2.Розділ 2 Можливості роботи із трьохмірною графікою в Adobe PhotoShop сс

2.1 Типи комп’ютерної графіки

Комп’ютерна графіка – це галузь застосування комп’ютерної техніки, що призначена для створення та редагування графічних зображень, викорис­товуючи засоби комп’ютерної техніки. Вона знайшла широке використання в професійній дизайнерській та видавничій справі, а також часто використо­вується й художниками-любителями. Тому комп’ютерна графіка на сього­нішній день є однією із провідних та найпоширеніших галузей застосування комп’ютера.

Комп’ютерна графіка має ряд переваг в порівнянні з традиційною. Це, насамперед, її доступність – людина, яка має відповідні апаратні та програмні за­со­би та деякі художньо-дизайнерські навички може створювати та реда­гувати досить складні та оригінальні зображення. По-друге – це можливість дов­гост­рокового зберігання зображень, створення бібліотек та каталогів зобра­жень, баз даних з можливістю пошуку та передачі по глобальних комп’ю­терних мережах. По-третє – відправним моментом при створен­ні власних художніх композицій можуть бути фрагменти творінь як відомих художників, так і власних творів, що є дуже важливим при роботі дизайнерського плану.

За способом створення та представлення елементів зображення ком­п’ю­терну графіку поділяють на три основних типи:

Растрова графіка. Растрова графіка отримала свою назву від того, що еле­­ментом зображення є крапка, яка має відповідні координати, колір, ін­тен­­­­сив­ність. Набір крапок (пікселів), які утворюють зображення називають растром. Пристрої введення і виведення графічної інформації також працюють

за принципом растрування зображення (поділу його на пікселі), тому такий тип графіки знаходить широке використання на стадіях введення-виведення та обробки графічної інформації.

До переваг растрової графіки відносять можливість використання спецефектів, які, діючи відповідно обраним математичним алгоритмам, обробляють зображення, надаючи йому потрібні як технічні, так і художні параметри. Растрова графіка дає також можливість попіксельної обробки зображення. Недоліками растрової графіки є великий об’єм графічних файлів та втрата якості зображення при масштабуванні. Це пов’язано з тим, що зображення складається з певної незмінної кількості крапок, тому при зміні розмірів рисунка потрібно або міняти розміри крапок, або змінювати відстань між ними. Зрозуміло, що обидва ці процеси пов’язані із втратою якості зображення.

Щоб зменшити вплив цього фактора сучасні програми для обробки растрової графіки використовують інтерполяцію крапок. Коли зображення збільшується, то сусідні крапки віддаляються і між ними встанвляється нова, колір якої має середнє значення між кольорами оточуючих її пікселів. При зменшенні зображення частина крапок знищується. Така технологія доречна при відносно невеликому збільшенні зображення (до декількох разів). Оскільки при значному масштабуванні добавляється дуже багато пікселів і зображення стає розмитим.

Однією із важливих характеристик растрового зображення є роздільна здатність, що вимірюється в одиницях dpi (dot per inch) – кількість крапок зображення на одному лінійному дюймі довжини. Іншим недоліком растрової графіки є великі об’єми, що займає зображення в пам’яті. Це пов’язано з тим, що в растровому зображенні потрібно запам’ятовувати кожну крапку: її кординати та колір. Особливо багато пам’яті витрачається на запам’ятовування кольору. Наприклад, щоб запам’ятати зображення із 256 відтінків потрібно на колір кожної крапки затратити 1 байт. Частково цей недолік усувається компресією (стискуванням) зображення але, як правило, це пов’язано із втратами його якості. Найбільш професійними на нинішній день програмами для роботи з растровою комп’ютерною графікою є Adobe PhotoShop та Corel PhotoPaint.

Векторна графіка. Елементи зображення складаються з елементарних геометричних фігур та кривих, що описуються математичними формулами, наприклад, кривими Без’є або сплайнами. Таке представлення зображень дозволяє легко масштабувати їх без будь-якої втрати якості зображення. Іншою перевагою є малі затрати пам’яті, оскільки запам’ятовувати потрібно не окремі крапки а цілі лінії та фігури. Недоліком векторної графіки є деяка “штучність”, адже такий тип графіки може бути реалізований тільки програмними методами. Для професійної роботи з векторною графікою найчастіше використовують такі програми, як Corel Draw та Adobe Illustrator.

Тримірна графіка. Особливим типом графіки є тримірна комп’ютерна графіка, мультиплікація та тримірне моделювання. Вона поєднує в собі елементи двох попередніх типів графіки – векторні каркаси об’єктів, та растрові матеріали, що натягуються на поверхню каркаса. Причому, все це розміщується разом з джерелами світла, камерами у віртуальному тримірному просторі. Тримірна мультиплікація включає в себе ще й надання відповідних траєкторій руху об’єктів, джерел світла, камер, а також їх трансформацію в часі. Перевагою комп’ютерних методів мультиплікації є те, що при заданні ключових кадрів (кінцевих переміщень об’єктів), комп’ютер самостійно обчислює та створює проміжні кадри кліпу.

Для професійної роботи з тримірною графікою використовують спеціально створені графічні станції – суперкомп’ютери з потужними процесорами та відповідними відеопристроями. Серед них можна виділити Silicon Graphics, Hewlett Packard та українську розробку від МДМ-Сервіс – Everest Graphics Pro. Для персональних ПК найпопулярнішими пакетами для роботи з тримірною комп’ютерною графікою є 3D Studio Max, Maya, Bryce 3D, Macromedia Flash та ін.

Для створення професійних графічних робіт використовують, як правило, і векторну і растрову графіку, уміло їх поєднуючи та застосовуючи сильні сторони кожної з них.