Захисні заходи в електроустановках

1. Класифікація приміщень з електробезпеки. Фактори виробничого середовища, що впливають на тип приміщення.

Сухими приміщеннями називаються приміщення, в яких відносна вологість повітря не перевищує 60%;

Вологими приміщеннями називаються приміщення, в яких пара або волога що конденсується виділяється лише короткочасно в невеликій кількості а відносна вологість повітря більша 60%, але не перевищує 75%;

Сирими приміщеннями називаються приміщення, в яких відносна вологість повітря тривало перевищує 75%;

Особливо сирими приміщеннями називаються приміщення, в яких відносна вологість повітря наближається до 100% ( стеля, стіни, підлога і предмети, що знаходяться в приміщенні, вкриті вологою);

Гарячі приміщення називаються приміщення, в яких під впливом різноманітних теплових випромінювань температура перевищує постійно або періодично (більше 1 доби) +35⁰С ( наприклад, приміщення з сушарками, сушильними і обжиговими печами, котельні і т.п.);

Запиленими приміщеннями називаються приміщення, в яких з умов виробництва виділяється технологічна пилюка в такій кількості, що вона може осідати на проводах, проникати в середину машин, апаратів тощо. Запилені приміщення поділяються на приміщення з струмопровідною пилюкою і приміщення з неструмопровідною пилюкою.

Приміщення з хімічно активним або органічним середовищем називаються приміщення, в яких постійно або на протязі тривалого часу зберігаються агресивні пари, гази, рідини, що утворюють відкладення або плісінь, які руйнують ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю в них однієї або наступних умов, що створюють підвищену небезпеку:

а) сирості або струмопровідної пилюки;

б) струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної і т.п.);

в) високої температури;

г) можливості одночасного дотику людини до метало-конструкцій будинку, технологічних апаратів, механізмів тощо, які мають зв’язок з землею з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з другого.

3. Особливонебезпечні приміщення, характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

а)особливої сирості;

б)хімічноактивного або органічного середовища;

в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки .

По відношенню небезпеки ураження людини електричним струмом території розташування зовнішнього електро­устаткування прирівнюються до особливонебезпечних приміщень.

2. Фактори виробничого середовища, що впливають на тип приміщення.

Класифікація негативних факторів

Негативні виробничі фактори прийнято також називати небезпечними і шкідливими виробничими факторами (ОВПФ), які якісно прийнято розділяти на небезпечні фактори та шкідливі фактори.

Небезпечним виробничим чинником (ОПФ) називають такий виробничий фактор, вплив якого на людину призводить до травми або летального (смертельного) кінця. У зв'язку з цим ВПФ називають також травмуючим (травмоопасним) фактором. До ВПФ можна віднести рушійні машини і механізми, різні підйомно-транспортні пристрої і переміщувані вантажі, електричний струм, відлітаючі частки оброблюваного матеріалу і інструменту і т. д.

Шкідливим виробничим чинником (ВПФ) називають такий виробничий фактор, вплив якого на людину призводить до погіршення самопочуття або, при тривалому впливі, до захворювання. До ВПФ можна віднести підвищену або знижену температуру повітря в робочій зоні, підвищені рівні шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, радіації, забруднення повітря в робочій зоні пилом, шкідливими газами, шкідливими мікроорганізмами, бактеріями, вірусами і т. д.

Між небезпечними (травмуючими) і шкідливими виробничими факторами існує певний взаємозв'язок. При високих рівнях ВПФ вони можуть ставати небезпечними. Так, надмірно високі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони можуть призвести до сильного отруєння або навіть до смерті.

Важливою значення на першій стадії ідентифікації небезпек має класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів. По впливу на людину небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 групи:

• Фізичні;

• Хімічні;

• Біологічні;

• Психофізіологічні.

До фізичних чинників відносять електричний струм, кінетичну енергію рухомих машин і обладнання або їх частин, підвищений тиск парів або газів в судинах, неприпустимі рівні шуму, вібрації, інфра-таультразвуку, недостатню освітленість, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання та ін

Хімічні фактори являють собою шкідливі для організму людини речовини в різних станах.

Біологічні фактори - це впливи різних мікроорганізмів, а також рослин і тварин.

