2.3 Можливості роботи з 3d об'єктами в Adobe Photoshop cc

Як вже повідомлялось вище – в Adobe Photoshop CC Extended повністю доопрацювали і навіть переробили можливості роботи з тривимірними об'єктами і моделями. Ось декілька нових можливостей:

• перероблені інструменти роботи з тривимірними об'єктами і ство­рення 3D шарів;

• підтримка малювання ретушування безпосередньо на тривимірних об'єктах;

• створення карт Color, Reflections, Bump та ін..;

• підтримка нових режимів візуалізації.

У даному розділі розглянуті найбільш яскраві можливості нової версії Photoshop, а саме – інструменти створення і управління 3D шарами, малю­вання на тривимірних поверхнях, нові можливості візуалізації тривимірних моделей.

Рисунок 2.4 Приклад створеної моделі в Autodesk Maya 2009 і імпортованої за допомогою *.obj формату в робочий простір Adobe Photoshop CC

Перше що впадає в очі – наявність нового меню “3D” в ньому представ­лені всі інструменти Photoshop для роботи з тривимірними об'єктами, для створення карт текстур і їх редагування.

Друге – наявність нових інструментів редагування і управління 3D об’єк­тами і шарами на панелі інструментів (Tools Panel).

Третє – нові маніпулятори для роботи з переміщенням, обертанням і масштабуванням об'єктів.

Четверте – панель 3D дозволяє працювати з джерелами світла і іншими об'єктами тривимірної сцени в Photoshop.

Відмічу, що подібність роботи з 3D-об’єктами до програми Pixologic ZBrush невелика, але подібність є – робота з полотном. Коли створюють проект в ZBrush, то використовують Tools для створення і редагування тривимірних об’єктів, при цьому, обмежуючись простором полотна, який має свою роздільну здатність. Користувач може зберігати створену модель як інст.­румент і далі застосовувати його знов, а саме полотно буде двовимірним, тому інколи новачки буває, плутаються в тому, як же зберігати тривимірну модель для подальшої обробки.

У Photoshop реалізація збереження проекту і керування ним зроблена набагато кращою – за рахунок формату *.psd. В Photoshop доки створювати можна лише текстури, а не змінювати геометрію. До речі, можна з того ж ZBrush експортувати модель і потім застосувати її в Adobe Photoshop. Лише один мінус – величезний об'єм файлу і дуже складна для обробки модель виходить на виході з ZBrush.

Але принцип полотна залишається – можна створювати полотно з будь-якою роздільною здатністю і далі імпортувати на нього тривимірний шар з об’єктом, для подальшого редагування і ретушування.

На рисунку 2.5 зображені інструменти для роботи з 3D об'єктами в Photoshop CC. Зліва на право: панель 3D, інструменти маніпуляції об'єктами (у центрі вгорі) і габаритний контейнер, інструменти навігації в тривимірному просторі (у центрі внизу), меню 3D.

Рисунок 2.5 Інструменти для роботи з 3D об'єктами в Photoshop CC

Як було сказане вище, інструменти для роботи з тривимірними об'єктами в Photoshop CC були кардинально перероблені. Організація проекту тепер нагадує тривимірну сцену, як і у всіх додатках тривимірної графіки і анімації. Для налаштування сцени використовується панель 3D, яка доступна з меню Window  3D.

У панелі 3D вся сцена представлена у вигляді ієрархії. У самому її верху знаходиться модель, нижче рівнем йде шейдер, далі знаходяться джерела світла, за замовчуванням вони іменуються як Infinite Light.

Нижня частина панелі передбачена для налаштування параметрів виділеного об’єкту або елементу сцени.

Завдяки зосередженню інструментів в одному вікні не треба бігати по меню і іншим інструментам програми для налаштування.