що характерно для кожної конкретної ціни без винятку.

1. Облікова функція. Визначається самою суттю ціни, тобто, будучи грошовим вираженням вартості, ціни показують скільки коштує суспільству задоволення конкретної потреби в тій чи іншій продукції. Ціна вимірює, скільки витрачено праці, сировини, матеріалів, які комплектують вироби, на виготовлення товару, характеризує, з якою ефективністю використовується праця. Наприкінці ціна показує не тільки величину сукупних витрат виробництва і обігу товарів, а й розмір прибутку.

Основний принцип обліку витрат полягає в тому, що принципи і методи обліку витрат, які застосовуються на підприємстві, повинні відповідати його організаційній та управлінській структурі, номенклатурі товарів, що випускаються, технології виробництва та формами зв'язків з ринком.

2. Стимулююча функція. Її значення виявляється у впливі на виробництво і споживання різних товарів. Ціна стимулює виробника через рівень вкладеної в неї прибутку. В результаті ціни сприяють або перешкоджають росту випуску і споживання різних товарів. Стимулювання відбувається шляхом підвищення частки прибутку в ціні, надбавок і знижок з основної ціни. Стимулюючу функцію має така ринкова ціна, яка дозволяє виробнику вигідно продавати свій товар. Щодо даної функції ефективніше є ціни, що дають високий прибуток порівняно з цінами на інші товари. Стимулююча функція означає, що за допомогою системи цін реалізуються економічні інтереси всіх учасників відтворення і суспільства в цілому. Особливо значуще це для ринкової економіки, коли на перше місце висуваються економічні методи управління. Стимулювання здійснюється на всіх стадіях, напрямах розширеного відтворення. Через систему цін стимулюються збільшення обсягу виробництва, поліпшення якісних параметрів товарів, відновлення асортименту, поліпшення структури споживання, скорочення часу обігу, скорочення нераціональних перевезень, ефективне використання транспортних засобів. Велику роль стимулююча функція відіграє у вирішенні соціальних проблем, коли створюються сприятливі умови для споживання товарів першої необхідності через мінімальні ціни на них.

3. Розподільна функція. Вона пов'язана з можливістю відхилення ціни від вартості під впливом величезної кількості ринкових факторів. Ціни виступають в якості інструменту розподілу та перерозподілу національного доходу між галузями економіки, її секторами, різними формами власності, регіонами, фондами нагромадження і споживання, різними соціальними групами населення. Ця функція ціни також передбачає облік у ціні акцизу на окремі групи товарів, податку на додану вартість (ПДВ) та інших форм централізованого чистого доходу, який надходить до бюджетів різних рівнів на загальнодержавні нестатки. Завдяки даній функції ціни розв'язуються також соціальні завдання суспільства. Як засіб перерозподілу найчастіше використовуються регульовані ціни. Але вони не єдиний інструмент розподілу і перерозподілу. Особливу роль тут відіграють фінанси і кредитна система.

4. Вимірювальна функція. Ціна обслуговує обіг товарів і забезпечує реалізацію економічних інтересів усіх відносно самостійних учасників товарного обігу: виробника -посередники - споживача. У цій якості вона виступає як кількість грошей (товарів і послуг), що сплачується і виходить за одиницю товару або послуги. Завдяки ціною можна вимірювати, визначити кількість грошей, що покупець повинен сплатити, а продавець - одержати за проданий товар. Знаючи ціни різних товарів, послуг і кількість товарів, які продаються і купуються, можна визначити величину грошового платежу за товари та послуги. Знаючи ціну робочої сили, праці, можна визначити розмір зарплати на підприємстві, в галузі. Порівнюючи ціни різних товарів, можна їх диференціювати на дорогих і дешевих. Якщо ціни враховують корисність, то за співвідношенням таких цін можна судити про співвідношення корисності різних товарів. Перераховані моменти свідчать про те, що ціна, виконує відповідну функцію, за допомогою якої зіставляються цінності різних товарів.

