2 Контроль ізоляції в електроустановках

У відповідності з “Правилами улаштування електроустаткування“ безпека обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб повинна забезпечуватись шляхом використання ниски захисних заходів і засобів серед яких є і такі:

• використання відповідної ізоляції, а в окремих випадках - підвищеної;

• використання подвійної ізоляції;

З умов електробезпеки всі електроустановки поділяються на електроустановки більше 1000 В і до 1000 В. З наведених заходів захисту частина використовується переважно в мережах більше 1000 В, друга - до 1000 В, але є і такі, що застосовуються в обох класах установок.

Розглядаючи захисні заходи, будемо поділяти електричне обладнання на такі складові: металеві струмоведучі, по яких протікання струму передбачається фукціоналіним призначенням і які знаходяться під напругою, і металеві неструмоведучі: корпуси, кожухи, каркаси розподільчих шаф, щитів, труби в яких прокладаються проводи і кабелі і т.п., функції яких можуть бути різноманітні. Між цими частинами завжди існує ізоляція - основний засіб електробезпеки.

Зрозуміле призначення ізоляції як захисного заходу - запобігти попадання напруги від струмоведучих частин на неструмоведучі. Але при експлуатації електроустаткування ізоляція опиняється під різноманітним впливом, що призводить до погіршення її властивостей. Цей вплив може бути: механічний, хімічний, електричний або інший. Основні причини, що призводять до “старіння“ ізоляції, це нагрівання робочими і пусковими струмами, струмами короткого замикання, теплом від сторонніх джерел, сонячної радіації та ін. Великий вплив на термін служби ізоляції надають механічні пошкодження, що виникають при недостатніх радіусах згинів проводів і кабелів, надмірний натяг їх при прокладанні. Негативно впливають на ізоляцію також пил, що міститься у середовищі, вологість і хімічноактивні речовини. У виробничих умовах основним профілактичним заходом є постійний або періодичний контроль ізоляції, а також високовольтні випробування. В лабораторній роботі розглядається тільки періодичний контроль ізоляції.

Електрична ізоляція поділяється на таки види:

основна ізоляція - ізоляція струмоведучих частин, що призначена для основного захисту від ураження електричним струмом;

додаткова ізоляція - незалежна ізоляція, передбачена додатково до основної для захисту від ураження електричним струмом у випадку пошкодження основної ізоляції;

подвійна ізоляція - ізоляція, що складається з основної і додаткової ізоляцій;

посилена ізоляція - з’єднана система ізоляції струмоведучих частин з механічними і електричними властивостями, що забезпечують таку ж степінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.

Подвійна ізоляція, як захисний захід, використовується в конструкціях електрообладнання невеликої потужності - електріфікований ручний інструмент, деякі переносні пристрої, побутові прилади і переносні світильники. Частіше всього додаткова ізоляція виготовляється у вигляді корпусу, що виконаний з ізоляційних матеріалів - пластмас. На такому корпусі можуть бути змонтовані струмовідні частини, металеві неструмовідні частини, механічна частина пристрою а також органи керування.

Для підтримання ізоляції в працездатньому стані тривалий час Правила вимагають контролю її стану і профілактичних заходів щодо усунення виявлених дефектів.

Періодичний контроль ізоляції полягає у вимірюванні активного опору її в терміни, встановлені нормативними документами; тамже визначені мінімально допустимі значення, а також періодичність таких вимірювані для різних видів електроустаткування. Такі норми для де-яких видів устаткування наведені в таблиці 1.

Для електротехнічних виробів, в тому числі і електромеханічних приладів, встановлено п’ять класів захисту:

клас О - електроприлади на номінальну напругу більше 42 В, в яких всі частинии, що досяжні до дотику, відокремлені від частин, що знаходяться під напругою, основною ізоляцією і відсутній пристрій для заземлення;

клас О1 - електроприлади на номінальну напругу більше 42 В, у яких всі частини, досяжні для проникнення, відокремлені від частин, що знаходяться під напругою, основною ізоляцією і з’єднані з заземлюючим затискачем, розташованим з зовнішнього боку приладу.

клас I - електроприлади на номінальну напругу більше 42 В, в яких всі частини, досяжні до дотику, відокремлені від частин, що знаходяться під напругою, основною ізоляцією і з’єднані з заземлюючим затискачем або контактом заземлення, що розташований всередині приладу;

клас II - електроприлади на номінальну напругу більше 42 В, в яких всі частини, досяжні до дотику, відокремлені від частин, що знаходяться під напругою, подвійною або посиленою ізоляцією і відсутній пристрій для заземлення;

клас III - електроприлади на номінальну напругу до 42 В, у яких немає ні внутрішніх, ні зовнішніх частин, що працюють при більш високій напрузі.

Більшість побутових електроприладів випускається класу О. З тих причин, що у побуті відсутнє заземлення електричні машини і примади класів ОI і О не можуть бути використані. Електричні вироби класу III не знайшли широкого вжитку в побуті, окрім електричних іграшок.

З усіх класів захисту, що забезпечують електробезпеку приладів, слід надавати перевагу класу II. В наш час значна кількість машин і апаратів (електробритви, підлоготери, пральні машини) випускаються II класу захисту.