- •Контрольна робота № 1
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 2
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 3
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 4
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 5
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 6
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 7
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 8
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 9
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 10
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 11
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 12
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 13
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 14
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 15
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 16
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 17
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Методичні вказівки
- •Контрольна робота № 20
- •Методичні вказівки
Контрольна робота № 18
1. Незалежність України як результат політичного самовизначення
українського народу.
2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.
2.2. Конституційний статус Президента України.
2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.
2.4. Судова влада.
2.5 Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.
3. Система "стримувань" і "противаг" у структурі владної "горизонталі".
Література
Конституція України. Із змінами станом на 10 липня 2007 р. – К., 2007.
Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.
Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.
Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 5 вид.- К., 2004.
Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес: Матеріали всеукраїнської теоретичної й науково-практичної конференції з правознавства, політології та соціології, 22 травня 2007. – Київ. – Віче. – 2007. - № 12. – 32 с.
Томенко М. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні // Віче. – 2007. - № 13.
Степаненко В. Українська суспільна трансформація крізь призму Помаранчевої революції //Політичний портрет України. Часопис фонду «демократичні ініціативи». – 2005. - № 32. – c. 34-95.
Білоус В.Г., Демський С.Е. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – c. 58-98.
Корніюк В. Місцева влада має бути прагматична // Віче. – 2007. - № 1/2.
Карпечкін П. Судова реформа в Україні: проблеми систематизації судового законодавства та формування судового права // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2003. - № 8. – c. 5-13.
Ющик О. Питання державотворення: чи відбудеться в Україні правова реформа? // Віче. – 2007. - № 9/10.
Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише незалежний суд // Віче. – 2007. - № 7/8.
Пастернак О. Проблема класифікації суб’єктів правовідносин у сфері місцевого самоврядування // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 7. – c.43-53.
Шаповал В. Парламент як орган народного представництва // Віче. – 1999. - № 5.
Погорєлова А. Культура парламентаризму – масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства // Віче. – 2007. - № 3/4.
Політологія. Навчально-методичний посібник для студентів усіх напрямків. – Львів: вид-во ІППТ. - 2006.
Васильєв Г. Конституційний суд України: деякі проблемні питання захисту прав людини і громадянина // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2003. - №1. – c. 62-74.
Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. – 488с.
Лазор О.Д., Лазор О.Я. Місцеве самоврядування. Вітчизняний та зарубіжний досвід. Навчальний посібник. Видання друге, доповнене і перероблене. – Дакор, 2005. – 560 с.
Методичні рекомендації
У першому питанні контрольної роботи необхідно висвітлити процес становлення української незалежної держави. Значну увагу варто зосередити на аналізі національно-визвольної боротьби українського народу, результатом якого стало утвердження Української державності, прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту незалежності та його підтвердження Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. На особливу увагу заслуговують проблеми набуття Україною атрибутів незалежної держави та специфіка розгортання конституційного процесу, завершенням якого стало прийняття Конституції України 28 червня 1996 року [1; 2, с.471-485; 3, с.229-248; 5; 16, с.72-74]. У контрольнй роботі необхідно висвітлити, як зміцнювалась суверенна Україна, приділивши особливу увагу формуванню інститутів державності. Крім того, доцільно проаналізувати події, пов"язані із президентськими виборами 2004 року та Помаранчевою революцією. Наголосити, що завершальним етапом цих подій було ухвалення 8 грудня 2004 року Проекту закону № 4180 щодо внесення змін до Конституції. У результаті політична реформа набула чинності з 1 січня 2006 року [ 6, с. 20-21; 5; 7, с.34-59; 11, с.36-38; 16, с.74-79].
Друге питання контрольної роботи передбачає висвітлення особливостей організації державної влади в Україні та грунтовний аналіз конституційних засад системи правління.
Необхідно розглянути структуру, спосіб формування та повноваження Верховної Ради України–органу представницької влади. Значну увагу варто зосередити на аналізі її основних функцій: законодавчій, установчій, фінансовій, контрольній [1, розд.ІV; 2, с.485-488; 3, с.229-248; 5; 14; 15, с.13-15].
Далі необхідно розглянути конституційний статус Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадянина. Значну увагу необхідно зосередити на висвітленні повноважень Президента у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. У контрольнй роботі варто розглянути умови, за яких достроково припиняються повноваження Президента, а також проаналізувати процедуру імпічменту [1, розд.V; 2, 488-491; 3, с.229-248].
Наступне питання контрольної роботи стосується аналізу формування Кабінету Міністрів України, як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Особливу увагу необхідно приділити висвітленню процедури призначення на посаду Прем"єр-Міністра України та формування Кабінету Міністрів. Всебічної характеристики потребує сфера повноважень Кабміну [1, розд VІ; 2. с.490-491; 3, с.229-248].
Визначення особливостей судової влади в Україні треба розпочати з визначення структури системи судів України та характеристики конституційних засад їх діяльності. Необхідно визначити принципи здійснення правосуддя в Україні та виокремити основні засади судочинства. Крім того, у контрольній роботі доцільно розглянути процедуру призначення суддів. Характеризуючи судову владу в Україні, значну увагу необхідно зосередити на висвітленні структури, процедури формування та аналізі повноважень Конституційного Суду України—єдиного органу конституційної юрисдикції. [1, розд.VІІІ; 1, розд. Х11; 2, с. 491-493; 3, с.229-248; 8, с.58-98; 10, с.5-13; 12, с.36-39; 16, с.72-81].
При висвітленні питання 2.5. контрольної роботи, потрібно розкрити зміст поняття місцевого самоврядування як гарантованого права і реальної здатності місцевих територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, зробити акцент на ухваленні законопроекту 3207 – 1, який передбачає розширення повноважень регіонального самоврядування та ліквідації районних держадміністрацій, а також обмеження повноважень обласних. Необхідно охарактеризувати структуру органів місцевого самоврядування, проаналізувати межі їх повноважень та компетенції [1, розд. ХІ; 2, с.494-498; 3, с.229-248; 9, с.53; 13, с.43-53; 16, с.72-81].
Третє завдання контрольної роботи потребує з’ясування механізмів взаємодії та врівноваженості Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, що становить систему "стримувань" і "противаг". Необхідно наголосити, що система "стримувань" і "противаг" спрямована на запобігання концентрації влади якоюсь однією гілкою влади чи особою при владі [1; 2, с. 493-494; 11, с.36-37; 14].
