Тема: Організаційні заходи безпечного виконання робіт в електроустановках

1. Технічні заходи безпечного виконання робіт в електроустановках.

Послідовність виконання технічних заходів

Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати у зазначеній послідовності такі технічні заходи:

1  провести необхідні вимкнення і вжити заходів щодо запобігання помилковому або самочинному вмиканню комутаційної апаратури;

2  вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. За необхідності струмовідні частини слід огороджувати;

3  приєднати до "землі" переносні заземлення;

4  перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на які слід встановити заземлення. Якщо переносні заземлення планується ставити поблизу струмовідних частин, що не входять в зону робочого місця, то їх огородження слід встановити до перевірки відсутності напруги та заземлення;

5  встановити заземлення (увімкнути заземлювальні ножі, приєднати до вимкненихструмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги та вивісити плакати "Заземлено" на приводах вимикальних комутаційних апаратів;

6  огородити, у разі необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишились під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджують до або після їх заземлення.

 

2. Організаційні заходи безпечного виконання робіт в електроустановках.

Перелік основних заходів

. Роботи в електроустановках стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском (далі нарядом), за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.. Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є: – затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації; – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; – оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації; – підготовка робочих місць; – допуск до роботи; – нагляд під час виконання робіт; – переведення на інше робоче місце; – оформлення перерв в роботі та її закінчення.

3. Організація робіт в електроустановках. Основні визначення.

До організаційних заходів відносяться:

—  оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;

—  допуск до роботи;

—  нагляд під час роботи;

—  оформлення перерви під час роботи;

—  переводи на інше робоче місце.

Наряд-допуск — це завдання на безпечне виконання роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є: особа, що видала наряд; котра дає розпорядження; особа, що допускає до роботи; керівник роботи; виконавець роботи; спостережник; член бригади.

Всі роботи, котрі виконуються в електроустановках без наряду,

ВИКОНУЮТЬСЯ:

— за розпорядженням осіб, уповноважених на це, з оформленням в оперативному журналі;

— в порядку поточної експлуатації з подальшим записом в оперативному журналі

Розпорядження — це завдання на виконання роботи, що визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї зміни.

За розпорядженням можуть виконуватись:

— позапланові роботи, викликані виробничою необхідністю, тривалістю до 1 год.;

— роботи без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;

— роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до 1000 В тривалістю не більше однієї зміни.

Поточна експлуатація — це проведення оперативним персоналом самостійно на закріпленій за ним ділянці протягом однієї зміни робіт за спеціальним переліком.

До організаційних заходів в цьому випадку відноситься складання, відповідальним за електрогосподарство, переліку робіт стосовно конкретних умов.

4. Оформлення робіт в електроустановках.

Наряд на виконання робіт у електроустановках виписується у двох примірниках, один з яких має знаходитися у виконавця робіт, а другий – у папці нарядів оперативного персоналу. В оперативному журналі відмічається час початку та закінчення робіт із зазначенням номера наряду. Строк дії наряду не повинен перевищувати п’яти календарних діб. Якщо робота розрахована на кілька днів, допуск бригади до роботи виконується кожен день і оформляється у спеціальній графі наряду. Перехід бригади на інше робоче місце також оформляється в наряді. Зміни у складі ремонтної бригади можуть вноситися тільки відповідним керівником або особою, яка видає наряд. Закінчення роботи із зазначенням дати і часу оформляється у кінці наряду підписом керівника, а за його відсутності – підписом виконавця робіт.

Наряд закривається оперативним персоналом після огляду ремонтованого електрообладнання, перевірки відсутності на робочому місці людей, сторонніх предметів, інструментів і чистоти робочого місця. Заземлення мають бути зняті, тимчасові огорожі та плакати ¾ вилучені, а постійні огорожі ¾ встановлені на місце. Закриті наряди повинні зберігатися протягом одного місяця для контрольної перевірки.

Нагляд під час роботи веде виконавець робіт (або спостерігач), який повинен знаходитися невідлучно з бригадою. За необхідності відлучення виконавець робіт повинен вивести з приміщення усіх робітників і замкнути за собою двері. Виконавець робіт (або спостерігач) має право відлучитися тільки в тому випадку, якщо його за час відсутності може замінити відповідальний керівник, що видав наряд або особа з числа оперативного персоналу даної електроустановки. На час своєї відсутності виконавець робіт передає наряд особі, яка його заміняє.

5. Організація експлуатації електрогосподарства. Основні визначення (діюча електроустановка, класифікація електроустаткування по напрузі, особа, відповідальна за електрогосподарство на підприємстві, в т.ч. малому).

Основною задачею експлуатації електрогосподарства є організація такого обслуговування електричних кіл і електрообладнання, при якому були б відсутніми виробничі простої через несправність електрообладнання, забезпечувалося належнаякість електроенергії і збереження цілісності електрообладнання протягом максимально довгого періоду експлуатації, при мінімальних витратах електричної енергії і експлуатаційних матеріалів.

