- •Характеристика підприємства: тип підприємства, його місце розміщення, режим роботи, форми та методи обслуговування. Форми власності, засновницькі документи.
- •2. Ознайомлення зі структурою і характером закладу ресторанного господарства. Характеристика виробничих, торговельних і допоміжних приміщень.
- •Ознайомлення з новою технікою і новітніми технологіями виробництва кулінарної, кондитерської продукції, її асортиментом.
- •5. Участь у оформлення інтере’єру залів, реклами, музичних програм, складанні спеціальних видів меню.
- •6. Участь у контролі за правильністю експлуатації устаткування закладів ресторанного господарства, меблів, музичних автоматів, музичної апаратури, реєстрів розрахункових операцій.
- •7. Аналіз різних видів меню та дотримання вимог щодо його складання і оформлення. Участь у прийманні й оформленні замовлення на обслуговування бенкетів, організація їх проведення.
- •9. Ознайомлення з порядком складання різних видів меню. Складання виробничої програми.
- •10. Дотримання умов та строків реалізації барної продукції. Організація процесу обслуговування відвідувачів у барі.
- •11. Участь у розробці графіків виходу на роботу працівників торговельного залу. Режим праці та відпочинку обслуговуючого персоналу.
- •12. Розрахунки з відвідувачами та ведення звітів. Ведення касової документації та касових операції.
- •13. Відпрацювання прийомів підготовки столової білизни, посуду, приборів до обслуговування.
- •14. Визначення форм та методів обслуговування відвідувачів у барі. Санітарні та психофізіологічні вимоги до бармена. Розробка спеціальних видів карт коктейлів, пива, кави, чаю.
- •16. Вивчення порядку оформлення, відпускання страв і виробів із виробництва, буфету, бару.
- •18. Участь у розробці карти напоїв закладу ресторанного господарства.
- •19. Презентація напоїв. Декантація вин. Консультація клієнтів щодо виробу ексклюзивних алкогольних напоїв.
- •20. Обовязки і права керівника підприємства. Ознайомлення з формами заробітної плати.
- •22. Порядок приймання, звільнення працівників, складання наказів, розпоряджень, їх реєстрації.
- •Порядок оформлення на роботу
- •23. Охорона праці та протипожежний захист. Заходи протипожежної профілактики.
- •24. Ознайомлення з веденням журналу з техніки безпеки.
- •Інструкція
- •25. Форми і методи обслуговування.
- •27. Пропозиції по покращення роботи підприємства. Заходи, спрямовані на підвищення ефективності роботи та покращення якості продукції.
20. Обовязки і права керівника підприємства. Ознайомлення з формами заробітної плати.
Форми і системи заробітної плати — це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.
Розрізняють дві основні форми заробітної плати: почасову і відрядну.
При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.
При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.
Системи заробітної плати характеризують взаємозв'язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій. Зрозуміло, що варіантів такого взаємозв'язку може бути безліч, і будь-який з них, реально існуючий на конкретному підприємстві, є системою заробітної плати. В країнах ринкової економіки системи заробітної плати, що використовуються на підприємствах, розглядаються як ноу-хау і не розголошуються.
22. Порядок приймання, звільнення працівників, складання наказів, розпоряджень, їх реєстрації.
Прийняття на роботу у підприємствах різних форм власності здійснюється відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених керівниками підприємств та погоджених із профспілковими організаціями.
Згідно з Конституцією України, під час прийняття на роботу не допускається яке б то не було пряме чи непряме обмеження прав або врахування прямих чи непрямих переваг залежно від статі, раси, національності та віросповідання.
Забороняється відмовляти в прийнятті на роботу за такими мотивами:
o вагітність жінок або матері з малими дітьми;
o соціальне походження, засудження батьків або родичів, судимість, якщо останнє не передбачене законом.
Забороняється приймати на посади з матеріальною відповідальністю осіб, яких було засуджено за крадіжку, хабарництво та інші карні злочини, якщо у вироку окремо і не зазначалось про позбавлення права обіймати певну посаду. Це обмеження діє до зняття судимості.
Конституційне право на працю робітники та службовці використовують шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві. Трудовий договір - це угода між працівником і підприємством, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, підкоряючись внутрішньому розпорядку підприємства, а підприємство зобов' язується платити йому заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективною угодою та згодою сторін.
Трудові договори за терміном дії бувають таких видів:
договори, укладені на невизначений строк;
договори, укладені на визначений строк;
договори, укладені на час виконання певної роботи.
Трудові договори укладаються в письмовій формі та підписуються працівником і керівником підприємства, після чого працівники оформляються на роботу наказом по підприємству. На підставі наказу про зарахування на роботу в трудовій книжці працівника робиться відповідний запис.
Влаштовуючись на роботу, працівник має подати адміністрації (працівнику з кадрової роботи) трудову книжку, а у випадках, коли особа влаштовується на роботу вперше - довідку з домоуправління, ЖЕКу або сільської ради про останню зайнятість; звільнені у запас військовослужбовці подають військові квитки, а молоді спеціалісти - направлення на роботу, яке видається навчальним закладом. У всіх випадках повинен бути паспорт.
У разі прийняття на роботу, яка потребує спеціальних знань, адміністрація може вимагати від працівника диплом (копію) про закінчення навчального закладу або документ про спеціальну професійну підготовку.
З метою охорони здоров' я населення працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування, продовольчих магазинів, дитячих закладів, усіх видів транспорту, а також підприємств шкідливими умовами праці під час прийняття на роботу мають пройти медичний огляду. Списки професій та порядок медичного обстеження встановлює Міністерство охорони здоров'я України.