Психофізіологічні чинники - це фізичні та емоційні перевантаження, розумове перенапруження, монотонність праці.

Рис. Класифікація ОВПФ.

Конкретні умови праці, як правило, характеризуються сукупністю негативних факторів і розрізняються рівнем шкідливих факторів і ризиком небезпечних.

До найбільш небезпечних робіт на промислових підприємствах можна віднести:

• монтаж і демонтаж важкого устаткування;

• транспортування балонів із стисненими газами, ємностей з кислотами, лугами, лужними металами та іншими небезпечними речовинами;

• ремонтно-будівельні та монтажні роботи на висоті, а також на даху;

• ремонтні та профілактичні роботи на електроустановках і електричних мережах, що знаходяться під напругою;

• земляні роботи в зоні розташування енергетичних мереж;

• роботи в колодязях, тунелях, траншеях, димоходах, плавильних і нагрівальних печах, бункерах, шахтах, камерах;

• монтаж, демонтаж і ремонт вантажопідйомних кранів;

• пневматичні випробування посудин та ємностей під тиском, а також ряд інших робіт.

До найбільш шкідливих можна віднести роботи, пов'язані із застосуванням шкідливих речовин, з виділенням таких речовин у технологічному процесі, із застосуванням різних видів через

жання. Наприклад, до подібних робіт відносяться:

• роботи, в технологічному процесі яких застосовується вібрація (робота з відбійними молотками, перфораторами, робота на вибивних гратах і т. д.);

• роботи в гальванічних і травильних цехах та відділеннях;

• роботи на металургійних і хімічних підприємствах, вугільних та уранових шахтах;

• роботи з використанням джерел іонізуючих випромінювань і ін

Небезпечні виробничі фактори можуть призвести до травми, нещасного випадку, а тривалий вплив шкідливого виробничого фактора до професійного захворювання.

Травма - це пошкодження в організмі людини, викликане дією факторів зовнішнього середовища. Залежно від виду травмуючого чинника розрізняють травми механічні, термічні, хімічні, електротравми, психічні, комбіновані і т.д. А також травми можуть бути виробничими і побутовими.

Нещасний випадок - несподіване і незаплановане подія, що супроводжується травмою.

Професійне захворювання - це захворювання, причиною якого стало вплив на людину шкідливих виробничих факторів у процесі трудової діяльності. Наприклад, тривалий вплив вібрації може викликати виброболезнь, шуму - туговухість, радіації-променеву хворобу і т. д.

Безпека праці - це стан трудової діяльності, що забезпечує прийнятний рівень її ризику. Для виробничої діяльності застосовне поняття виробничої безпеки.

Виробнича безпека - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають ймовірність впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів, що виникають в робочій зоні в процесі діяльності.

У робочій зоні необхідно забезпечити такі рівні негативних чинників, які не викликають погіршення стану здоров'я людини, захворювань. Для виключення необоротних змін в організмі людини медики-гігієністи обмежують вплив негативних факторів нормативами безпеки.

Існуючі нормативи безпеки поділяються на дві великі групи: гранично допустимі концентрації (ГДК), що характеризують безпечне вміст шкідливих речовин хімічної та біологічної природи в повітрі робочої зони, а також гранично допустимі рівні (ПДУ) впливу різних небезпечних і шкідливих чинників фізичної природи (шум, вібрація , ультра - і інфразвук, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо)

Гранично допустимий рівень (ГДР) - це максимальне значення негативного (фізичного) чинника, який впливаючи на людину (ізольовано або у поєднанні з іншими чинниками) протягом робочої зміни, щодня, протягом усього періоду трудового стажу, не викликає у нього і у його потомства біологічних змін, у тому числі захворювань, а також психічних порушень (зниження інтелектуальних та емоційних здібностей, розумової працездатності).

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація хімічного або біологічного чинника, який впливаючи на людину (ізольовано або у поєднанні з іншими чинниками) протягом робочої зміни, щодня, протягом усього періоду трудового стажу, не викликає у нього і у його потомства біологічних змін, у тому числі захворювань, а також психічних порушень (зниження інтелектуальних та емоційних здібностей, розумової працездатності).