2. 4. Фонологічні неологізми

Фонологічні неологізми утворюються шляхом поєднання оригінальних звуків, нерідко їх ще називають «штучними» неологізмами: rah-rah – a short skirt which is worn by girls during parades, yeck, yuck. Ці неологізми є стійкими.

Деякі вчені вважають, що слова можуть імітувати певні не акустичні риси та якості предметів, ій та процесів, або що значення можна розглядати в безпосередньому відношенні звукової групи до об’єкту.

Звукоімітаційні слова можна знайти в будь-якій мові, вони характерні для всіх груп лексики. Як правило, таким словам притаманна національна специфіка. [2, 194]

2. 5. Транспозиція

Транспозиція ( конверсія) – це особливий безафіксальний тип переходу слова в іншу частину мови. Як засіб словотвору вона була продуктивною на всіх етапах розвитку англійської мови, але стала ще більш активною в середині 90-х років ХХ століття. Найпоширеніші зразки конверсії такі:

• вербалізація (утворення дієслів): a bill - to bill, a garage - to garage, a boss - to boss, to mainstreet, to jingo;

• субстантивація (утворення іменників): newly marrieds, a beloved, a female, to catch –the catch, intellectual – the intellectual;

• ад'єктивація (утворення прикметників): a walking man, running water, a maiden – maiden;

• адвербалізація (утворення прислівників): weekly - This magazine comes out weekly.

Найбільш продуктивним різновидом є субстантивація, найчастіше від дієслів, потім вже від прикметників. Найменш активними є процеси ад'єктивації і адвербализації. Виділяють також транспозитивну та словотворчу конверсію. Транспозитивна конверсія буває повною та неповною і характеризується переходом слова в іншу частину мови зі збереженням основного початкового значення. У свою чергу словотворча конверсія характеризується появою у слова нового значення, яке може бути абсолютно непов'язаним з початковим.

Словотворча конверсія може становити труднощі при перекладі. Через те, що цей процес є дуже активним, важко відслідити всі неологізми. Тому не всі лексичні новоутворення можуть мати еквіваленти у мові перекладу. Зрозуміти значення таких слів можна переважно за контекстом і перекладати описово.

2. 6. Розвиток семантичної структури слова

Відокремлення значення - виділення слова в одному зі значень в самостійну словникову одиницю. Відокремлення значення відбувається при зникненні семантичного зв’язку між утвореним і початковим значенням. Наприклад, іменник a ton - тонна (раніше мав написання tun) відокремлюється значенням слова a tun - велика бочка. Іменник pound - фунт стерлінгів - виник в результаті відокремлення значення «міра ваги». Це значення відокремилось після того, як замість срібла, фунт якого був грошовою одиницею, в якості грошей почали використовувати золото, яке відрізнялось від срібла за вагою. Відокремлення значення – особливе явище, схоже з іншими способами словотворення лише по кінцевому результату - утворенню нової словникової одиниці.

2. 7. Скорочення

Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз. Типологію скорочень складають ініціальні (редуковані до початкової літери) та односкладові одиниці, при цьому останні за способом їхньої редукції можна поділити на скорочення слова зі збереженням початкового складу слова (апокопу), збереження кінцевого елемента при опущенні початкового (аферезу) та редукцію початкового та кінцевого елементів слова. Прикладами ініціальних скорочень є елементи e- ← electronic та i- ← information, складові абревіатур (OGM ← outgoing message, PR ← public relations, VR ←virtual reality, WTO ← World Trade Organization) та акронімів (OPEC ← Organization of Petroleum Exporting Countries, VIP ← very important person, yuppie ← young upwardly mobile professional person). Як свідчать наші спостереження, створені шляхом ініціального скорочення елементи не здатні самостійно виконувати роль лексем і тому існують лише у складі абревіатур та складноскорочених слів. [25, 1]

Шляхом збереження початкового складу (апокопи) були створені такі лекскми: ad ← advertisement, con ← conservative, doc ← doctor, ed ← education, exec ← executive, lab ← laboratory, logo ← logotype, med ← medicine, memo ←memorandum, oft ← often, porn ← pornography, pro ← professional, teen ← teenager, vet ← veteran. Менш численною є група лексикалізованих скорочень, створених шляхом збереження кінцевого елемента вихідної лексеми при опущенні початкового (афереза), наприклад, phone ← telephome, bus ← omnibus, copter ← helicopter, zine ← magazine. Щодо скорочень, створенних шляхом відсікання початкового та кінцевого елементів вихідного багатоскладового слова (наприклад, flu ← influenza, fridge ← refrigerator), то кількість їх незначна, і тому цей різновид редукції навряд чи можна вважати продуктивним. Знаючи правила редукції, можна завжди відновити повну форму слова, а з нею і зміст.

Телескопія є порівняно новим способом словотворення. Як зазначають науковці, перші слова такого типу виникли у XV ст. й мали в основному жартівливий, таємничий характер. Вони являли собою своєрідні шаради, створені мовцем, які слухач або читач мав розшифровувати. У відомому творі Льюіса Керола про пригоди Аліси є чимало таких слів, для найменування яких автор створив термін “portmaneau words”.

