Консорціум європейських наукових бібліотек (cerl).

Консорціум європейських наукових бібліотек - міжнародна організація, що здійснює створення і ведення банку даних бібліографічних описів стародруків із зібрань бібліотек світу , а також інші проекти з вивчення , електронної каталогізації , організації доступу і оцифрування стародруків та рукописних документів . Основна мета Консорціуму - забезпечити доступ до книжкового спадщини Європи , сприяти його вивчення і збереження .

Консорціум створений з ініціативи великих наукових бібліотек багатьох країн Європи , кожна з яких має величезні фонди стародруків , що містять рідкісні видання , і зареєстрований як міжнародна організація в червні 1994 р. Задача , яку CERL відразу поставив перед собою , полягає в тому , щоб створити банк даних машинних записів на всі існуючі європейські друковані книги епохи ручного преса , тобто надруковані до 1830 р., що зберігаються в бібліотеках світу .

Кожна з бібліотек - учасниць здійснює підготовку файлів - масивів записів на стародруки зі своїх фондів . Крім того , кожна з бібліотек - повноправних членів Консорціуму оплачує щорічний членський внесок. В даний час Консорціум об'єднує більше 70 бібліотек з 16 європейських країн . CERL - Consortium of European Research Library

З 1997 р. база даних Hand Press Book ( HPB ) стала доступна для пошуку; вона складається з файлів , наданих бібліотеками та іншими організаціями , та члени Консорціуму мають право доступу до бази даних і вивантаження записів . Таким чином , досягається інтеграція ресурсів багатьох великих бібліотек та інших спеціальних установ, що мають зібрання стародрукованих книг.

Саме ж велике значення Консорціуму полягає в тому , що вперше в історії він надає фахівцям з історії культури настільки великі можливості для вивчення багатомовного європейського друкарства.

Відповідно до Статуту CERL щорічно проводяться Генеральні конференції , на яких підбиваються підсумки діяльності за попередній рік , обговорюються і вирішуються питання , пов'язані з розвитком Консорціуму і його масштабного проекту. Генеральні конференції організовуються бібліотеками - повноправними членами CERL .

Приймаюча бібліотека відповідає за організацію цього семінару та запрошує фахівців з бібліотек , архівів , музеїв і т.д. своєї країни. Таким чином , дослідники приймаючої країни можуть познайомитися з діяльністю Консорціуму , отримати інформацію про базу даних HPB і про можливості її використання.

З іншого боку , це дає можливість ознайомити фахівців європейських дослідницьких центрів з діяльністю наукових організацій і бібліотек країни , в якій проводиться щорічна Генеральна конференція .

76. Основні об’єкти зовнішнього середовища бібліотеки.

З точки зору маркетингової прибуткової мотивації, бібліотека – це виробнича система, що складається з взаємопов'язаних частин і має внутрішнє і зовнішнє середовище. Із зовнішнього середовища вона отримує інформацію, капітал, людські і матеріальні ресурси. Внутрішнє середовище – використовує чи обробляє все це, перетворюючи у продукцію – товар чи послуги (продукт споживання).

Зовнішнє середовище

Зовнішнє середовище бібліотеки, як і будь-якої іншої господарюючої структури, складається з факторів прямої і опосередкованої дії, тобто, з мікро і макросередовища.

Факторами опосередкованої дії – макросередовищем, є функціональні області: соціальна – віковий стан населення, його приріст, життєвий рівень, рівень зайнятості, розвиток культури і освіти тощо;

правова – закони, постанови та накази уряду, що регламентують життєдіяльність соціуму і галузі.

політична – рівень впливу політичних сил на економічну і народногосподарську діяльність;

технологічна – розвиток нових технологій та темпи їх вкорінення у суспільстві та суміжних галузях;

економічна – темп економічного зростання народного господарства країни, добробуту населення, економічна стабільність чи нестабільність;

ресурсна – наявність необхідних ресурсів і можливість їхнього раціонального використання;

географічна – місцезнаходження підприємства (степові, гірські, лісові райони тощо);

pегіонально-інфpастpуктуpна – інфраструктура регіону (сільська місцевість, промислове місто, народногосподарський профіль тощо).

При побудові системи факторів для аналізу зовнішнього середовища потрібно враховувати такі властивості: взаємозв’язок факторів, що характеризуються силою, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища бібліотеки; складність системи факторів, що впливають на її діяльність і зумовлена кількістю, різноманітністю зв’язків і наслідків впливу; динамічність і рухомість, тобто відносна швидкість і різні темпи змін факторів середовища; невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її точності.

З наведених функціональних сфер діяльність бібліотек найбільше залежить від соціальної, ресурсної та геогpафічно-інфpастpуктуpної. Особливо вона залежить від стану освіти і видавництва інтелектуальної продукції у країні, тому що освіта "виробляє" споживача бібліотечної продукції через навчання дітей грамоти, видавництва – "виробляють" предмет споживання – друковану чи аудіовізуальну продукцію. Тому успішна діяльність бібліотек можлива лише при умові врахування ситуації у сфері освіти, книговидання та книгоpозповсюдження, поширення аудіовізуальної продукції, і постійного адаптування і пристосування до мінливих умов їхньої діяльності.

Факторами прямого, безпосереднього впливу, тобто, мікросередовищем, є:

урядові та державні органи місцевого самоврядування;

постачальники ресурсів (видавництва, виробники матеріально-технічних засобів, комунально-побутові служби тощо);

споживачі (читачі, користувачі послуг, покупці товарів тощо);

конкуренти (інші бібліотеки, ЗМІ, ЗМК, книготоргівля та торгівля аудіовізуальною продукцією, інформаційні центри та служби тощо);

посередники (торгові, інформаційні, сервісні, рекламні тощо).

Маpкетингове дослідження зовнішнього середовища передбачає такі дії:

1. Збіp та обpобка інфоpмації у економічній, тоpговельній, виpобничій, споживчій, товаpній, збутовій і pекламних сфеpах;

2. Вивчення pинку та його кон'юнктуpи;

3. Вивчення потpеб і попиту населення;

4. Дослідження конкуpентоспpоможності товаpів pізних товаpовиpобників4

5. Вивчення мотивації покупок, закономіpностей поведінки

покупців на pинку;

6. Оцінка й пpогнозування купівельного попиту;

7. Типологія споживачів і сегментація pинку.

Не слід недооцінювати важливості будь-якого елементу дослідження, але найбільш важливими є вивчення незадоволеного попиту, змін попиту в залежності від певних фактоpів, pозpахунок потpеб pинку у товаpі чи послузі, вивчення мікро - і макpостpуктуpи попиту, вивчення співвідношення попиту і пропозиції, дослідження мотивації користування чи купівлі тощо.