2.2 Інтерфейс програми Adobe Photoshop cс

У Photoshop досить багато інструментів, а також засобів, за допомогою яких програма надає користувачу корисну інформацію. Настільки багато, що при неправильному поводженні зі всім цим господарством легко можна залишитися зовсім без вільного місця для найважливішого – графічного документа! Як саме вийти із подібної ситуації з якнайменшими витратами часу описано в даному розділі.

Робочим простором Photoshop CC називається ділянка, в якій повністю або частково розташовані меню, панель інструментів, вікна графічних документів (можливо, декількох або жодного), рядок стану і палітри (рис. 2.1).

Інтерфейс користувача Photoshop CC відповідає стандартам інтерфейсу Windows. Так у верхній частині вікна програми розташовано рядок головного меню. Панель інструментів є вільно плаваючим вікном з великою кількістю кнопок, кожна з яких відповідає робочому інструменту або режиму роботи програми. Її можна перетягнути в будь-яке місце робочого простору, вхопившись покажчиком миші за так звану вішку переміщення (смужку синього кольору), розташовану у верхній частині панелі. Вікно графічного документа є дочірнім вікном Photoshop. Вікно графічного документа можна згортати розвертати, а також з по потужністю смуг прокрутки відображати ту або іншу частину зображення. У заголовку вікна графічного документа відображаються ім’я файлу, в якому він зберігається, ім’я активного шару (для багатошарових документів) і назва колірної моделі, вживаної в документі.

Рядок стану, в попередніх версіях розташовувався в нижній частині вікна програми, тепер розташований в нижній частині вікна документа. У ній відображаються відомості про цей графічний документ. Що відображалися в ній раніше (у попередніх версіях Photoshop) короткі підказки по викорис­т овуванню вибраного інструменту перемістились в палітру інформації.

Рисунок 2.1 Інтерфейс Adobe Photoshop CC

Інтерфейс користувача Photoshop CC відповідає стандартам інтерфейсу Windows. Так у верхній частині вікна програми розташовано рядок головного меню. Панель інструментів є вільно плаваючим вікном з великою кількістю кнопок, кожна з яких відповідає робочому інструменту або режиму роботи програми. Її можна перетягнути в будь-яке місце робочого простору, вхопившись покажчиком миші за так звану вішку переміщення (смужку синього кольору), розташовану у верхній частині панелі. Вікно графічного документа є дочірнім вікном Photoshop. Вікно графічного документа можна згортати розвертати, а також з по потужністю смуг прокрутки відображати ту або іншу частину зображення. У заголовку вікна графічного документа відображаються ім’я файлу, в якому він зберігається, ім’я активного шару (для багатошарових документів) і назва колірної моделі, вживаної в документі.

Рядок стану, в попередніх версіях розташовувався в нижній частині вікна програми, тепер розташований в нижній частині вікна документа. У ній відображаються відомості про цей графічний документ. Що відображалися в ній раніше (у попередніх версіях Photoshop) короткі підказки по викорис­товуванню вибраного інструменту перемістились в палітру інформації.

У рядку стану є два поля, перше з яких допускає введення даних. У ньому відображається коефіцієнт збільшення зображення при виведенні на екран у відсотках (введення числового значення в це поле дозволяє змінювати масштаб відображення графічного документа). У другому полі в залежності від настройки можна відображати різну інформацію:

• про версію документа. Використовується при активізації системи автоматизації керування графічним проектом при роботі в групі;

• про розміри документа. Перше значення відповідає розміру файлу з композитним зображенням (після з’єднання всіх шарів), друге – файлу, в якому всі шари будуть збережені;

• про колірний профіль. Відображається найменування колірного профілю, пов’язаного з відкритим графічним документом (файл характеристик, дозволяючий автоматично зберігати точність відтво­рення кольору в процесі роботи із зображенням);

• про розміри зображення. Частина інформації, яку можна повністю переглянути в діалоговому вікні Image Size (Розмір зображення);

• відомості про пам’ять. Відображаються два числа. Перше з них – об’єм зайнятої Photoshop оперативної пам’яті. Друге число – загаль­ний об’єм доступної пам’яті за відрахуванням ресурсів операційної системи;

