Похідні соціальні функції

Як відзначалося вище, сутнісні функції конкретизуються було багато похідних, обумовлених конкретними соціально-політичними і економічними умовами, поточними завданнями, поставлені суспільством перед бібліотеками. Перелік похідних соціальних функцій бібліотек точно б не визначено. Найчастіше серед їх фахівці й називають функції: на допомогу освіті, самоосвіти, вихованню, розвитку науку й виробництва, виховну,гедонистическую, ідеологічну, культурно - просвітню, компенсаторну, лікувальну, науково - виробничу, освітню, педагогічну, пізнавальну, просвітню, рекреаційну, навчальну.

З основних напрямів діяльності сучасних бібліотек, у процесі реалізації сутнісних функцій, на погляд, можна назвати такі основні похідні соціальні функції:

сприяння утворенню відкладень і вихованню,

інформаційного забезпечення науково-виробничої діяльності, бібліотека соціальний функція самоосвіта

соціокультурну.

Кожна їх може у ролі домінуючою проти іншими у певній бібліотеці.

Найбільш вивченій є група функцій, які умовно може бути педагогічними. У тому числі найчастіше згадують освітню, виховну, навчальну, просвітню, на допомогу утворенню відкладень і самоосвіти та інші

Напрям діяльності, що з самоосвітою, одержало подальший розвиток у масових бібліотеках і є зараз у наданні користувачам документів, сприяють подальшого розвитку їх загальноосвітніх і фахових знань. Дане прояв освітньої функції бібліотек багато в чому зтикається з діяльністю з організації дозвілля, спрямованої на сприяння розвитку індивідуальних схильностей користувачів, які пов'язані зі своїми професією (вивчення іноземної мов, технічне моделювання і конструювання, кулінарія,кройка і гаптування, садівництво, садівництво тощо.).

Виховна функція реалізується формуванням фонду необхідні документи та умов надання в розпорядження учнів і викладачів, шляхом проведення різних масових заходів, вкладених у досягненняучебно - виховних цілей.

Вивченню функцій бібліотек цієї групи присвятили свої роботи ряд фахівців. Так, А. Я. Айзенберг відносить освітню і виховну функції поруч ізпроизводственно - допоміжної до основних соціальних. Сенс освітньої функції він бачить у тому, що «бібліотеки, сприяючи різних видів освіти читачів, сприяють поліпшенню їх культурного рівня, духовному збагаченню людини, вихованню наукового світогляду, зміцненню пізнавального інтересу». А. М.Хропач вважає, що виховна функція залежить від комплексному виховний вплив на абонентів.

М. Є. Добриніна до основних функцій включає просвітницьку, «суттю якої є поширення знань». Об'єктом просвітницькій діяльності бібліотеки, вважає М. Є. Добриніна, є «найрізноманітніші категорії читачів, а центрі - особистість з її вільними, причому нічим не обмеженими інтересами». На її думку, не можна порушувати знак рівності між просвітницькою і виховної функціями, «оскільки друга передбачає формування особистості певного типу, навіювання їй тих чи інших ідей, прищеплювання необхідних, з погляду вихователя, якостей» і пов'язана з «>дискредитировавшим себе у нашій країні поняттям «керівництво читанням».

Вивчаючи взаємодія бібліотекознавства з педагогікою, У. І.Терешин неодноразово висловлювався за необхідність формування бібліотечної педагогіки як наукової і з практичної дисципліни. На його думку, бібліотека є педагогічної системою, і тому педагогічна функція - одне з основних для бібліотек. «Бібліотека, провідна читачів у світ інформації (а інформація завжди постає як знання), до висот культури, до соціалізації особистості, виконує педагогічну функцію, що охоплює практично її діяльність». Розуміння педагогічної функції бібліотек як «ведення» дітей і дорослих сформувалося у радянському бібліотекознавстві в теорію керівництва читанням.

Суть діяльності сучасної бібліотеки за рідкісними винятками не у найближчому здійсненні процесу освіти і традиції виховання, а сприянні йому як допоміжної структури. Тому цю функцію, на погляд, доцільніше назвати функцією сприяння утворенню відкладень і вихованню. Вона властива бібліотекам різних типів і деяких видів, проте реалізується ними з урахуванням власних цілей і завдань.

Наступною найчастіше званої фахівцями є функція сприяння розвитку науку й виробництва. У штатівській спеціальній літературі вона іноді іменується так: науково-інформаційна, науково - виробнича, виробнича, інформаційного забезпечення науку й виробництва, забезпечення науково - технічного прогресу, на допомогу науково - технічному прогресу, на допомогу професійно - виробничу краще й наукової праці,производственно-вспомогательная.

Завдання сприяння розвитку науку й окремих галузей виробництва було поставлено перед радянськими бібліотеками ще з часів індустріалізації і поширювалася на бібліотеки всіх типів. Сенс цього напряму залежить від інформаційному забезпеченні наукових досліджень про, і навіть різних видів діяльності з виробництву промислові товари, сільськогосподарської продукції, різноманітних послуг з допомогою документів, містять необхідну цього інформацію. Бібліотеки безпосередньо не здійснюють виробництво яких би не пішли товарів чи послуг (крім власне бібліотечних), тому цю функцію доцільно назвати функцією інформаційного забезпечення науково-виробничої діяльності. Бібліотеки реалізують, формуючи фонди документів, відповідні цілям і національним завданням тієї чи іншої виду, і надаючи у розпорядження певних категорій читачів. Ця функція й у всіх спеціальних науково - технічних бібліотек, фонди які зазвичай дуже вузьке спеціалізовані, з урахуванням потреби сфери діяльності підприємства міста і організації, структурними підрозділами яких є.Вузовскими бібліотеками цю функцію виконується у вигляді сприяння розвитку науки, самоосвіти та підвищення кваліфікації окремих категорій користувачів.

