Бібліотекознавство.

Відповіді до семінару 10 (IFLA як провідний осередок міжнародного бібліотечного співробітництва).

Питання:

1. Передумови створення організації, основні етапи розвитку.

2. Цілі, завдання, функції, структура, склад, головні органи ifla.

3. Основні програми ifla.

Відповіді:

1. Передумови створення організації, основні етапи розвитку.

Передумови створення організації.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions,IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

IFLA була заснована у 1927 році. В наш час має понад 1700 членів у більш ніж 150 країнах. Штаб-квартира IFLA знаходиться в Гаазі, Нідерланди. IFLA є незалежною міжнародною неурядовою та некомерційною організацією.

Її основними цілями є:

• заохочення високих стандартів бібліотечних послуг та інформації;

• поширення передового розуміння цінності бібліотеки та інформаційних служб;

• представляти інтереси членів по всьому світу.

Членом IFLA можуть бути організації, об'єднання, установи (наприклад, бібліотеки) або індивідуальні бібліотекарі чи студенти. Двома основними типами членів, які мають право голосу, є асоціації та інститути.

Проблеми, спільні для бібліотек з усього світу є предметом основної діяльності IFLA. До них відносяться:

• ALP (поліпшення бібліотечної програми) — розвиток професії бібліотекарів у розвинених країнах,

• FAIFE (вільний доступ до інформації та свободу вираження поглядів) — свобода доступу до інформації та свобода вираження думок,

• CLM (комітет авторського права та інших юридичних питань) — присвячена авторському праву та іншим правовим питанням,

• PAC (збереження та охорона навколишнього середовища) — основна увага приділяється ініціативам, пов'язаних зі збереженням та підтриманням бібліотечних матеріалів.

• Програма UNIMARC

• Бібліотеки для сліпих.

• Передумови виникнення

• міжнародних бібліотечних організацій

• 1853 – Міжнародна нарада бібліотекарів (м. Нью-Йорк, США)

• 1877 – Перша міжнародна конференція бібліотекарів (м. Лондон, Велика Британія)

• 1897 – Друга міжнародна конференція бібліотекарів (м. Лондон, Велика Британія)

• 1900 – Міжнародний конгрес бібліотекарів (м. Париж, Франція)

• 1910 – Міжнародна конференція архівістів і бібліотекарів (м. Брюссель, Бельгія)

• 1923 – Міжнародний конгрес бібліотекарів і бібліофілів (м. Париж, Франція)

• 1926 – Міжнародний бібліотечний конгрес (м. Прага, Чехословаччина)

• 1600 Учасників із

• 150 країн світу

• Міжнародна, глобальна, неурядова, некомерційна, професійна, відкритого типу.

Для бібліотекарів усього світу Шотландія - це не тільки давня Каледонія, країна гір, середньовічних замків і волинки, де національний чоловічий костюм - картата спідниця-кілт, не тільки батьківщина Марії Стюарт, Адама Сміта, Вальтера Скотта і Роберта Бернса і т.д., але і батьківщина ІФЛА ...  Навесні 1926 р . в Празі на Міжнародному конгресі бібліотекарів і книговидавців Габріель Хенріот (Gabriel Henriot) виступив з пропозицією: заснувати постійний Міжнародний комітет національних бібліотечних асоціацій (Г. Хенріот, якого називають духовним батьком ІФЛА, був у той час президентом Асоціації бібліотек Франції).  У тому ж році в Атлантік-Сіті (США) на конференції, присвяченій 50-річчю Американської бібліотечної асоціації, висунута Г. Хенріотом ідея була підтримана. У конференції взяла участь Л.Б. Хавкіна, яка очолювала в ті роки НДІ бібліотекознавства при Державній бібліотеці СРСР ім. В.І. Леніна. Реалізувалася ця історична ідея 30 вересня 1927 р. в Единбурзі - у дні святкування 50-річчя Бібліотечної асоціації Великобританії: представники бібліотечних асоціацій 15 країн підписали резолюцію про заснування Міжнародного бібліотечного комітету, який вважають фундаментом сучасної ІФЛА.  Першим президентом ІФЛА став один з керівників Шведської національної бібліотеки - Ісак Колійн (Isak Coollijn).  Перша конституція ІФЛА затверджена в 1929 р . в Римі на Міжнародному конгресі з бібліотекознавства та бібліографії, який проходив вже під егідою ІФЛА. У її роботі брали участь Л.Б. Хавкіна і Г.К. Дерман, директор Бібліотеки Комуністичної академії.  З початку свого існування нова професійна організація - асоціація бібліотечних асоціацій - стала місцем зустрічі лідерів бібліотечної справи Європи та Америки. І так тривало досить довгий час. Пізніше приєдналися Китай, Індія, Японія, Мексика, Філіппіни. Однак ще протягом 40 років ІФЛА скромничати і не вважала себе дійсноміжнародною організацією.  Ще одна важлива віха в історії ІФЛА: у 1947 р . на першій післявоєнній конференції в Осло, де зібралися 52 делегати з 18 країн, було підписано офіційну угоду про співпрацю між ІФЛА та ЮНЕСКО.  1952-1969 рр.. в історії ІФЛА пам'ятні як корінний реорганізацією, так і кризою зростання. Кульмінацією цих процесів стало створення Центрального секретаріату і відкриття в 1970 р . Штаб-квартири ІФЛА у Гаазі. Однак з тих пір ще двічі ІФЛА реорганізовувалась: в 1977 і в 2000 р .  Свою сучасну назву - International Federation of Library Associations and Institutions - Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і установ - ІФЛА отримала в 1976 р .  До теперішнього часу ІФЛА об'єднала у своїх лавах понад 2000 бібліотечних асоціацій, організацій та індивідуальних членів з 150 країн.