Економічний позитивний і негативний вплив зовнішнього середовища на функціонування бібліотеки.

Стан економіки , в умовах якої працює бібліотека, найбільш очевидним фактором навколишнього середовища, який недооцінюється більшістю бібліотекознавців . незважаючи на високий духовний сенс свого существованіж_бібліотека є матеріальним об'єктом , нужденним у надійному фінансовому та матеріально - технічному забезпеченні. Придбання документів , організація їх зберігання та використання, будівництво та експлуатація приміщень, оплата праці персоналу тощо вимагають певних витрат . Чим ефективніше працюють політичні та економічні структури , ніж більш багато суспільство, тим більше коштів воно може направити на розвиток бібліотек . Це дозволяє сформувати розвинену мережу Бібліотек , відповідних вимогам суспільства , комплектувати фонд необхідними документами , забезпечувати їх сучасними технічними засобами , залучати до роботи висококваліфікованих спеціалістів . ' Бідне ж суспільство не може направляти в бібліотеки необхідне фінансові та матеріальні ресурси і відповідно розраховувати на надійне інформаційне забезпечення з їхнього боку.

Стан економіки є вирішальним фактором, що впливає на рівень фінансування бібліотечної справи в цілому і кожної бібліотеки окремо. Це в основному обумовлено тим , що центральне уряд і місцеві органи влади регулюють податки та їх розбраті - ділення. Зниження обсягу коштів , що надходять до державного економічні кризи є однією з причин зменшення кількості бібліотек , згортання бібліотечних проектів , скорочення ряду статей витрат.

Економічний же достаток дозволяє бібліотекам брати участь у реалізації ряду програм , збільшувати витрати на формування фонду , утримання персоналу , модернізацію виробництва , що позитивно позначається на кінцевих результатах їх діяльності . Стан економіки впливає на вартість всіх ресурсів і способність споживачі купувати певні товари та послуги . незважаючи на те що бібліотеки керуються в основному принципами деякому маркетингу , дане положення цілком прийнятно і для бібліотечної справи , так як ряд витрат діяльності перебуває поза їх контролю . Ставки заробітної плати , процентні ставки , вартість обладнання та оренди службових приміщень , енергоносіїв та послуг зв'язку , ціни на документи і доступ до віддалених баз даних формуються незалежно від бажання і можливостей бібліотек .

Коли повсюдне підвищення витрат призводить до зростання цін , су- щественно посилюється інфляція ; ціни на деякі товари , в першу чергу книги та інші документи , послуги підприємств енергетичного комплексу та зв'язку можуть виходити за межі можливостей багатьох бібліотек , що істотно відбивається на якості надаваних ними послуг. Якщо витрати бібліотек під впливом зовнішніх факторів суще- ственно зростають , то це може змусити їх знизити обсяги обслужить- вання , звузити перелік надаваних послуг і т. п. Коли витрати ста - Більні , бібліотеки розпорядженні набагато більшими можливостями в диференціації своїх пропозицій і розширенні ринку збуту.

Стабільні темпи розвитку економіки , а відповідно і зростання доходів громадян ведуть до збільшення

попиту на ринку освіти та дозвілля, у тому числі і на інформацію. бла - гопріятное стан економіки веде також до збільшення вільного часу населення і підвищенню попиту на досягав послуги бібліотек ! Наявність у населення вільних фінансових коштів дозволяє пользова - телям більш активно використовувати пропоновані бібліотеками платні послуги , в першу чергу копіювання документів , надання ін- формації за допомогою сучасних технічних засобів і т.д.

Сприятлива економічна ситуація в суспільстві значно рас - ширяє можливості бібліотек щодо залучення для реалізації различ - ектів коштів спонсорів та меценатів , збільшує обсяг дарів і пожертвувань для бібліотек . Все це в кінцевому підсумку веде до зміцненню- нию фінансового становища бібліотек розширенню їх можливостей .

Політичні та економічні перетворення суспільства , як прави- ло , нерозривно взаємопов'язані. Наочним прикладом впливу зраді - ний зовнішнього середовища на діяльність бібліотечно- інформаційних уч- реждений можна простежити на прикладі Китайської Народної Республіки . На початку 1980 -х років КНР стала на шлях соціально -економічних ре - форм і політики " відкритих дверей" . Швидкий розвиток економіки , науки і технологій наполегливо вимагало знань та інформаційного забезчення . З цього часу починається справжній бум у розвитку бібліотеч - них технологій , виникає безліч нових бібліотек і информацион - них центрів . Так , якщо в 1949 році в Китаї було всього 392 бібліотеки всіх типів , серед яких - 55 публічних , 132 бібліотеки ВНЗ, 44 профспілковим - союзних і 44 приватних , а в 1978 році було 1256 публічних бібліотек , то в 1995 таких налічувалося вже 2596 , вузівських - 1080 , науково- іческіх - більше 8 тис. , профспілкових - близько 200 тис. , шкільних - більше 16 тис. Економічні реформи, що проводяться в Китаї "збільшили попит на бібліотечно- інформаційні послуги та створили умови для швидкого розвитку бібліотечної справи . За останнє десятиліття XX в . в КНР було побудовано більше 1 тис. бібліотечних будівель. Економічний підйом дозволив китайському суспільству в найкоротші терміни , всього за 5 років - з 1983 по 1987 рік - побудувати Національну бібліотеку , котраю за своєю площею поступається тільки Бібліотеці Конгресу США . Соціально-економічні перетворення 1980-1990 -х років , гли - боко зачепили різні сторони життя в республіках колишнього Со-