Одна з найважливіших умов правильної експлуатації - своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і періодичних профілактичних випробувань обладнання і мереж.

В залежності від масштабів і характеру виробництва розрізняють три основні форми управління електрогосподарства:

1. Єдиний електроцех підприємства, до складу якого входять спеціалізовані дільниці, групи, бригади по експлуатації окремих видів електрообладнання, кіл і підстанцій, бригади по ремонту електричних машин і т. і. Електроцех очолює начальник, підлеглий головному енергетику підприємства.

2. Головний електрик підприємства, який очолює управління електрогосподарством і підлеглий головному енергетику, У підпорядкуванні головного електрика знаходяться служби експлуатації кіл і обладнання, електроремонтний цех, електротехнічна лабораторія, електроцех ТЕЦ і т. п. За такої форми управління в великих цехах є служби експлуатації електрогосподарства цеха, підлеглі начальнику цеха і такі, які очолюється його помічником по експлуатації електрообладнання чи старшими електриками.

3. Єдиний енергоцех підприємства, який очолює головний енергетик, до складу якого входять служби електрогосподарства, теплопостачання і санітарно-технічних пристроїв. Головний енергетик має замісників, які очолюють кожну з служб експлуатації. В цехах є енергодільниці, підлеглі начальнику цеха.

Діюча електроустановка - електроустановка або її ділянка, що прийнята в експлуатацію у встановленому порядку і перебуває під робочою чи наведеною напругою або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів.

Класифікація електроустановок

Правил улаштування електроустановок (ПУЕ-87) електроустановки з погляду безпеки розподіляються на:

- електроустановки напругою вище 1000 В з глухозаземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю );

- електроустановки напругою вище 1000 В з ізольованою нейтраллю;

- електроустановки напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю;

- електроустановки напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю.

При експлуатації на безпеку електроустановок істотно впливають вологість і температура повітря в приміщенні, від яких залежить стан ізоляції електроустаткування, а також електричний опір тіла людини.

• особа, відповідальна за електрогосподарство на підприємстві, в т.ч. малому

Згідно з п. 5.1.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1143/13017 (далі - ПТЕЕС) особу, відповідальну за електрогосподарство, призначають із числа спеціалістів, кваліфікація яких відповідає вимогам Правил та які пройшли навчання з технічної експлуатації електроустановок, Правил пожежної безпеки та охорони праці. Після успішної перевірки знань та присвоєння цим особам групи IV з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою до 1000 В та групи V з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою понад 1000 В ці особи наказом керівника підприємства допускаються до виконання своїх обов'язків.

Згідно з п. 5.1.4. ПТЕЕС споживачі, у яких в електрогосподарстві є тільки ввідно-розподільний пристрій, освітлювальні установки, прилади побутового призначення напругою до 220 В, особу, відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати.

Відповідальність за технічно грамотне та безпечне користування електроустановкою за письмовою згодою територіального підрозділу Держенергонагляду покладається на керівника споживача. Ця особа повинна пройти навчання в спеціалізованому навчальному закладі за 8-годинною програмою. Надалі вона проходить інструктаж в енергопостачальній організації з питань технічної та безпечної експлуатації електроустановок в обсязі, що відповідає групі II з електробезпеки, про що робиться запис у журналі інструктажу споживачів і в договорі про користування електроенергією.

6. Виконання робіт в електроустановках. Види робіт.

