Кумулятивная функція бібліотек.

Задля більшої комунікації між користувачами і необхідними їм документами дані документи необхідне початку зібрати, що змістом кумулятивної функції. Завдяки його виконання бібліотека збирає щодо одного місці різні за формою та змісту документи, створені у різний час в різних точках простору різними авторами. Задля реалізації цієї функції визначальне значення мають інформацію про які готуються до випуску й отримали поширення документах, і навіть відсутність різних бар'єрів, передусім політичних, їхнього вільного придбання та наявність у бібліотеки необхідних ресурсів поповнення фонду. Ідеальним варіантом виконання кумулятивної функції треба вважати зібрання у одному місці ми всіх вироблених людством документів.

Меморіальна функція бібліотек.

Проте задля виконання своєї місії бібліотеці мало зібрати документи у одній точці простору, слід також забезпечувати їхню поширення у часі, яка досягається у вигляді виконання меморіальної функції. Її суть залежить від збереженні сукупності зібраних документів з метою їхнього передачі наступних поколінь. Основна труднощі у виконанні даної функції пов'язані з природними і соціальними потрясіннями: повенями, пожежами, землетрусами, революціями, війнами, у яких знищується ці рішення, іноді веде навіть до розриву наступності між епохами і поколіннями.

Здійснення меморіальної функції дозволяє вважати бібліотеку пам'яттю людства. Ідеальне його виконання означає «запам'ятовування» всього, створене людством, тобто. вічне зберігання всіх зібраних у бібліотеці документів.

>Коммуникационная, кумулятивний і меморіальна функції перебувають у діалектичній взаємозв'язку.

Якщо кумулятивний і комунікаційна функції забезпечують переміщення документів мають у просторі, тобто концентрацію в одній точці простору й потім розосередження серед різних категорій користувачів, то меморіальна визначає їх переміщення у часі, від справжнього до майбутнього.

Усі три названі функції виникли разом з виникненням бібліотеки, і виконання який би не пішли а такою, вона може існувати як соціальна інституція. Разом про те одночасне виконання сутнісних функцій веде

до виникнення об'єктивних суперечностей у діяльності бібліотек. Ці протиріччя яскраво виявляються, наприклад, між кумулятивної і меморіальної функціями. Як зазначалося, суть кумулятивної функції залежить від зборі лише у точці простору різних видів документів, тобто що більше документів зібрано у бібліотеці, тим успішніше вона виконує свою кумулятивну функцію. Суть меморіальної функції зводиться забезпечувати схоронності всіх зібраних документів мають у протягом максимально багато часу, бажано - вічної. Домогтися схоронності тим простіше, що менше у бібліотеці документів. Постійне на збільшення обсягів фондів книгозбірень у результаті виконання ними кумулятивної функції веде до дефіциту площі фондосховищ.

Зняти ці протиріччя можна шляхом скорочення обсягу фонду або збільшення площі фондосховищ. Скорочення фізичного обсягу фонду осягається через зниження кількості документів, що у сховищах бібліотеки, чи зменшення обсягу самих документів.

Традиційний, випробуваний століттями спосіб зняття аналізованих протиріч - збільшення обсягу фондосховищ з допомогою будівництва й оренди нових будинків й приміщень. Разом про те це екстенсивний засіб розв'язання проблеми, оскільки збільшуваний обсяг документів вимагає нових і нових приміщень, на придбання і експлуатації яких потрібні значні фінансові витрати.

Ефективнішим і досить перспективним способом є зменшення обсягів самих документів. Зменшення кількості документів досягається завдяки визначенню оптимальної повноти комплектування фонду бібліотеки, чіткого фіксування тим гаслам і видів документів, які підлягають придбання, їхньої кількості, термінів зберігання. Значне зниження обсягу досягається також за допомоги координування й кооперації у області формування фондів коїться з іншими бібліотеками регіону чи галузі. Досягнення абсолютної повноти фонду, тобто ідеальне виконання бібліотекою як соціальним інститутом кумулятивної функції, можна тільки у вигляді координованих дій бібліотек усього світу, коли кожна з яких, збираючи свою, суворо певну частину документів, в такий спосіб формує ціле - інформаційний ресурс всесвітньої бібліотеки.

З метою скорочення фізичного обсягу фондів бібліотеки також завжди прагнули мінімізувати обсяг документів. Цьому служать створення нових видів і водночас міцних видів папери, і зменшення шрифту. Кращим прикладом у цьому аспекті може бути книжки - маляти. У другій половині XX в. зазначений напрямок одержало активний розвиток завдяки створення нових компактних видів документів, спочатку мікрофільмів імикрофиш, а трохи згодом - електронних. Бібліотеки прагнуть, як набувати цих документів замість чи паралельно з паперовими, і переводити документи з традиційних налаштувалася на нові, більш компактні носії. Наприклад, фондРНТБ, до складу якого переважно патенти, стандарти, описи винаходів та інші матеріали, на 80% складається змикроформ. Попри фінансових труднощів, кількість електронних носіїв фондів найбільших бібліотек останніми десятьма роками різко зросла, і обсяг котра міститься у яких інформацією окремих випадках вже перевищує цей показник для паперових носіїв. На зняття цього протиріччя спрямована реалізація програм типу «Пам'ять світу».