радянської Союзу і країн соціалістичного табору , не забарилися мгно - венно позначитися на діяльності бібліотек . дефіцит фінансових коштів призвів як до скорочення мережі бібліотек різних видів в це- лом , так і до зменшення коштів, що спрямовуються на формування ін- формаційних ресурсів , фінансування діяльності персоналу , розвиток матеріально -технічної бази бібліотек . Так , після Восс - динения Німеччини в єдину державу близько 30 % всіх бібліотек в Східних землях припинили роботу. Економічна криза і як його результат скорочення фінансування створили досить складну си- туацию у бібліотечній справі Білорусі. Найбільше це позначилося на матеріально- технічній базі бібліотек , викликало інтенсивне " скор- щення бібліотечної мережі в сільській місцевості. В цілому за 1991-1995 го - ди в республіці було закрито 677 сільськи бібліотек , 1340 бібліотеч - них пунктів , надходження до фондів публічних державних бібліо - тек знизилися на 66% , кількість співробітників - на 8,7%.

Те чи інше зміна стану економіки має позитивне або негативний вплив на різні аспекти діяльності бібліотек . Загальна економічна криза призвела до скорочення мережі бібліотек різних відомств , зменшилася кількість нових надходжень до фондів , знизився реальний рівень заробітної плати бібліотечних працівників . Водночас саме в цей період під впливом ряду еко- номических і соціально-політичних чинників ( розширення можливе - стей міжнародного співробітництва , поява позабюджетних дже - ників фінансування , таких , як спонсорство , підприємницька де- ятельность бібліотек і т.п.) провідні бібліотеки республіки приступили до автоматизації своєї діяльності і різко скоротили відрив у даному напрямку від зарубіжних колег у порівнянні з радянським періодом.

Подальша стабілізація і зростання темпів виробництва в країні з - менілі і ситуацію в бібліотечній справі. У галузі почали реалізовувати - тися програми, спрямовані нд , систематичне поповнення

фондів найбільш цінними виданнями , автоматизацію бібліотечно- інформаційних процесів , активізувався обмін інформацією зарубіжними партнерами. Поліпшення фінансового становища перед- ємств та організацій дозволило збільшити частку фінансових коштів, що спрямовуються на розвиток бібліотечно- інформаційного обслуговування. Визначення чітких економічни орієнтирів приве - ло до збільшення попиту на послуги бібліотек і усвідомлення їхньої ролі в ре - шении соціально- економічних завдань. Найбільш яскравим проявом даної тенденції є рішення про будівництво нової будівлі

Національної бібліотеки Білорусі. Але це зовсім не означає , що бібліотека виступає тільки як потреби- тель фінансових ресурсів суспільства . Як інститут , що займає провідне місце у формуванні ціннісної системи громадян , освіті та профессиональной підготовці фахівців , бібліотека виступає в якості-

ве основного виробника трудових ресурсів суспільства . сучасний етап розвитку характеризується зростанням наукоємності суспільно - го виробництва , швидким підвищенням продуктивності праці , широ - ким поширенням прогресивних технологій , викликає зростання требо- ваний до рівня загальної та професійної підготовки , компетенції навчаючи - ників виробництва матеріальних і духовних цінностей , стимулює їх до більш інтенсивного використання різних видів інформації.

Бібліотека сприяє підвищенню загальної культури виробництва , внедре - нию екологічно чистих технологій , формування здорового способу життя , що дозволяє суспільству значно економити фінансові середовищ - ства , не витрачати їх на виробництво продукції низької якості , ліквідує- цію наслідків гуманітарних та екологічних катастроф , лікування болез - нею і т.п. У зв'язку з цим все більше зростає роль бібліотеки як непо - безпосередніх учасника суспільного виробництва . Зміна структури ринку і перетворення інформації в товар , кото- рий можна ефективно реалізувати , значно змінило економічний статус бібліотек . Сучасні бібліотеки виступають не тільки пасивні - ми споживачами , а й активними виробниками ряду информацион - них продуктів , які є самостійним товаром. Високі тим - пи розвитку економіки змушують підприємства безперервно модернізує - ровать свою продукцію , шукати нові ринки збуту , що веде до постійно виникнення попиту на інформаційні послуги бібліотек . інфор - мація стає основним компонентом при виробництві все більшого кількості товарів і послуг, тому бібліотеки підприємств і установ виступають як безпосередні учасники виробничого процесу . Все це робить бібліотеку повноправним суб'єктом економічної систе - ми суспільства - суб'єктом , який не тільки споживає , але і вносить свій внесок у формування національного доходу країни.

Таким чином / зміна економічної ситуації в суспільстві , еконо - мические підйоми і кризи , рівень економічної активності в раз - особистих регіонах країни є одним з факторів зовнішнього середовища, не - контрольованих бібліотечної сферою і активно впливають на розвиток бібліотек . Бібліотеки ж, у свою чергу , задовольняючи інформаційні потреби , сприяє економічному прогресу і зростанн матеріально- го добробуту суспільства , що ^ кінцевому підсумку веде до збільшення потог ка ресурсів, що спрямовуються суспільством н розвиток бібліотечної справи .