Виконання робіт в електроустановках  Роботи в електроустановках, що стосується заходів безпеки, діляться на три категорії:  - Зі зняттям напруги;  - Без зняття напруги на струмовідних частинах і поблизу них;  - Без зняття напруги не на струмовідних частинах, що знаходяться під напругою.  У випадку одночасної роботи в електроустановках напругою до і понад 1000 В категорії робіт визначаються як для установок більше 1000 В.  До робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, які здійснюються в електроустановці (або її частини), в якій з струмопровідних частин знято напругу і доступ в електроустановки (або їх частини), що знаходяться під напругою, стало неможливим.  До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах.  Роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них слід виконувати не менше як двом працівникам, з яких керівник робіт повинен мати групу IV, інші - групу III.  В електроустановках напругою понад 1000 В роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них слід виконувати із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівника від струмопровідних частин або від землі. У випадку ізоляції працівника від землі роботи слід виконувати згідно спеціальних інструкцій або технологічними картами, в яких передбачені необхідні заходи безпеки.  Під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах або поблизу від них необхідно:  - Захистити розташовані поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, які знаходяться під напругою, і до яких можливо випадковий дотик;  - Працювати в діелектричній взуття, стоячи або на ізолювальних підставці або на діелектричному килимі;  - Застосовувати інструмент з ізолювальними рукавами (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.  Під час виконання робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах за допомогою ізолювальних засобів захисту необхідно:  - Тримати ізолювальні частини засобів захисту за рукави до обмежувального кільця;  - Розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз чи замикання на землю;  - Користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними частинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям.  У разі виявлення порушень лакового покриття чи інших несправностей ізолювальних частин засобів захисту користування ними забороняється.  У процесі роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолювальні штанги та кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги) допускається наближення працівника до струмопровідних частин на відстань, яка визначається довжиною ізолювальної частини цих коштів.  Без застосування електрозахисних засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, яка знаходиться під напругою.  Заносити довгі предмети (труби, драбини тощо) та працювати з ними в РУ, в яких неможливо випадковий дотик до частин, які знаходяться під напругою, потрібно вдвох під постійним наглядом керівника робіт.  Драбини, що застосовуються для ремонтних робіт, повинні бути виготовлені за ГОСТ, ДСТУ чи ТУ на них. Опорна частина драбин, що встановлюються на гладких поверхнях, має бути оббита гумою, а на опорних частинах драбин, що встановлюються на землі, повинні бути гострі металеві наконечники. Драбини повинні верхнім кінцем надійно спиратися на міцну опору. У разі необхідності обперти драбину на провід, вона повинна бути обладнана гачками в верхній частині. Пов'язані драбини застосовувати забороняється.  У разі встановлення приставних драбин на підкранових балках, елементах металевих конструкцій тощо необхідно надійно закріпити верхівку і низ драбини на конструкціях.  У процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється.  Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких знаходиться знизу.  Стоячи на ящиках та інших сторонніх предметах виконувати роботи забороняється.  Роботи на ПЛ в зоні наведеної напруги, пов'язані з торканням до дроту (тросу), відпущеної з опори до землі, повинні виконуватися із застосуванням електрозахисних засобів (рукавички, штанги) або з металевої площадки, з'єднаної для вирівнювання потенціалу провідником з цим проводом (тросом) .  Допускається виконання робіт з землі без застосування електрозахисних засобів та металевої площадки за умови накладення заземлення на провід (трос) безпосередньо поблизу кожного місця дотику, але не далі ніж за 3 м від місця роботи.  Під час наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, і в ВРУ, а в ЗРУ - роботи на вводах і комутаційній апаратурі, безпосередньо з'єднаної з повітряними лініями.  Під час снігопаду, дощу, туману забороняються роботи, які вимагають застосування захисних ізолювальних засобів. У разі виявлення замикання на землю в електроустановках від 6 до 35 кВ забороняється наближатися на відстань, меншу ніж 4 м - В закритих і менше ніж 8 м - У відкритих РУ і на ПЛ.  Більше від зазначеного в цьому пункті наближення до цього місця припустиме тільки для виконання операцій з комутаційною апаратурою для ліквідації замикання на землю, а також у разі необхідності вивільнення людей, які потрапили під напругу, та надання їм першої допомоги.  У цих випадках обов'язково слід користуватися як основними, так і додатковими електрозахисними засобами. Працівникам слід пам'ятати, що після зникнення напруги з електроустановки воно може бути подано знову без попередження.  Встановлення і зняття запобіжників, як правило, проводиться при знятій напрузі.  Під напругою, але без навантаження допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу.  Під напругою і під навантаженням в освітлювальних мережах і у вторинних ланцюгах допускається знімати і встановлювати запобіжникитрансформаторів напруги, запобіжники пробкового типу.  Під час зняття і встановлення запобіжників під напругою необхідно користуватися:  - В електроустановках напругою понад 1000 В - ізолювальними кліщами (штангою), діелектричними рукавичками та захисними окулярами (маскою);  - В електроустановках до 1000 В - ізолювальними кліщами чи діелектричними рукавичками, а в разі наявності відкритих плавких вставок, також і захисними окулярами (маскою).  Вимикати і включати роз'єднувач, і вимикачі напругою понад 1000 В з ручним приводом слід в діелектричних рукавичках.  У темний час доби ділянки робіт, робочі місця і підходи до них повинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без сліпучого дії на працівників освітлювальних пристроїв. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.  Всі працівники, які знаходяться у приміщеннях з чинним електрообладнанням електростанцій і підстанцій (за винятком щитів керування релейних та їм подібних приміщень), в ЗРУ, ВРУ, в колодязях, тунелях і траншеях зобов'язані користуватися захисними касками.  Під час виконання земляних, зварювальних, підривних робіт, робіт із застосуванням спеціальних підйомників, вантажопідіймальних, землерийних машин та інших механізмів в охоронній зоні діючих ПЛ і КЛ слід керуватися відповідними правилами і нормами безпечного виконання цих видів робіт (правила охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів 04.03.97 N 209 (209-97-п), СНиП 3-4 80 *; Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 16.12.93 N 127). Виконання робіт в електроустановках з використанням спеціальних пристосувань, машин і механізмів слід здійснювати за технологічними картами та ППР.