Для публічних бібліотек вона склалася меншою мірою й реалізується поряд з іншими.Библиотеками цього нині названа функція здійснюється шляхом сприяння розвитку малого й середнього бізнесу, діяльності невеликих підприємств і закупівельних організацій, котрим недоцільно утримання власних бібліотек.

Нерідко, зокрема й у офіційних документах, бібліотеку називають є культурною установою серед основних її функцій виділяють культурну, культурно - просвітню,досуговую, рекреаційну та інші. Оскільки бібліотека є частиною загальнолюдської культури і той час є одне з найважливіших чинників його розвитку, поширення, відновлення і збільшення культурних надбань, то цю функцію можна з'ясувати, як соціокультурну. У. У. Скворцов порівнює бібліотеку на вулицю з двостороннім рухом: «...щодо одного напрямі зусиллями бібліотекарів надходить до читачів інформація про наявні досягненнях культури, а іншому - рухається інформацію про новостворених

її цінностях». Але потрібно помітити, що рух грунтується на виконанні бібліотекою сутнісних функцій, які забезпечують збір, збереження і поширення документів, містять інформацію про досягнення культури з різних народів.

У цьому контексті культура розуміється у вузькому значенні як галузь діяльності з створенню й використанню певних цінностей, реалізація бібліотекою даної функції здійснюється за двома напрямам. Перше полягає у забезпеченні розвитку необхідними документами і притаманно публічних і окремих видів спеціальних бібліотек. Бібліотеки навчальних закладів, проведення науково-дослідницьких і виробничих установ сфери культури, і навіть власне установ культури (театрів, філармоній, музеїв та інших.) обслуговують відповідних спеціалістів. Отримана інформація є підвалинами їхній професійній діяльності, спрямованої створення нових культурних цінностей, і навіть підготовка кадрів, проведення наукових досліджень про, виробництво матеріально - технічних засобів культури. Публічні ж бібліотеки, обслуговуючи широке коло користувачів, надають їм матеріали про досягнення у різних напрямах культури, особливо художню літературу різних країн і народів, ніж сприяють утворенню відкладень і самоосвіти різних категорій користувачів, самодіяльному творчості, розширенню їхнього кругозору, формування в них певної системи культурних цінностей.

У радянський період основний у діяльності бібліотек виступала ідеологічна функція. Її реалізації підпорядковувалася вся діяльність бібліотек, яка спрямовувалася насамперед на пропаганду «марксизму-ленінізму, політики й історію Комуністичної партії Радянського Союзу, і Радянського держави, переваг соціалістичного ладу синапси і радянського життя; сприяння ідейно - політичному... вихованню радянських громадян, формування в них ...марксистско - ленінського світогляду, ідейній переконаності».

Після ліквідації КПРС як єдиною правлячої партії і з початком формування в республіках колишнього Радянського Союзу багатопартійної системи та побудови демократичної правової держави, де всі партії, не заборонені законом, мають рівних прав на пропаганду виправдання своїх поглядів, бібліотеки відмовилися від виконання ідеологічної функції. Це зіграло позитивну роль життя нашого суспільства та сприяло демократизації бібліотечного справи країни.

Разом про те не можна погодитися аргументи прибічників ідеологічної функції у тому, що у неї властива бібліотекам всіх епох. Бібліотеки є частиною цього суспільства і крізь потік документів відбивають свою епоху. Співробітники бібліотек як члени суспільства теж займають певні ідейні позиції. Проте, свої сутнісні функції, бібліотека неспроможна віддавати перевагу тій чи іншій ідеології, навіть якщо вона визнана самої правильної у визначений час, на цьому підставі пропагувати документи, містять одні ідеологічні погляди, і забороняти доступом до іншим, обмежуючи цим права читачів, котрі поділяють пануючу думку. Бібліотекар немає права використовувати своє службове становище на формування фонду, й організації обслуговування користувачів відповідно до особистими ідейними пристрастями. Тому роботу у цьому напрямі сучасні бібліотеки повинні будувати відповідно до конституційними нормами і обслуговувати користувачів документами, що відбивають різні партійні та світоглядні позиції.

Бібліотекою залежно від неї типу, і виду, зазвичай, реалізується одночасно кілька похідних функцій, проте одне з них виступає як домінуючою. Так, бібліотекам навчальних закладів значно більшою мірою, чиїм, властива функція сприяння утворенню відкладень і вихованню.Научно-технические бібліотеки промислових підприємств і наукових закладів реалізують своєї діяльності функцію інформаційного забезпечення науку й виробництва. Для публічних бібліотек характерніша культурна функція.

Похідні функції трансформуються відповідно до поточними завданнями. Їх реалізація виходить з основі, створеної процесі виконання бібліотекою сутнісних функцій.