17.Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції.

Контроль – вимірювання активного і реактивного опору, попередження коротких замикань та замикань на землю

Перевірку проводять підвищеною напругою, після чого опір ізоляції вимірюють мемометром. При перевірці ізоляції високою напругою виявляються дефекти внаслідок пробою чи пропалення. Після усунення дефекту випробування повторюють. Вимірювання опору проводиться на окремих фазах між фазою опору ізоляції на окремих ділянках електричних кіл обмежених запобіжниками або комутуючим апаратом. Всі вимірювання проводяться при включених установках. Опір кожної ділянки в мережах з напругою до 1000 В чи опір ізоляції кожної низьковольтної установки повинен бути не нижчим 0,5 МОм.

Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції. З часом ізоляція «старіє». Тому необхідно регулярно виконувати профілактичні випробування, огляди. У приміщеннях без підвищеної небезпеки 1 раз на 2 роки, в небезпечних приміщеннях 1 раз на півроку перевіряють опір ізоляції. По ПУЗ не менше 0,5 мом/фазу ділянки мережі напругою до 1 кв. Існують такі прилади контролю ізоляції ПКИ, РУВ, УАКИ. Часто застосовується метод випробування ізоляції підвищений напругою.

Руйнування ізоляції на початку експлуатації протікає поволі, а в кінці - носить стрибкоподібний характер.

Методи контролю за якістю ізоляції - це руйнуючі методи при випробуванні підвищеною напругою і виявлення дефектів під воз- дією напруги нижче номінального рівня або робочої напруги без руйнування ізоляції.

Досвід застосування профілактичних випробувань високовольтної изоляции зводиться до підвищення надійності виробів в роботі або до зниження вірогідності відмов електроустаткування. Руйнування ізоляції на початку експлуатації протікає поволі, а в кінці - носить стрибкоподібний характер.

18. Захисне автоматичне вимкнення живлення (занулення), його призначення. Основні визначення. Межі використання. Схема завж. Принцип дії. (Призначення складових схеми завж).

Небезпека ураження струмом обумовлюється напругою дотику (£/доя1, В) а відтак силою струму, що може пройти через тіло людини (/„ А). Як відомо.

де /?А - опір тіла людини, Ом.

Якщо напруга дотику в момент торкання людини до корпуса або фази мережі перевищує допустиме значення, то виникає реальна загроза ураження струмом і мірою захисту в цьому випадку може стати лише розрив ланцюга струму, тобто відключення відповідної ділянки мережі. Для виконання цього завдання використовують захисне відключення.

Захисним відключенням називається швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні небезпеки ураження людини струмом.

Заземлення і занулення не завжди гарантують безпеку людей. Захисне вимикання значно швидше ніж занулення відключає пошкоджену ділянку установки чим більш гарантовано забезпечує захист людей від ураження електричним струмом.

У яких випадках застосовують захисне вимикання?

Захисне вимикання застосовують тільки в електричних установках напругою до 1000 В як самостійний захист або одночасно з заземленням:

в пересувних електроустановках з ізольованою нейтраллю генератора;

у стаціонарних установках з ізольованою нейтраллю для захисту працюючих з ручними електроінструментами;

у стаціонарних електроустановках з глухозаземленою нейтраллю на окремих віддалених від трансформаторів споживачах великої потужності, на яких захист занулення неефективний;

в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Сфера застосування пристроїв захисного вимикання практично не обмежена. Вони можуть використовуватись у мережах будь-якого призначення і з будь-яким режимом нейтралі. Однак найбільше поширення вони отримали у межах до 1000 В, особливо там, де важко здійснювати ефективне заземлення або занулення, коли є висока імовірність випадкового дотику до струмоведучих частин (пересувні електроустановки, ручний електроінструмент).