Державно-громадський характер бібліотечної справи.
Одним з основних принципів організації та функціонування бібліотечної справи є ЄДР (далі - Єдиний державний реєстр) державно громадський характер. Він проявляється в таких аспектах.
Відповідно до Федерального закону про бібліотечну справу держава бере на себе розробку стратегічних завдань бібліотечної справи, формування правової та нормативної основи бібліотечної діяльності, створює систему загальноросійських бібліотечних законів і відповідних підзаконних актів. Законодавчі та виконавчі органи державної влади та управління (в центрі і на місцях) гарантують реалізацію принципу загальної доступності інформації та культурних цінностей, що збираються і представляються бібліотеками. Послідовне проведення в життя принципу загальнодоступності бібліотек дозволяє найбільш повно забезпечити ефективне використання фондів і задоволення читацьких потреб.
Держава розробляє конкретні норми, що перешкоджають ліквідації бібліотек, не тільки заснованих державними органами влади, а й відомствами, профспілками та іншими організаціями. Заборонена приватизація 180 діючих державних бібліотек. Держава бере на себе відповідальність за формування та забезпечення умов цілісності (єдності) загальнодержавного бібліотечного фонду. Держава забезпечує зв'язку між видавництвами та бібліотеками через книготорговельну мережу, тобто організацію раціонального функціонування книжкового ринку. Одним з важливих завдань, що вирішуються державою в даний час, є підвищення її ролі як регулюючого чинника на користь розвитку культури, науки, освіти і бібліотечної справи, а не тільки бізнесу. З метою сприяння матеріальному забезпеченню діяльності бібліотек можуть створюватися державні фонди розвитку бібліотек. Кошти цих фондів розподіляються на додаткове фінансування цільових програм розвитку бібліотечної справи, підтримку координації та кооперації в галузі бібліотечного обслуговування. Держава принимаєт на себе відповідальність за розвиток матеріально-технічної бази бібліотек, забезпечення необхідної фінансової підтримки. Державою забезпечується пріоритетне виділення капітальних вкладень у зміцнення і розвиток культури, у тому числі бібліотечної справи.
Не допускається проектування і будівництво населених пунктів та житлових масивів без забезпечення їх бібліотеками з урахуванням містобудівних норм, правил і потреб населення. Держава забезпечує пріоритет розвитку бібліотек у сільській місцевості, районах Крайньої Півночі. Держава заохочує залучення громадських і приватних джерел фінансування для розвитку бібліотек зниженням податків та іншими пільгами. Органи державного управління забезпечують потреби у продукції, необхідної бібліотекам, розробляють і реалізують програми забезпечення впровадження нової техніки і технології, стимулюють інші недержавні організації (через податкові пільги, кредитування) у створенні нової техніки і технології для бібліотек.
Державна фінансова підтримка виражається у двох формах - цільове фінансування (у тому? Числі конкретних видів діяльності незалежно від видів бібліотек, які в ній беруть участь) і пільги щодо ачатежам до бюджету. Бібліотеки користуються пільговим оподаткуванням. У загальнодержавному масштабі організовуються підготовка та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, створюється і фінансується система вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, інститутів та курсів підвищення кваліфікації. Органи державної влади відають всій офіційною статистикою бібліотечної справи і забезпечують її достовірність, своєчасність і відкритість.
Процес демократизації суспільного життя в країні, нові вимоги до інформаційно-бібліотечному обслуговуванню диктують перегляд системи управління бібліотечною справою. Відбувається звуження сфери централізованого державного управління, передача реальних повноважень місцевим органам влади, розширення прав і самостійності первинних ланок бібліотечної справи - самих бібліотек, зміцнення прав їх трудових колективів, підвищення ролі професійних бібліотечних об'єднань (бібліотечних товариств, асоціацій).
Широкі можливості відкриваються перед товариствами бібліотекарів, асоціаціями в організації взаємодії та кооперування діяльності бібліотек різних відомств. Практика показала, що організація цієї роботи з боку відомств не отримала належного ефекту тому, що кожне з них переслідувало вузьковідомчі мети. Взаємодія по лінії професійних бібліотечних об'єднань знаходить більш широкий відгук у бібліотечних працівників, і координація та кооперація діяльності бібліотек отримує свій новий розвиток.
