84

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут туризму

(назва інституту, факультету)

Кафедра туризмознавства та кразнавства

(повна назва кафедри)

Дипломна робота

спеціаліст

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему:

«Манявський скит та Богородчанщина як обєкт туризму»

Виконав: студент V курсу, групи Т-52

напряму підготовки (спеціальності)

7.14010301 «Туризмознавство»

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Слюсарчук М.В.

(прізвище та ініціали студента)

Керівник: Довган Ю.Л.

(прізвище та ініціали)

Рецензент: к.і.н.,доц.Новосьолов О.В.

(прізвище та ініціали)

Івано-Франківськ – 2015 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Місто Богородчани і Богородчанська земля як обєкт туристичного інтересу

1.1 Передумови розвитку туристичного бізнесу на Богородчанщині

1.2 Історико-культурні обєкти регіону дослідження

1.3 Природно-рекреаційні памятки Богородчанського району

РОЗДІЛ 2 Історичні аспекти та сучасний стан розвитку Манявського скиту

2..1 Манявський скит XIII ст.

2.2 Манявський скит XVII ст. Преподобні Іов та Феодосій Манявські

2.3 Розвиток Манявського монастиря XVII—XVIII ст.

2.4 Відродження Манявського монастиря. Сучасний стан

2.5 Святині монастиря

Розділ 3 Сучасний стан проблеми та перспективи розвитку туризму в Богородчанському районі

3.1 Сучасний стан розвитку туризму в Богородчанському районі

3.2 Проблеми інфраструктури туризму регіону

3.3 Рекомендації щодо удосконалалення туризму в Богородчанському районі

Розділ 4 Пропозиції екскурсійного напрямку в діяльності туристичної компанії «Ніколас Тур»

4.1 Загальна характеристика туристичного підприємства

4.2 Пропозиції щодо розробки екскурсійних турів по Богородчанському районі

Висновки

Список використаноі літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Туризм є однією з найбільших і динамічних галузей економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристської індустрії. На сферу туризму приходиться близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат. Таким чином, у наші дні не можна не помітити того величезного впливу, що робить індустрія туризму на світову економіку.

Для перетворення України у туристичну державу світового рівня необхідна чітка та ефективна координація діяльності майже 50 галузей економіки, від яких безпосередньо залежить якість надання туристичних послуг. Першочерговими у цьому списку є транспорт, зв’язок, торгівля, виробництво сувенірної продукції, організація на якісно новому рівні індустрії дозвілля та розваг, видавництво та розповсюдження рекламних видань туристичного спрямування. розвинутою індустрією подорожей та туризму. Україна має усі передумови Україна має вагомі об’єктивні передумови для того, щоб увійти до числа найбільш розвинутих у туристичному відношенні країн світу. З давніх часів завдяки своєму вигідному геополітичному розташуванню вона є перехрестям транспортних та людських потоків з півночі на південь і з заходу на схід. Держава володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом:сприятливими кліматичними умовами, різноманітними рівнинними та гірськими ландшафтами, багатством флори і фауни, розвинутою мережею транспортних сполучень, тисячами культурно-історичних пам’яток, які перебувають під охороною держави, для того, щоб увійти до числа країн-лідерів світового туризму. За даними Державної туристичної адміністрації України, тільки у карпатському регіоні можна щороку приймати і обслуговувати понад 10 мільйонів туристів, отримуючи при цьому майже 1 мільярд доларів США.

Зважаючи на роль та місце туризму в житті суспільства, держава проголошує його одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки. Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентоспроможного на світовому ринку продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби як населення країни, так і іноземних туристів, забезпечити надання послуг світової якості, зберегти надзвичайно багаті культурно-історичні надбання держави.

Як могутня і повноводна ріка несе в собі води сотень річок, потоків та струмків, так й історія кожної країни складається з життєписів безлічі малих і великих сіл, міст і містечок. Усі населені пункти, від маленьких хутірців до велетенських мегаполісів, живуть своїм повнокровним і багатогранним життям, і кожен із них - це цілий світ великих і малих подій. Кожне місто з роками багатіє чи бідніє, здобуває славу або втрачає її. Подібно до роду людського міста і села ростять та виховують покоління за поколінням своїх синів і дочок, які власними ділами примножують їхню славу. Одним тільки не схожі людські поселення від своїх творців: здатністю після фізичної смерті воскрести, відроджуватися заново і по-новому будувати власне життя.

При кожній зустрічі з Прикарпаттям, з його квітучим сьогоденням, з його чудовими людьми вражає, як невпізнанно змінився, як розцвів цей край.

Історія цього краю – роки, століття боротьби за волю, боротьби довгої і впертої, з покоління в покоління. Як ген високо в горах підтримують вівчарі вогонь полонинської ватри. Так живив народ полум’я цієї боротьби своєю жагучою ненавистю до поневолювачів – експлуататорів, своїм прагненням будь-що здобути свободу.

Мальовничі гірські хребти, хвойні і мішані ліси та географічне положення в центрі Європи створили тут цілющий мікроклімат, який разом з рослинними та мінеральними ресурсами здавна використовувались для лікування та реабілітації здоров'я людини.

Богородчанський район — привабливий мальовничий край, здавна відомий пам'ятками природи, історії та культури серед туристів і відпочиваючих. Природні умови сприятливі для активного туризму - одного з засобів лікувальної терапії та оздоровлення. [2]

В лісі на скелі над річкою в с. Манява зберігся старовинний монастир-скит 17 ст., засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгинецький. Колись цей монастир підпорядковувся безпосередньо константинопольському патріарху.

Свого часу тут знаходилась велика бібліотека стародруків. Легенди кажуть, що сюди неодноразово навідувався легендарний гуцульський опришок Олекса Довбуш. Вище монастиря є один з наймальовничіших карпатських водоспадів - Манявський водоспад.

У 1620 р. Царгородський патріарх надав скитові право ставролігії. У середині ХVІІ ст. скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. У 1620-1621 рр. монастир обведений оборонним муром з трьома вежами, які знищили турки 1676 р. За підтримкою українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів, місцевих криторів 1681 р. скит був відбудований. За вірогідними джерелами у скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут проведені значні реставраційні роботи. Після цього Скит був оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦКП.

Предметом є вивчення історичних аспектів та сучасного стану розвитку Манявського скиту та Богородчанської Землі.

Об’єктом дослідження у даній дипломній роботі є Манявський скит та Богородчанщина.

Метою даної дипломної роботи є систематизація та аналіз сучасного стану розвитку туризму на території Богородчанського району, виокремлення проблем та перспектив розвитку в регіоні дослідження, а також розробка інновауційного туру.

Виходячи з поставленої мети, було окреслено наступні завдання:

• дослідити передумови розвитку туризму на території Богородчанського району;

• охарактеризувати історико-культурні та природно-рекреаційні памятки регіону;

• проаналізувати історію заснування та руйнування скиту Манявського;

• охарактеризувати сучасний стан розвитку туризму в Богородчанському районі

• виокремити проблеми інфраструктури туризму регіону

• запропонувати рекомендації щодо удосконалалення туризму в Богородчанському районі

• проаналізувати роботу туристичного підприємства Ніколас тур;

• розробити інноваційний тур по Богородчанському районі.

Методи дослідження. У роботі використано традиційні загальнонаукові методи - вивчення та аналіз літературних джерел, наукових звітів, проведення натурних обстежень. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано принципи і положення загальної теорії систематизації інформації, а також сучасні методи наукових досліджень: методи системного аналізу; методи соціологічних досліджень та математичні методи.

Структура роботи: робота складається з вступу, чотирьох розділів, списку використаної літератури та додатків.