• про показник ефективності роботи програми. Це число можна розгля­дати як сумарну характеристику використаного об’єму файлу підкачки, за допомогою якого за рахунок зниження швидкості роботи послаблюються обмеження, що накладаються недостатніми ресурсами оперативної пам’яті;

• про хронометраж. Відображається сумарний час, витрачений програ­мою і/або користувачем на виконання останньої операції над зображенням;

• про вибраний інструмент. Відображається назва інструменту, вибра­ного на панелі інструментів;

• про 32-бітову експозицію. Відображається повзунок, призначений для корекції значення експозиції при використанні зображень з широ­ким динамічним діапазоном (High Dynamic Range, HDR). Для графічних документів інших типів цей повзунок недоступний.

Палітра – це розташоване в робочому просторі спеціальне вікно, призначене для відображення важливої інформації про той або інший аспект роботи програми і пов’язані з цим аспектом інструменти. На рисунку 2.1 в правій частині робочого простору видно три палітри, в кожній з яких по три вкладки. Номенклатура палітр Photoshop CC вельми широка, і ми детально знайомитимемося далі, а зараз розглянемо прийоми, що дозволяють керувати палітрами як елементами робочого простору – робити це доводиться досить часто, навіть якщо для розміщення палітр виділений окремий монітор. Причина – недолік місця. Часто для того, щоб скористатися тим або іншим прийомом, необхідна палітра, а розмістити її ніде, і вона відкривається прямо поверх зображення, закриваючи його частину і всіляко заважаючи. Приведені далі прийоми дозволяють навести лад в палітрах за лічені секунди.

Перше правило розташування палітр – пріоритет зображенню. Прийняте за умовчанням розміщення палітр відводить під них дуже багато дорогоцін­ного екранного простору – а його не вистачає завжди, навіть якщо на столі красується рідкокристалічний красень-монітор з діагоналлю 50 дюймів. На допомогу прийде згортання палітр. Цей прийом дозволяє скоротити розмір невживаної палітри до вузької смужки, яку зручно розмістити не в правій частині екрану, а внизу, над рядком стану. На рисун­ку 2.2 представлена одна і та ж палітра в розгорненому і згорнутому станах.

Рисунок 2.2 Палітра в розгорнутому та згорнутому стані

Щоб згорнути палітру, досить подвійного клацання мишею на заголовку розгорненої палітри. Подвійне клацання можна виконати і на ярличку будь-якої з вкладок, розташованому у верхній частині вікна палітри. Змінити замовчуване місцеположення палітри можна, перетягуючи її мишею за заголовок. Розташування згорнутих палітр в нижній частині вікна дозволяє оптимізувати робочий простір для більшості зображень.

Щоб дістати доступ до будь-якої із згорнутих палітр, достатньо вико­нати подвійне клацання на будь-якому з ярличків згорнутої палітри, і палітра автоматично розвернеться. Для економії екранного простору палітри можна групувати, поміщаючи ярлички в одне вікно палітри. Наприклад, якщо користувачу частіше за інших доводиться користуватися палітрами History (Протокол) і Layers (Шари), є зміст розмістити їх в одному вікні, і тоді замість двох палітр достатньо буде тримати в робочому просторі всього одну. Для реорганізації стандартного розподілу вкладок палітр по вікнах достатньо відкрити два вікна палітр і перетягувати вкладки з одного в інше, «вхопившися» за ярличок з ім’ям. Якщо перетягування закінчити не у вікні палітри, а «в чистому полі» – будь-якому місці робочого простору, – палітра буде відкрита в окремому вікні (згодом її можна буде видалити клацанням на кнопці закриття). У правій частині панелі атрибутів незалежно від вибраного інструменту розташовується ділянка ярличків палітр (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 Ділянка ярликів палітр в розгорнутому та згорнутому стані

Щоб скористатися палітрою, ярличок якої знаходиться у ділянці ярличків, достатньо клацнути на ньому мишею, і палітра розкриється. Клацання мишею поза палітрою, що розкрилася, приводить до її негайного закриття. Це дуже зручно у разі короткочасного використовування палітри – немає необхідності піклуватися про її згортання.