Представляючи професійні інтереси бібліотечних працівників, бібліотечні об'єднання виступають в ролі радників і контролерів у прийнятті та реалізації управлінських рішень органами державного управління. Ця функція полягає в обліку попиту на бібліотечні послуги, в обгрунтуванні потреби в коштах і ресурсах на створення раціональної системи бібліотечного обслуговування, у захисті інтересів бібліотек при розгляді питань (програм) соціальноекономічного розвитку і бюджетів, у забезпеченні раціонального розподілу, повного та ефективного використання коштів, виділених на розвиток бібліотечної справи та ін. У ряді випадків ці об'єднання можуть приймати самостійні рішення з деяких професійних питань: підготовка проектів нормативно-правових документів, бібліотечних програм, збір та аналіз поточної статистичної звітності, визначення кращого досвіду роботи з метою впровадження та ін.
Деякі бібліотекознавці неправомірно ставлять питання про створення громадсько-державного управління бібліотечною справою, серед основних положень якого виділяються: верховенство громадської частини над державною, приналежність законодавчої влади в бібліотечній справі бібліотечної спільноти, а виконавчої - державним органам, адміністрації бібліотек і спеціально організованим бібліотечним комітетам. Мова повинна йти не про заміну державного керівництва суспільним (що нереально), а про їх взаємодії, поділі компетенцій при збереженні державно-громадського принципу управління бібліотечною справою. Не повинно бути штучного протиставлення громадських структур управління центральним та місцевим державним органам, слід орієнтувати їх діяльність на конструктивну співпрацю для підвищення обгрунтованості, якості та дієвості прийнятих управлінських рішень з метою їх подальшої ефективної реалізації. Тільки за цієї умови можна позбутися від жорсткої централізації, монополії адміністративної влади. Було б принципово помилковим розгляд самого процесу активності бібліотек і об'єднань бібліотекарів абсолютно не залежних від держави. Залежність ця, однак, виявляється в тому, що держава може створювати сприятливі умови для пробудження і здійснення бібліотечної ініціативи, стимулювати творчий початок в діяльності бібліотек. При цьому воно не втручається у зміст і організацію професійної діяльності бібліотек.
Однією з умов розвитку бібліотечної справи і підвищення якості обслуговування читачів є активна участь громадських організацій і населення у створенні та повсякденної діяльності бібліотек.
Громадська ініціатива в бібліотечну справу в нашій країні розвивається за кількома напрямами. Насамперед громадські організації та громадяни мають право відкривати і містити на свої кошти бібліотеки. Щоб професійні, "цехові" інтереси бібліотекарів НЕ домінували над інтересами читачів (користувачів) бібліотек, видається важливим оживити діяльність читацької громадськості, утворених при бібліотеках громадських рад, зробити повсюдно обов'язкової щорічну звітність бібліотек перед населенням.
До теперішнього часу громадській думці, зокрема думку читачів, відводилася незначна роль фіксуючого існуючий стан. Однак в умовах, коли більшість населення має високий освітній і культурний рівень, громадська думка здатна не просто виявити чергові проблеми, зафіксувати факти, а й наштовхнути на дії, більш повно відповідають насущним потребам бібліотек. Читачі повинні брати активну участь у плануванні роботи бібліотек, в комплектуванні книжкових фондів, у визначенні форм бібліотечного обслуговування і самих бібліотечних структур та ін
Одним із шляхів активізації добровільної допомоги населення бібліотекам може бути створення груп "Друзі бібліотеки ". Сама назва такої організації характеризує її склад та напрямки роботи, націленої на надання підтримки бібліотеці, сприяння здійсненню бібліотечних програм. Їх діяльність найбільш відчутна в невеликих містах і сільській місцевості. Групи "Друзі бібліотеки", утворені на добровільній основі, надають істотну допомогу бібліотекам під час кризових ситуацій, неабиякою мірою сприяючи формуванню позитивного ставлення до бібліотечної діяльності з боку населення і місцевої влади. Значний досвід в цій області накопичений у американських бібліотек, де існує національна організація "Друзі бібліотек в США".