5. Функція балансування попиту та пропозиції. Через ціни здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. Зайве високі або низькі ціни свідчать про диспропорції у виробництві та обігу. З появою диспропорцій у господарстві рівновагу можна досягти зміною обсягу виробництва або зміною цін. Ціна повинна зацікавлювати виробника в підвищенні якості та розширенні асортименту необхідних ринку товарів, які мають попит. Попит виражає потреба в товарі з боку покупця за наявності у нього можливостей купити товар. Це практично виражається у встановленні зворотної залежності між ринковою ціною і кількістю товарів, які купуються. За інших рівних умов кількість товарів, які купуються, залежить від рівня цін на них. Чим вища ціна, тим менше товарів будуть куплені покупцем, і обсяг проданих товарів знизиться. Попит на товари збільшується зі зменшенням ціни. За підвищення попиту, коли має місце дефіцит товарів, ціни на них неминуче ростуть. В умовах надлишку товарів їх продаж можливий лише в разі зниження цін Салімжанов І.К. Ринок і регулювання цін / І.К. Салімжанов // Фінанси.Ї2007. Ї№7. Ї С.68-70. ЇISBN ..

Пропозиція характеризується прямою залежністю між ціною і кількістю товарів, представлених на ринку. У разі підвищення цін зростає обсяг товарів, які пропонуються до продажу, і навпаки. Функцію, яка врівноважує попит і пропозицію, виконує ціна. Вона стимулює збільшення пропозиції у разі нестачі товарів і знижує попит у разі надлишку товарів. У міру становлення ринкових структур і розвитку конкуренції, досягнення збалансованості між попитом і пропозицією підвищення цін має обумовлюватися тільки поліпшенням якості і розширенням асортименту товарів. З розвитком ринкових відносин ця функція ціни буде посилюватися і згодом стати домінуючою у формуванні цін на товари.

6. Функція ціни як критерію раціонального розміщення виробництва. Ця функція виявляється в тому, що за допомогою механізму цін для одержання вищої прибутку здійснюється перехід капіталів з одного сектора економіки в інший і всередині окремих секторів туди, де норма прибутку більш висока. Подібний перехід капіталів здійснюється підприємствами, компаніями самостійно під впливом законів конкуренції і попиту. Тільки підприємство вирішує, в який вид діяльності, в яку галузь, сферу економіки йому вкладати свій капітал. Цьому передують глибокі маркетингові дослідження, вивчення всіх ринкових чинників, у тому числі і цін. Вкладення капіталів у виробничі види діяльності за досить тривалого циклу виробництва і в умовах інфляції призводить до знецінення коштів, вкладених в цю сферу Салімжанов І.К. Конкуренція і ціноутворення / І.К. Салімжанов // Фінанси.Ї2005. Ї№9. Ї С.16-19. Ї ISBN ..

Між різними функціями ціни існує взаємозв'язок, який може як взаємодоповнити, так і бути суперечливим. Стимулююча функція ціни сприяє реалізації функції збалансованості попиту і пропозиції, сприяє нарощуванню виробництва товарів, які мають попит. Ціна може зіграти і протилежну роль, сприяючи скороченню пропозиції товарів. Це також призводить до балансування попиту та пропозиції, коли останнє перевищує попит.

Розподільна функція діє разом з функцією ціни як засіб оптимізації розміщення виробництва, сприяючи переходу капіталів у ті сфери господарства, в яких існує підвищений попит на конкретні товари й характерна висока норма прибутку.

Облікова функція ціни вступає в протиріччя з усіма іншими функціями, тому що в ринкових умовах ціни часто істотно відхиляються від витрат виробництва і реалізації. Тому взаємозв'язок між різними функціями ціни повинна бути предметом спеціальних маркетингових досліджень Курс економічної теорії: Загальні основи економічної теорії. Мікроекономіка. Макроекономіка. Основи національної економіки: Навчальний посібник / За ред. А.В. Сидоровича. 2-е вид. М .: Видавництво «Справа і Сервіс», 2001. 832 с.Ї ISBN 5-86509-053-4.