Для зручності переміщення в робочому просторі палітри можна сполу­чати один з одним, формуючи вертикальні стовпчики. В цьому випадку скільки б палітр не було сполучено в єдиний стовпчик, всіх їх можна перетягувати, вхопившися за заголовок верхньої палітри.

Для з’єднання палітр достатньо перетягнути вкладку приєднуваної палітри на нижній край тієї палітри, до якої вона приєднується. Сигналом до закінчення перетягування є поява уздовж нижньої межі вікна палітри подвійної лінії – у цей момент і слід відпускати кнопку миші. У будь-який з відсіків сполучених палітр можна згодом перетягувати вкладки інших палітр.

Якщо в процесі переміщення, з’єднання і групування користувач недорахується тієї або іншої палітри в робочому просторі, її завжди можна повернути за допомогою однойменної палітри команди меню Window – в цьому меню перераховані всі палітри Photoshop CC, причому палітри, що відображаються в робочому просторі, відмічені галочками.

Крім переміщення палітр вниз екрану, існують і інші способи оптимізації розподілу робочого простору між інструментами і предметом праці – редагованими зображеннями. Зокрема, дуже зручні кнопки переми­кання режимів відображення, розташовані в нижній частині панелі інстру­ментів. З їх допомогою можна одним клацанням задати один з трьох режимів відображення, найзручніший зараз.

Режим Standard Screen встановлено за замовчуванням (рис. 2.4), йому відповідає ліва із трьох кнопок. У цьому режимі зображення представлені на екрані у вікнах графічних документів, а назва і колірна модель кожного з них виведені в рядках заголовків цих вікон. Якщо зображення при заданому масштабі відображення не поміщається у вікно графічного документа цілком, то в цьому вікні справа і внизу з’являються смужки прокрутки. Якщо розмір вікна графічного документа більше, ніж зображення з врахуванням вибраного масштабу, зображення виводиться в центрі вікна з додаванням полів сірого кольору.

Режим Full Screen with Menu Bar включається середньою з трьох кнопок. У цьому режимі зображення розтікається по всьому доступному робочому простору, заповзаючи під палітри і панель інструментів. Зверніть увагу на те, що в цьому режимі на екрані відображається тільки один з відкритих документів, причому смужки прокрутки відсутні.

У режимі Full Screen на екрані присутні тільки зображення активного графічного документа, панель інструментів, панель атрибутів, рядок стану і палітри. Втім, всі вони забираються натисненням клавіші Tab, і на екрані не залишається нічого, окрім зображення. Повторне натиснення клавіші Tab повертає палітри і панелі на місце.

Дуже часто при роботі з графічним документом зображення не помі­щається на екрані цілком. Звичайно, в цьому випадку до наших послуг завжди смужки прокрутки стандартного інтерфейсу вікна, але це – далеко не єдиний і найзручніший спосіб переміщення по зображенню. Освоєння альтернативних прийомів і інструментів дозволяє зберегти немало часу при роботі.

При роботі з сильно збільшеним зображенням, коли у вікні графічного документа видно лише його невелику частину, зручна палітра навігатора. Червоний прямокутник на зменшеній копії зображення, представ­леної в палітрі, показує, яка його частина відображається у вікні документа. Перетягуючи цей прямокутник мишею, можна швидко відобразити у вікні потрібну частину зображення. Якщо одноразово клацнути мишею в межах зменшеного зображення, червоний прямокутник переміститься так, щоб його центр був якомога ближче до місця клацання (звичайно, вслід за цим переміститься і зображення у вікні документа).

За допомогою елементів керування палітри навігатора можна змінювати масштаб зображення у вікні графічного документа. Простіше всього це зробити, перетягуючи повзунок в нижній частині палітри. Якщо вимагається встановити точне значення масштабу, слід скористатися полем введення в лівому нижньому кутку палітри. Перетягуючи покажчик миші по зображенню в палітрі навігатора при натиснутій клавіші Ctrl, можна одночасно вибрати область відображення і змінити її масштаб.