5) Структура бібліотекознавства.

Структура бібліотекознавства - його будова і внутрішня

форма організації - це єдність стійких взаємозв'язків між його елементами , що забезпечують його цілісність і тожде ственность самому собі і збереження основних властивостей при раз - особистих зовнішніх і внутрішніх змінах . Простіше кажучи , це міцна , відносно стійкий зв'язок і взаємодія еле - ментів , сторін , частин бібліотекознавства як цілого. Значення вивчення його структури полягає в тому , що це дає бачення бібліотекознавства не тільки як цілісності , але й більш кон- кретной - як взаємопов'язаності його складових частин. Можливо кілька абсолютно різних підходів до струк - турірованію бібліотекознавства . Найбільш загальний з них - науковедческий . Згідно з ним , як характерних складових частин бібліотекознавства виділяються: 1 . Наукові закони. 2 . Наукові принципи . 3 . Наукові теорії . 4 . Методи досліджень- 40 ня 5 . Понятійний апарат . 6 . Гіпотези . 7 . Факти , дані на - спостережень і дослідів .

Всі ці елементи більш -менш повно представлені в бібліо - тековеденіі , і в цьому відношенні воно принципово не відрізняється Від інших наук . У науковедческой плані бібліотекознавство Пред- ставляє т собою майже завершену у своєму формуванні систему теоретичного знання - наукову дисципліну. У цій системі наш - Чи відображення як головні характеристики науки взагалі , так і кон- Конкретні особливості бібліотекознавства зокрема. Крім зазначеного , існують ще два різних підходи до структуруванню бібліотекознавства . При першому воно структу - ріруется як наукова дисципліна , при другому - як навчальна .

Як показує аналіз існуючої літератури , библиоте - коведческое знання найчастіше структурується на основі різно- порядкових ознак , що неприпустимо. При цьому превалює функціонально -технологічний ознака . Реструктуріруя явні і Неявні класифікації , наявні в літературі , можна умовно побудувати приблизно таку структуру бібліотеко - ведення як наукової дисципліни :

1 . Загальнотеоретичні підстави бібліотекознавства .

2 . Теорія формування бібліотечних інформаційних масивів .

3 . Теорія бібліотечних інформаційно-пошукових систем .

4 . Теорія бібліотечного обслуговування читачів.

5 . Теорія управління бібліотечною справою.

6 . Історія бібліотечної справи і бібліотекознавчої думки. Не менш складно йде справа і з структурою бібліотекове - дення як навчальної дисципліни . У більшості країн вона склади - валась підчас стихійно , під впливом кон'юнктурних особливо - стей бібліотечної освіти і, як правило , без

достатнього наукового обгрунтування. Особливо переконливо це показав Р. С. Гиляревский в книзі "Інформатика та бібліотекознавцем - ня : Загальні тенденції в розвитку і викладанні "( 1974). Круп - ний різнобій у структуруванні бібліотекознавства як навч - ної дисципліни зберігається і в даний час.

У Росії історично склалася і використовується в наші дні структура , абсолютно відмінна від має місце в біль - шинстве інших країн.

Як навчальний предмет вітчизняне бібліотекознавство відбутися у- ит з наступних розділів: загальне бібліотекознавство , бібліотеч - ний фонд , бібліотечний каталог , бібліотечне обслуговування , бібліотечна справа : економіка , організація і управління ( бібліотечний менеджмент) , історія бібліотечної справи , техні - етичні засоби бібліотечної роботи (рис. 4 ) . 41 42 Ця структура доповнюється різними дисциплінами спе - ціалізації , курсами за вибором , факультативами і т.п. В на - варте час вона знаходиться в стадії переробки у зв'язку з ре формою вищої бібліотечної освіти . виробленн дидактично доцільної та науково обгрунтованої структури бібліотекознавства як навчальної дисципліни теж залишається заду - чий майбутніх досліджень і розробок.

Суттєво важливим досягненням вітчизняної бібліотеч - ної науки в частині диференціації бібліотекознавства як навч - ної дисципліни є виділення в його структурі розділу "Загальне бібліотекознавство " , заслуга у створенні якого в основному належить О.С. Чубар'яном . Народження розділу було помітною подією у світовому бібліотекознавстві , опередившим темпи його розвитку на десятиліття. До цих пір в переважній більшості вузів зарубіжжя дана дисципліна або відсутній взагалі , або представлена ​​далеко не рівноцінними предметами , які носять назви: "Бібліотеки і суспільство" , " Введення в бібліотечна справа " , " Введення в бібліотекознавство "і т.д.

