1.Які заходи з інженерної підготовки відносяться до

1)загальних 2)спеціальних 3)спеціальних в особливих умовах

Комплекс технічних заходів щодо приведення непридатних або обмежено придатних територій у стан, що допускає здійснення на них промислового чи житлового будівництва, називають інженерною підготовкою територій.

Заходи з інженерної підготовки треба розробляти з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.

При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень треба передбачати, при необхідності,  заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушеної територій гірничими та відкритими виробками, териконами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.

Загальні та спеціальні заходи призначають на основі інженерно-будівельної оцінки території з їх повною взаємо-погодженістю.

Принципи інженерної підготовки в особливих умовах ( зсуви, яри, карсти, рекультивація порушених територій) В окремих складних умовах для затримування зсувів на шляху їх руху будують підпірні стінки, забивають палі, земляні упори, а також закріпляють береги на схилах рік, морів і інших водоймищ.

2.На яких стадіях містобудівного планування розробляється документація з інженерної підготовки території і які питання вирішуються на кожній стадії. Розробляється на Стадії проекту забудови території

Проект забудови території визначає:

розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів відносно червоних ліній;

архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність, поверховість та інші показники конкретних об'єктів містобудування;

показники та технічні вирішення інженерно-транспортної інфраструктури;

Потребу в проведенні інженерної підготовки території та обсяг цих робіт;

місця та технічні вирішення під'єднання інженерного обладнання об'єктів містобудування до зовнішніх інженерних мереж і споруд;

організацію будівництва;

техніко-економічні показники та загальний кошторис забудови території;

інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

У разі необхідності у складі проекту забудови території може розроблятися проект розподілу території.

Проект забудови території погоджується і затверджується як проектна документація в порядку, визначеному законодавством. Також стадія Проект забудови (пз)

Проект забудови (ПЗ) розробляється на територію нового чи реконструкцію житлового району (мікрорайону), кварталу на основі затвердженого проекту детального планування (ПДП).

Проект забудови мікрорайону ( кварталу ) виконується в дві стадії.

1.Проект із загальним кошторисом вартості.

2.Робоча документація з кошторисами.

На першій стадії розробляється:

• схема генплану всього мікрорайону;

• інженерні мережі;

• схема організації рельєфу;

• уточнюються межі містобудівельних комплексів або черги будівництва;

• типи житлових будинків і громадських споруд;

• розробляються макети забудови всього мікрорайону.

На другій стадії розробляються робочі креслення і кошториси на об’єми робіт передбачених на першій стадії проектування.

Допускається розробляти проект забудови в одну стадію – робочий проект із загальним кошторисом вартості. Робочий проект розробляється на ділянки житлового району (кварталу) при розміщені на ньому одного або де-кількох нескладних споруд з прив’язкою типових проектів.Робочий проект також розробляється на проектування міських вулиць.

3.Характеристика природніх умов для проектування

Екологічне обґрунтування у передпроектній і проектній документації здійснюється з метою оцінки дії планованої діяльності на навколишнє природне середовище; для оцінки екологічної небезпеки заходів, що передбачаються; своєчасного обліку екологічних, соціальних і економічних наслідків дії запланованих об’єктів та розробки заходів щодо запобігання негативного впливу конкретних об’єктів господарської діяльності на екосистеми й зниження його до встановленого рівня шляхом всебічного розгляду всіх переваг і втрат, пов’язаних з реалізацією діяльності, що запланована.Розробляючи проектну містобудівну документацію враховують:– геоморфологічні особливості території, рельєф місцевості, переважний напрям вітрів; – зональні й регіональні природні особливості території;– небезпечні природні процеси і явища;– експлуатаційні запаси природних ресурсів та корисних копалин; – ухили горизонтів підземних вод, джерела водопостачання; – зони особливого режиму природокористування;– природні об’єкти, що мають природоохоронний статус; – нормативи і обмеження щодо природокористування, санітарно-гігієнічні норми і правила, а також інші регламенти, що визначають екологічну безпеку життєдіяльності населення; – демографічні особливості території, динаміку чисельності та стан здоров’я місцевого населення;– історико-культурну цінність території;– сучасне і перспективне господарське використання території міста;– забезпеченість транспортом, транспортну доступність у разі аварій на промислових об’єктах.Екологічно і економічно обґрунтовані рішення в проектній документації повинні гарантувати:– екологічну безпеку та сприятливі умови для життєдіяльності населення;– мінімальний збиток природному середовищу за умови сталого соціально-економічного розвитку; – захист територій від небезпечних природних явищ і техногенних дій;– раціональне і збалансоване використання природних ресурсів, особливоземельних та паливно-енергетичних;– збереження біорізноманіття;– збереження і відновлення історико-культурної спадщини, унікальних природних ландшафтів, пам’ятників архітектури, садово-паркового мистецтва;– впровадження високопродуктивних та маловідходних технологій, устаткування і техніки.

4.Які кліматичні умови застосовуються в архітектурному і містобудівному проектуванні

Оцінка придатності території для розміщення міст, промислово-цивільного будівництва та місць масового відпочинку населення включає аналіз стану водних ресурсів, інженерно-геологічних чинників, висотності та ґрунтово-рослинних умов. Кліматичні умови території (температура повітря, вітровий режим, сонячна радіація) мають відповідати чинним будівельним нормам і правилам, які визначають систему й вид забудови, що забезпечує оптимальні гігієнічні умови проживання населення: інсоляцію, провітрювання, захист від вітру тощо.

Визначення ступеня придатності території проводять відповідно до певних критеріїв – табл. 6, 7, 8.

Міста розташовують на територіях, які відповідають основним гігієнічним вимогам, з малопересіченим рельєфом, що має схили 1–6º, достатні для природного стоку атмосферних опадів. Малопридатними в санітарно-гігієнічному відношенні є ділянки, що затоплюються, підтоплюються, мають високий рівень ґрунтових вод та нахил більше 30 %.

У разі невідповідності якості природних факторів – рельєфу, метеорологічних умов, водних ресурсів – містобудівним та санітарно-гігієнічним вимогам, передбачають заходи з інженерної підготовки території відповідно до ДБН 360–92 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

У населених пунктах з незадовільними умовами самоочищення природного середовища, низькими температурними інверсіями, частим туманоутворенням, забороняється розміщувати підприємства I та II класу небезпеки. Розміщення екологічно небезпечних об’єктів на територіях, забруднених хімічними речовинами, патогенними мікроорганізмами та радіоактивними речовинами, не допускається до повної реабілітації зазначених територій. Розміщенню нових поселень поблизу великих енергетичних об’єктів та водоймищ-охолоджувачів АЕС передують планувальні заходи для виключення можливості штучного туманоутворення над сельбищною зоною.