Структура бібліотекознавства як навчальної дисципліни.
Структура бібліотекознавства - його будова і внутрішня форма організації - це єдність стійких взаємозв'язків між його елементами , що забезпечують його цілісність і тожде ственность самому собі і збереження основних властивостей при раз - особистих зовнішніх і внутрішніх змінах . Простіше кажучи , це міцна , відносно стійкий зв'язок і взаємодія елементів , сторін , частин бібліотекознавства як цілого. Значення вивчення його структури полягає в тому , що це дає бачення бібліотекознавства не тільки як цілісності , але й більш конкретной - як взаємопов'язаності його складових частин.
Структура бібліотекознавства як навчальної дисципліни.
Загальний курс бібліотекознавства.
Історія бібліотечної справи.
Бібліотечна психологія.
Бібліотечна статистика.
Економіка бібліотечної справи.
Бібліотечна професіологія.
Бібліотечне читачезнавство.
Бібліотечне фондознавство.
Бібліотечний менеджмент.
Бібліотечний маркетинг.
Автоматизація бібліотечної справи.
Як навчальний предмет вітчизняне бібліотекознавство відбутися у- ит з наступних розділів: загальне бібліотекознавство , бібліотеч - ний фонд , бібліотечний каталог , бібліотечне обслуговування , бібліотечна справа : економіка , організація і управління ( бібліотечний менеджмент) , історія бібліотечної справи , техні - етичні засоби бібліотечної роботи. Ця структура доповнюється різними дисциплінами спеціалізації , курсами за вибором , факультативами і т.п. В на варте час вона знаходиться в стадії переробки у зв'язку з реформою вищої бібліотечної освіти . виробленн дидактично доцільної та науково обгрунтованої структури бібліотекознавства як навчальної дисципліни теж залишається заду чий майбутніх досліджень і розробок.
Суттєво важливим досягненням вітчизняної бібліотеч - ної науки в частині диференціації бібліотекознавства як навч - ної дисципліни є виділення в його структурі розділу "Загальне бібліотекознавство " , заслуга у створенні якого в основному належить О.С. Чубар'яном . Народження розділу було помітною подією у світовому бібліотекознавстві , опередившим темпи його розвитку на десятиліття. До цих пір в переважній більшості вузів зарубіжжя дана дисципліна або відсутній взагалі , або представлена далеко не рівноцінними предметами , які носять назви: "Бібліотеки і суспільство" , " Введення в бібліотечна справа " , " Введення в бібліотекознавство "і т.д.
Загальне бібліотекознавство вивчає загальні принципи , закономірності процесу організації громадського використання інформаційних багатств у вигляді публікацій , досліджує методологічні , загальнотеоретичні та інші питання , що становлять наукову основу всіх інших , як прийнято говорити , приватних ( прикладних ) розділів бібліотекознавства . Нині загальне бібліотековеденіе - це структурний розділ бібліотекознавства як навчальної дисципліни , який вивчає найбільш загальні теорети ко- методологічні положення , що поширюються на всю область бібліотечної теорії та практики. Це вихідна загально - теоретична база бібліотекознавства . Структура цього розділу включає три підрозділи: 1 ) Теоріятичні основи бібліотекознавства ; 2 ) вчення про бібліотеку; 3 ) вчення про бібліотечну справу .
У міру збільшення наукового знання вказана структура , зрозуміло, буде поступово змінюватися , наповнюючись новим со- триманням .
Щодо самостійний статус цього розділу в системі навчальних дисциплін бібліотекознавчого циклу визначається низкою факторів , зв'язків і відносин. Головне полягає в тому що він вивчає такий коло питань , який, якщо і вивчається небудь з приватних розділів бібліотекознавства , то тільки в його межах і під кутом зору відповідних йому потребностей .
Він забезпечує приватні розділи бібліотекознавства методологічними і теоретичними положеннями , загальними для даної науки теоріями , принципами , поняттями , тим самим виконуючи
Функцію інтеграції різноманітного змісту приватних розділів в єдину цілісну науку. Тому існування обного бібліотекознавства як фактора інтеграції , а також єдиної методологічної та загальнотеоретичної основи дуже важливо для успішного розвитку бібліотекознавства як цілісної науки .
Бібліотечний фонд - дисципліна, що вивчає сукупність процесів і операцій , пов'язаних з комплектуванням , організа- єю бібліотечних фондів , а також управління ними . Бібліотечний каталог - дисципліна, що вивчає сукупність- ність процесів і операцій , пов'язаних зі створенням і функцио нировании каталогів та інших інформаційно - пошукових си- стем як засобу забезпечення інтелектуального доступу читачів до інформації.
Бібліотечне обслуговування - дисципліна, що вивчає сово- купность процесів і операцій , пов'язаних із забезпеченням физи - чеського доступу читачів до публікацій , інформації , "інформації про інформацію " . Бібліотечна справа : , організація , економіка та управління ( бібліотечний " менеджмент) - дисципліна, що вивчає бібліо - Тічна справу як об'єкт управління . Історія бібліотечногодеда_ - дисципліна, що вивчає закономерних виникнення і розвитку бібліотечної справи .
Технічні засоби бібліотечної роботи - дисципліна , вивчає матеріально- технічні основи функціонування бібліотечної справи , починаючи з механічного устаткування і кінчаючи новітніми засобами компьюнікаціі бібліотек .
Отже , бібліотекознавство - це системно структурована сукупність наукових знань про бібліотечну справу , виступила- Пающіє в єдності двох іпостасей - власне наукової дисци - Пліній і єдиної комплексної навчальної дисципліни, вивчення ко- торою відкривається розділом загального бібліотекознавства .
Під впливом бурхливих процесів прирощення нового знання , його інтеграції та диференціації в структурі сучасного бібліо - тековеденія поступово визрівають передумови подальших змін , причому різної спрямованості. Так , вже на со- часовому етапі на стиках різних наук оформилися такі порівняно нові його підрозділи , як бібліотечна педагоги - ка , бібліотечна психологія , бібліотечна соціологія та ін
Практично наблизився до виділення в самостійний розділ комплекс знань , пов'язаних з економікою бібліотечного де- а.По міру поглиблення уявлень про сутність бібліотекове - дення все чіткіше проявляється тенденція до освоєння нових областей дослідження . Результати цього процесу не завжди оче- видні сучасникам. Однак характер нинішньої проблемної ситуації дає підставу припускати , що структура библиоте - коведенія змушена буде зазнати серйозних перетворень- 44 пов'язані з подальшою асиміляцією ідей фундаменталь - Йінформатікі .
Таким чином , найбільш важливими характеристиками сучас- нного бібліотекознавства є його сутність , функції та " геуктура . За своєю сутністю бібліотекознавство - зріла науч - ^ Дисципліна громадського циклу , що вивчає теоретичні основани я соціального функціонування інформації , зафік - сировать ї у вигляді публікацій , через бібліотечну справу . це багатофункціональна наука , що робить вплив не тільки на область бібліотечної справи , а й - опосередковано – практично на всі сфери духовного і матеріального виробництва . Бібліотека- ведення - складно структурована система наукового знання , все елементи якого слугують досягненню високих соціальних , гуман - них по своїй сутності цілей бібліотечної справи . Це така система знань , яка постійно розвивається , збагачується , змінюється , переходячи від вивчення сутностей одного порядку до сутностей друго -го , більш високого або більш загального порядку . момент стабільності в цій науці відносний, момент розвитку - абсолютний.