9. Фактори, які впливають на електричний опір людини.

Небезпечність електроструму залежить також і від тривалості його дії. Зі збільшенням часу впливу струму на людину зростає його сила як наслідок зменшення опору, зростання теплоти і вологості шкіри. Наприклад, для постійного струму гранично допустимий рівень при тривалості дії 0,1 сек. становить 500 мА, а при дії протягом 1 сек. – 200 мА. Електричний опір тіла людини умовно прийнятий за 1 кОм, він залежить від стану шкіри, її кровоносних капілярів та потових залоз. При

ушкодженні рогового шару шкіри, зростання її температури, вологості та забрудненості опір до дії струму зменшується.

Шлях проходження струму є важливим фактором електронебезпеки. Особливо велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через життєво важливі органи: серце, головний мозок. Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. Найбільш небезпечними петлями є «рукарука», «рука-голова», «нога голова», а найменш небезпечним «нога-нога». Індивідуальні властивості організму людини – фізичний та психофізіологічний стан – суттєво впливають на чутливість до дії електричного струму. Як свідчить аналіз електронебезпек, здорові й фізично міцні

люди легше переносять електричні удари, ніж слабкі й хворі, з захворюваннями шкіри, серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції. Істотно підвищує чутливість до струму нервове збудження, депресії, у тому числі викликані вживанням алкоголю, наркотиків.

10. Залежність електричного опору людини від напруги, часу проходження струму, частоти мережі.

Тривалість протікання струму. Проходячи крізь люди-ною електричний струм в місцях дотику підсилює місцевий нагрів шкіри, подразнює навколишні тканини, а це, в свою чергу, викликає рефлекторні реакції через центральну нервову систему, що полягають в розширенні судин шкіри, посиленні постачання кров’ю навколишніх ділянок тканини, підвищенні потовиділення, а це зменшує опір шкіри в цих місцях.

Значення напруги дотику. Вище вказувалось, що збільшення напруги дотику призводить до збільшення струму у відповідності із законом Ома. Але напруга впливає і на опір тіла люди-ни. Шкіра має великий питомий опір, що наближається до опору діелектриків і як діелектрик зі збільшенням напруги може відбуватись електричний пробій шкіри (рогового шару епідер-міса). Якщо напруженість електричного поля в цьому шарі перевищить його пробивну напруженість, рівну, як показують досліди, 0,5-2 кВ/мм. В результаті численних дослідів були визначені напруги пробою шкіри.

Виявилось, що напруга пробою шкіри людини знаходиться в межах від 50 до 200 В.

Рід і частота струму - переважна більшість електричного обладнання живиться від джерел змінного струму частотою 50 Гц. Мережі постійного струму мають більш обмежене використання. Іноді зустрічаються споживачі що живляться струмом більшої частоти. Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший ніж змінний частотою 50 Гц. Проходячи тілом людини, він викликає більш слабкі скорочення м’язів і менш неприємні відчуття в порівнянні із змінним такої ж сили. Але така залежність справедлива до напруги 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний частотою 50 Гц. При збільшенні частоти електричного струму опір тіла людини зменшується і відповідно збільшується значення струму, але небезпека ураження людини при цьому зменшується і повністю зникає при частоті 450-500 кГц. Інакше кажучи, струм такої частоти не може викликати смертельного ураження за рахунок зупинки роботи серця або легенів, а також інших життєво важливих органів, але зберігається небезпека опіків