- •1 Світогляд, його сутність, структура і функції.
- •2 Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
- •3 Філософія як тип світогляду, її предмет, специфіка, структура і функції.
- •5 Витоки філософії, передумови і час її виникнення.
- •6 Давньоіндійська філософія: загальна характеристика, основні школи.
- •7 Давньокитайська філософія: загальна характеристика, основні школи.
- •8 Антична філософія: особливості та основні етапи розвитку. Рання грецька філософія, її космоцентризм.
- •9 Філософія Сократа і софістів, поворот античної філософії до людини.
- •10 Атомістичний матеріалізм Демокрита, його значення для європейської науки.
- •11 Основні ідеї філософії Платона. Вчення Платона про ідеальну державу.
- •12 Філософія Аристотеля, її основні ідеї та розділи.
- •13 Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •14 Філософія середніх віків, її парадигма та етапи розвитку. Патристика і схоластика (Августин Аврелій, Фома Аквінський).
- •15 Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження. Натурфілософські та соціально-політичні вчення.
- •16 Західноєвропейська філософія хvіі ст. (філософія Нового часу). Основні напрямки та ключові проблеми методології та теорії пізнання.
- •17 Проблема субстанції у філософії Нового часу (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- •18 Проблема взаємовідношення людини і суспільства у західноєвропейській філософії XVIII ст.
- •19 Загальна характеристика, основні проблеми, особливості і значення німецької класичної філософії. Критична філософія і. Канта.
- •20 Філософське вчення Гегеля і л. Феєрбаха.
- •21 Марксистська філософія: витоки і джерела, основні ідеї, положення і принципи. Марксистська філософія в хх ст.
- •22 Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії. Філософська думка доби Київської Русі.
- •23 Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської Академії, її роль у розвитку української філософії.
- •25 Кирило-Мефодіївське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, роль в утвердженні визвольних ідей в Україні (т. Шевченко, м. Костомаров, п. Куліш).
- •26 Українська філософська думка кінця хіх та хх ст. (і. Франко, о. Потебня, м. Драгоманов)
- •27 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх ст. (в. Соловйов, м. Бердяєв).
- •28 Західна філософія хх століття: характерні риси, основні проблеми і напрямки.
- •29 Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.. Ідея несвідомого і психоаналіз з. Фрейда.
- •30 Проблема буття людини в філософії хх ст.. Екзистенціальна філософія.
- •31 Культ науково-технічного розуму і його противники. Сцієнтизм та анти сцієнтизм в філософії хх ст.
- •32 Проблема знання, мови та наукового методу в філософії хх ст. Неопозитивізм, постпозитивізм, герменевтика.
- •1. Логічний позитивізм
- •2. Логічний негативізм
- •3. Аналітична філософія
- •4. Постпозитівізм
- •33 Релігійна філософія хх ст. Неотомізм та його оновлення.
- •34 Філософська категорія буття, її зміст і значення. Концепції буття в історії філософії.
- •1. Буття і основні його форми
- •35 Основні види буття, їх співвідношення. Матерія як вид буття і філософська категорія.
- •36 Універсальні форми буття (атрибути) матерії: рух, простір і час, їх взаємозв’язок.
- •37 Природа як вид буття та сфера життєдіяльності людини. Єдність та багатоманітність світу.
- •38 Проблема походження і сутності свідомості у філософії.
- •39 Структура свідомості. Співвідношення свідомого і несвідомого як філософська проблема.
- •40 Суспільна свідомість, її рівні, сфери та форми; їх зміст та функції.
- •41 Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання, її основні принципи. Історичні форми та сучасні варіанти діалектики.
- •42 Основні закони діалектики, їх зміст і специфіка.
- •43 Категорії діалектики, їх специфіка і класифікація.
- •44 Пізнання як взаємодія суб’єкта і об’єкта. Проблема пізнаваності світу.
- •45 Чуттєве і раціональне пізнання, їх специфіка, форми та співвідношення.
- •46 Проблема істини в пізнанні. Основні характеристики і критерії істини.
- •47 Наука як специфічна форма суспільної свідомості, вид діяльності та соціальний інститут. Науково-технічна революція, її сутність і влив на суспільний розвиток.
- •48 Поняття методології та методів наукового пізнання. Загальнонаукові методи і прийоми пізнання.
- •49 Емпіричний рівень наукового пізнання, його форми і методи.
- •50 Теоретичний рівень наукового пізнання, його форми і методи.
- •51 Поняття суспільства та основні підходи до розуміння виникнення і сутності суспільства.
- •52 Співвідношення об’єктивних і суб’єктивних чинників в історичному процесі. Проблема соціального детермінізму.
- •53 Поняття суспільного виробництва, його типи і види. Матеріальне виробництво, його роль в житті людини і суспільства.
- •54 Проблема типізації (історичних типів) соціумів. Концепція суспільно-економічної формації (к. Маркс, ф. Енгельс)
- •55 Цивілізація і культура, їх співвідношення. Цивілізаційний підхід до історії людства (а. Тойнбі, п. Сорокін, о. Шпенглер)
- •56 Детермінанти, рушійні сили і субєкти історичного процесу. Класи і нації, їх роль в історіх людства і в житті сучасного суспільства. Народ і особистість в історії.
- •57 Проблема спрямованості історичного процесу в історії філософської думки і основні підходи до її розв’язання.
- •58 Глобальні проблеми сучасності, причини їх виникнення і шляхи вирішення.
- •59 Людина як предмет філософії, її сутність і природа. Проблема антропогенезу.
- •60 Людський індивід, індивідуальність, особистість.
- •61 Проблема відчуження, свободи ті відповідальності особистості.
39 Структура свідомості. Співвідношення свідомого і несвідомого як філософська проблема.
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість, яка взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення. Багато аспектів, властивостей свідомості ми ще не знаємо, спостерігається дискусійність, навіть протилежність поглядів відносно механізмів, властивостей, функцій, структури свідомості.
Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.
1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
– відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів;
– сприйняття – образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін;
– уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів; (більш детально про відчуття, сприйняття, уявлення див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");
– різного роду афекти, тобто сильні мимовільні реакції людини на зовнішні подразники (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
2. Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:
– воля – здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для її досягнення;
– емоції – ціннісно-забарвлені реакції людини на зовнішній вплив. Сюди можна віднести мотиви, інтереси, потреби особи в єдності зі здатностями у досягненні мети.
3. Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:
– поняття – відображення в мисленні загальних, найбільш суттєвих ознак предметів, явищ об'єктивної дійсності, їх внутрішніх, вирішальних зв'язків і законів;
– судження – форма думки, в якій відображаєте ! ся наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;
– умовивід – форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища (більш детально про поняття, судження, умовивід див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");
– різні логічні операції.
4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
– самосвідомість – це виділення себе, ставлення до себе, оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;
– рефлексія – це така форма свідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта (детальніше див. пит. 40 "Свідомість і самосвідомість").
У деяких літературних джерелах можна зустріти думку, згідно з якою до структури свідомості належать також несвідоме (сукупність психічних явищ, що не входять до сфери розуму) та підсвідоме (психічні явища, що супроводжують перехід певної діяльності з рівня свідомості на рівень автоматизму).
На нашу думку, таке твердження не має переконливого підґрунтя. Адже сама назва "несвідоме", "підсвідоме" свідчить, що це не свідомість. Доцільно їх розглядати як такі, що знаходяться поряд зі свідомістю.