Так само складні протистояння між меморіальної і комунікаційної функціями. Високий рівень схоронності документів забезпечується як необхідними умовами зберігання (відповідний температурний,влажностний, світловий режими та інших.), а й мірою використання документів. Для ідеального виконання меморіальної функції використання фонду, тобто видачу документів користувачам, було б взагалі припинити. Адже процесі використання документи піддаються додатковим навантажень, порушується режим їх збереження, ще, документ то, можливо пошкоджений і навіть втрачено, що зводить меморіальну функцію нанівець. Відповідно до комунікаційної функцією, навпаки, важливо домогтися найбільш частого використання документів.

З метою усунення даного протиріччя великі бібліотеки, насамперед національні, формують страхові фонди, які підлягають активному використанню. Однією з найпоширеніших варіантів є придбання публічними бібліотеками великої кількості примірників документів, які мають підвищений попит. У багатьох бібліотек, особливо спеціальних, активно застосовується копіювання документів з єдиною метою наступної видачі копій, а чи не оригіналів. Важливим кроком по дорозі рішення названої проблеми є придбання сучасних електронних документів, оскільки вони компактні при збереженні, легко архівуються до створення страхових копій і активність їх використання мало впливає довгочасність зберігання.

Не позбавлене протиріч взаємодія між комунікаційної і кумулятивної функціями. Як зазначалося, суть кумулятивної функції залежить від концентрації документів мають у одній точці простору, та його повторне розосередження, тобто видача, вкрай небажана, позаяк у цей час документ може знадобитися іншим користувачам. У чиїх інтересах виконання комунікаційної функції документи повинні прагнути бути максимально територіально наближені до користувачам, які може мати на руках необхідне їх кількість. Зняття даного протиріччя здійснюється з допомогою створення розгалуженої мережі бібліотек різного профілю, організації, як безпосереднього, і опосередкованого доступу користувачів до інформаційних ресурсів, формулювання вимог до місцевих умов використання документів. Для усунення протиріччя створюються великі колекції, різні за формою і змісту документів, зібраних у одній точці простору, яких можуть звертатися користувачі незалежно від місця їх перебування у мить виникнення інформаційної потреби. Такими колекціями, зазвичай, мають бібліотеки національні, регіональні, провідні університетські. Їх послугами можуть скористатися всі жителі як безпосередньо, і опосередковано. До послуг бібліотек зазвичай вдаються безпосередньо користувачі, територіально найбільш наближені доречно їх перебування. Інші ж користуються ними з відривом з допомогою МБА, видаваних бібліотекою бібліографічних посібників, зокрема друкованих каталогів, бібліографічних покажчиків, списків нових надходжень, реферативних, оглядових та інших публікацій, які розкривають як фонд бібліотеки, і інформаційний потік за певним параметру.

Крім цього, зі зняттям протистояння між комунікаційної і кумулятивної функціями бібліотеки прагнуть максимально наблизити колекції документів до місця проживання, роботи і відпочинку читачів. Фонди бібліотек формуються відповідно до інформаційними потребами потенційних користувачів - жителів певного назви населеного пункту або його частини, працівників підприємства чи організації, викладачів і учнів певних навчальних установ і т. буд. У фонди включають впродовж кількох примірників самої назви документа, що дозволяє користуватися у тому ж документом одночасно багатьом користувачам. Бібліотеки набувають сучасні електронні документи, які, за наявності визначених технічних засобів, одночасно може використати кілька відвідувачів. Тим самим було складаються сприятливі умови для комунікації між користувачем і документом.

З метою ліквідації протиріч між кумулятивної і меморіальної функціями у кожному державі формується мережу бібліотек, відповідна потребам і можливостям суспільства.

Підбиваючи підсумки сказаного, відзначимо, що сутнісні функції бібліотек - комунікаційна, кумулятивний, меморіальна - неможливо знайти піддаються трансформації, вони стабільні, зміни суспільно - економічної формації неспроможна них. Залишаючись незмінними, тільки поглиблюють своє утримання, вдосконалюються під впливом які у суспільстві змін.

Сутнісні функції притаманні бібліотекам всіх типів і деяких видів, проте реалізуються по-різному, що виявляється в повноті комплектування фонду, термінах зберігання документів, колі користувачів і правових умовах їх обслуговування. Так, національні бібліотеки прагнуть із найбільшою повнотою формувати фонд національних документів і майже забезпечувати максимально тривале на їх збереження. Безпосередньому ж обслуговування користувачів як видачі документів у тимчасове користування ними приділяється значно менше уваги, ніж створення національної бібліографії, баз і банків даних, обслуговування у видаленому режимі. Невеликі публічні бібліотеки, навпаки, своєї діяльності основну увагу приділяють безпосередньому обслуговування користувачів. Бібліотеки навчальних закладів багатьох країн, формуючи свої фонди, не прагнуть купити широкий, спектр різноманітних документів, а навпаки, обмежуються вузьке коло навчальних видань, але набувають в велику кількість. Після втрати актуальності з метою процесу дані посібники виключають із фонду, й замінюються іншими.

Організація роботи бібліотек з урахуванням їхньої специфіки і особливості сутнісних функцій, і навіть способів зняття об'єктивно виникаючих з-поміж них протиріч дозволяє досягти рівноваги поміж їхніми виконанням, запобігти виникненню конфліктним ситуаціям. Розуміння об'єктивної природи протиріч, виникаючих між сутнісними функціями бібліотек, володіння способами мінімізації їх негативних наслідків сприятимуть створенню збалансованої системи, котра враховує особливості всіх таких функцій, формуванню оптимальної єдиної мережі бібліотек країни.