Загальне бібліотекознавство вивчає загальні принципи , законо - мірності процесу організації громадського використання інформаційних багатств у вигляді публікацій , досліджує методо - логічні , загальнотеоретичні та інші питання , що становлять наукову основу всіх інших , як прийнято говорити , приватних ( прикладних ) розділів бібліотекознавства . Нині загальне бібліо - тековеденіе - це структурний розділ бібліотекознавства як навчальної дисципліни , який вивчає найбільш загальні теорети - ко- методологічні положення , що поширюються на всю область бібліотечної теорії та практики. Це вихідна загально - теоретична база бібліотекознавства . Структура цього розділу включає три підрозділи : 1 ) Теорія- тичні основи бібліотекознавства ; 2 ) вчення про бібліотеку; 3 ) вчення про бібліотечну справу .

У міру збільшення наукового знання вказана структура , зрозуміло, буде поступово змінюватися , наповнюючись новим со- триманням .

Щодо самостійний статус цього розділу в системі навчальних дисциплін бібліотекознавчого циклу визначається низкою факторів , зв'язків і відносин. Головне полягає в тому що він вивчає такий коло питань , який, якщо і вивчається небудь з приватних розділів бібліотекознавства , то тільки в його межах і під кутом зору відповідних йому потребно - стей .

Він забезпечує приватні розділи бібліотекознавства методо - логічними і теоретичними положеннями , загальними для даної науки теоріями , принципами , поняттями , тим самим виконуючи

Функцію інтеграції різноманітного змісту приватних 43 розділів в єдину цілісну науку. Тому існування об- ного бібліотекознавства як фактора інтеграції , а також єдиної методологічної та загальнотеоретичної основи дуже важливо для успішного розвитку бібліотекознавства як цілісної науки .

Бібліотечний фонд - дисципліна, що вивчає сукупність процесів і операцій , пов'язаних з комплектуванням , організа- єю бібліотечних фондів , а також управління ними . Бібліотечний каталог - дисципліна, що вивчає сукупність- ність процесів і операцій , пов'язаних зі створенням і функцио нировании каталогів та інших інформаційно - пошукових си- стем як засобу забезпечення інтелектуального доступу читачів до інформації.

Бібліотечне обслуговування - дисципліна, що вивчає сово- купность процесів і операцій , пов'язаних із забезпеченням физи - чеського доступу читачів до публікацій , інформації , "інформації про інформацію " . Бібліотечна справа : , організація , економіка та управління ( бібліотечний " менеджмент) - дисципліна, що вивчає бібліо - Тічна справу як об'єкт управління . Історія бібліотечногодеда_ - дисципліна, що вивчає зако- номерних виникнення і розвитку бібліотечної справи . Технічні засоби бібліотечної роботи - дисципліна , вивчає матеріально- технічні основи функціонування бібліотечної справи , починаючи з механічного устаткування і кінчаючи новітніми засобами компьюнікаціі бібліотек .

Отже , бібліотекознавство - це системно структурована сукупність наукових знань про бібліотечну справу , виступила- Пающіє в єдності двох іпостасей - власне наукової дисци - Пліній і єдиної комплексної навчальної дисципліни, вивчення ко- торою відкривається розділом загального бібліотекознавства .

Під впливом бурхливих процесів прирощення нового знання , його інтеграції та диференціації в структурі сучасного бібліо - тековеденія поступово визрівають передумови подальших змін , причому різної спрямованості. Так , вже на со- часовому етапі на стиках різних наук оформилися такі порівняно нові його підрозділи , як бібліотечна педагоги - ка , бібліотечна психологія , бібліотечна соціологія та ін

Практично наблизився до виділення в самостійний розділ комплекс знань , пов'язаних з економікою бібліотечного де- а.По міру поглиблення уявлень про сутність бібліотекове - дення все чіткіше проявляється тенденція до освоєння нових областей дослідження . Результати цього процесу не завжди оче- видні сучасникам. Однак характер нинішньої проблемної ситуації дає підставу припускати , що структура библиоте - коведенія змушена буде зазнати серйозних перетворень- 44 пов'язані з подальшою асиміляцією ідей фундаменталь - Йінформатікі .

Таким чином , найбільш важливими характеристиками сучас- нного бібліотекознавства є його сутність , функції та " геуктура . За своєю сутністю бібліотекознавство - зріла науч - ^ Дисципліна громадського циклу , що вивчає теоретичні основани я соціального функціонування інформації , зафік - сировать ї у вигляді публікацій , через бібліотечну справу . це багатофункціональна наука , що робить вплив не тільки на область бібліотечної справи , а й - опосередковано – практично на всі сфери духовного і матеріального виробництва . Бібліотека- ведення - складно структурована система наукового знання , все елементи якого слугують досягненню високих соціальних , гуман - них по своїй сутності цілей бібліотечної справи . Це така система знань , яка постійно розвивається , збагачується , змінюється , переходячи від вивчення сутностей одного порядку до сутностей друго -го , більш високого або більш загального порядку . момент стабільності в цій науці відносний, момент розвитку - абсолютний.