3. Складіть на міжпредметній основі бесіду за спостереженнями учнів 3-го класу під девізом «За одну хвилинку – про сьогоднішню днинку».

БЕСІДА – це діалог учителя й учня. Вона проводиться за наперед продуманим планом і реалізує певну навчально-виховну мету. Цілеспрямованість бесіди визначається тими питаннями, які потрібно розкрити, актуалізувавши знання учнів. З бесіди учні під керівництвом учителя повинні зробити висновки та узагальнення.

Бесіда про погоду «За одну хвилинку – про сьогоднішню днинку»

• Відгадайте загадку:

Розсипає з неба сніг

Білим килимом до ніг.

Миколайчики приносить

Новий рік у гості просить.

(Грудень)

• Про який місяць іде в загадці? (грудень)

• Чи знаєте ви чому цей місяць має саме таку назву? (Грудень походить від слова груддя або грудки. Після осінніх дощів розтоптані водами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грунтівки землі. Також грудки утворилися на замерзлих зораних полях.

• Яким стали дні і ночі?

• Як змінилася висота сонця з приходом грудня?

• Які зміни ви помітили у неживій природі? (небо стало сірим, іде сніг, мороз, замерзли калюжі)

• Якого числа найкоротший день? (22 грудня ̶ день зимового сонцестояння)

• Яке сьогодні число?

• Яка температура повітря?

• Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

• Який стан неба?

• Чи були сьогодні опади? Які?

• Які інші явища ви спостерігали?

• Яке сьогодні свято за народним календарем?

Білет №15

1. Розумове виховання - діяльність вихователя, спрямована на роз­виток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.

Науковий світогляд – цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які вихначають становлення людини до дійсності й самої себе.

Світогляд – система наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, які визначають становлення людини до навколишнього світу і до себе. Науковий відрізн. від побутового піднесенням науково достовірних фактів про оточуючий світ.

Завдання РВ:

- опанувати системою знань про наукові засади розвитку природи та суспільства;

- розвиток потенційних, інтелектуальних сил особистості;

- формування культури розумової праці.

Шляхи:

1) Сімя: - інтелектуальний розвиток самих батьків; - заняття з дитиною і відвідування гуртків, подорожі.

2)ДНВЗ: - інтелектуальний потенціал самого вихователя та вміла організація навч. занять; - спілкування з ровесниками, набуття соц досвіду; - організація свят.

3) ЗНВЗ: - зміст навчальних занять містить пізнавальний характер, формує логічне мислення; - участь в олімпіадах, творчих конкурсах, гуртки, факультативні занятті «»логіки»; - музеї, виставки.

4) ВПТУ, ВНЗ: формувати самостійне творче мислення;

5) Проф. Діяльність

6) Самоосвіта, самовиховання.

Засоби: ЗМІ, інтелект ресурси, види мистецтва, література

Форми: урок, позакласні заходи, гуртки, екскурсії, олімпіади, МАНИ, колективні творчі справи.

У своїй педагогічній діяльності В. Сухомилинський велике значення приділяв розумовому вихованню. Як стверджував педагог, розумове виховання – «це надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці». Основою розумового виховання є навчання. «Школа радості» В. Сухомлинського допомагала дітям через світ природи пізнавати складні закони суспільства. Завдяки урокам мислення школярі вчилися мислити образами, пізнавали незрозуміле й невідоме, міркували про закономірності суспільства й природи. Педагог радив учителям визначити коло знань, обов’язкових для запам’ятовування, і вибрати найефективніші способи для оволодіння ними, щоб учень міг самостійно орієнтуватися в безмежному просторі інформації. Як вважав Сухомлинський, важливими елементами розумового виховання в процесі навчання є продуктивна праця (при вивченні природничих наук), самостійне дослідження життєвих явищ через сприйняття літературних і науково-популярних творів (гуманітарні дисципліни).

2. Із педагогів минулого найстрункішу класифікацію уроків дав К.Д. Ушинський. Він виділив такі типи уроків:

1) уроки змішані, метою яких є повторення вивченого, пояснення і закріплення нового матеріалу,

2) уроки усних вправ,

3) уроки письмових вправ,

4) уроки перевірки й оцінки знань, які проводяться після певного періоду навчання та наприкінці навчального року.

Сучасна дидактика в цілому зберігає розроблену К.Д. Ушинським класифікацію уроків, але дещо її уточнює. Основними типами уроків, які проводяться в школі, є такі:

1) комбіновані (змішані) (має дві або кілька приблизно однакових за своїм змістом і значенням дидактичних цілей. Наприклад: перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових; узагальнення і систематизація знань та засвоєння навичок та умінь; перевірка знань, навичок і умінь і застосування їх на практиці.);

2) уроки засвоєння нових знань (сприймання нових знань, усвідомлення, осмислення, запам'ятовування, узагальнення, систематизацію, готовність до практичного застосування. );

3) уроки засвоєння умінь і навичок (такому формуванню сприяє виконання системи передбачених навчальною програмою вправ та завдань.);

4) уроки застосування знань, умінь і навичок (використання засвоєних знань, умінь і навичок на практиці ;

5) уроки узагальнення і систематизації знань (засвоєної системи знань на основі попередньо вивченого);

6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь (передбачає перевірку і корекцію здобутих знань, умінь і навичок на різних рівнях їхнього засвоєння: репродуктивному, продуктивному або реконструктивному, творчому).

Етапи комбінованого уроку І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з (індивідуально, фронтально, вибірково)

ІІІ. Актуалізація опорних знань (бесіда, гра)

ІV. Формування мети і завдань уроку V.Мотивація навчальної діяльності(бесіда, відео) VI.Вивчення нового матеріалу (наочні, словесні методи, ІКТ) VII.Закріплення нового матеріалу (практичне завдання)

VIII.Підсумки уроку

IX.Домашнє завдання

3.Тема: «Квітуча гілочка у вазі». Мета уроку: дати поняття про натюрморт як жанр живопису; формувати вміння вибудовувати предмети, щ складають натюрморт; розвивати відчуття композиції цілісності; виховувати в учнів естетичне сприйняття. Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаціний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

4.1 Бесіда

Наша розмова піде сьогодні про натюрморт. Що ж це таке? Натюрморти – це жанр образотворчого мистецтва, картина або малюнок, на яких зображають речі побуту, квіти, овочі, фрукти тощо.