Новим явищем в розвитку англійської мови є поява нових слів, які створені за допомогою телескопії, але при цьому похідне слово як графічно, так і фонетично нагадує вже існуючу у мові одиницю. Саме завдяки цьому підсилюється семантика новоутворення. Існує явище, яке ми умовно назвемо «фонетико - графічне нагадування». Розглянемо цей феномен на прикладі нових лексичних одиниць:

wordrobe n. –the words and phrases that comprise a person's vocabulary.

Чітко простежуються складові: слова wardrobe та word, що у сукупності дає цілком зрозуміле значення «словникового гардеробу людини», тобто слова, які вона вживає. Нова лексична одиниця створена за аналогією з вже існуючим словом, при цьому графічна, і особливо фонетична форма новоутворення значно посилює його семантику, практично не порушуючи морфологію слова.

Кількість слів, утворених саме таким способом, є значною, що дозволяє казати про певну тенденцію створення нових лексичних одиниць. Слова утворюються злиттям уламків двох слів, що не є новим і є предметом досліджень багатьох учених. Але детальне вивчення цілого ряду телескопічних утворень дозволяє висловити припущення, що окрім злиття двох уламків, існує додаткове семантичне навантаження, яке створюється на основі графічної та особливо фонетичної схожості з уже відомим у мові словом.

• Coca–Colanization – the spread of Western (especially American) culture throughout the world;

• churnover (churn + turnover) – the excessive buying and selling of shares by a stockbroker for a client's account as a method of generating income from the resulting commissions;

• awkword. – a word that is difficult to pronounce;

• multidude– the collective noun for a group of surfers;

• corplaining – griping, grousing, and otherwise complaining about the corporation you work for;

• pollutician – a politician who supports initiatives and policies that harm the environment;

• compunication – any form of computer–based communication, including e–mail, fax, and voice mail;

• democrazy – a democracy that has absurd or inequitable characteristics or in which senseless or unjust events occur;

• glocalization – the creation of products or services intended for the global market, but customized to suit the local culture;

• stuckholder – a person or company that owns stock they can't sell.

Нові слова також можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

- лексикалізація – це процес, коли через семантичні або синтаксичні причини граматична форма слова стає основою для нового лексичного значення (arms, customs);

- еліпсис або субстантивація полягає в пропущенні кінцевої лексеми часто вживаних словосполучень (a documentary – documentary film);

- контамінація (змішування) – це результат свідомого створення слів шляхом злиття неправильних фрагментів декількох слів ( brunch – breakfast and lunch).

- запозичення - це неологізми, взяті з інших мов. Вони можуть існувати в первісному вигляді, піддаватись прямому перекладу (калькуванню) або змінюватись, відповідно до правил мови.

ВИСНОВОК

У роботі розглянуто питання найважливіших джерел і способів утворення неологізмів у суспільному житті, політиці, науці, культурі. Проаналізовано фактори появи нових слів згідно з потребами суспільства в цілому.

На основі розглянутих неологізмів можна зробити деякі загальні висновки.

1. Лексичні одиниці, які були неологізмами деякий час назад, починають брати активну участь у словотворенні після асиміляції в мові, що підтверджує дію закону мовних засобів. Для більш прозорої семантики новоутворення використовуються способи словотворення, при яких опорний елемент зазнає найменших змін.

2. Використання «традиційних» методів словотворення (афіксації та словоскладання) для створення абсолютно нових значень підтверджує системний характер мови. Системний характер мови підтверджується також тим фактом, що елементи, створені за допомогою скорочень різного типу, використовуються як складові елементи слів, утворених іншим способом.

3. Продовжується збагачення арсеналу словотворчих засобів появою нових афіксів. Разом з тим, слід зазначити, що значно поширилась словотворча активність телескопії. Продовжується використання словотворчих елементів однієї периферійної системи мови в інших підсистемах, що пояснюється прозорою семантикою цих елементів.

Отже, у процесі створення нових одиниць спостерігаються «традиційні» і цілком нові способи словотворення, що свідчить про системний характер словотворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В, Морозова Н. М. Лексикологія англійської мови / Галина Борисівна Антрушина, Ольга Василівна Афанасьєва, Наталія Миколаївна Морозова. – Москва: «Дрофа», 2004. – 288 с.

2. Арнольд І. В. Лексикологія сучасної англійської мови / Ірина Володимирівна Арнольд. – Москва: «Высшая школа», 1986. – 293 с.

3. Бондаренко О. М., Черневич А. О.Англійські неологізми: нове у використанні способів утворення. - Вісник Запорізького національного університету, 2010. - №1.– С. 127-131.

4. Веремчук Е. О. Особливості формування англійських неологізмів шляхом семантичної деривації. – Нова філологія, 2011. - №47. – С. 42-44.

5. Гармаш О. Л. До проблеми системи словотвору сучасної англійської мови. - Нова філологія, 2005. - №1. – С. 5-11.

6. Деякі тенденції у розвитку телескопічних слів сучасної англійської мови: навчальний посібник / під ред. Л. Ф. Омельченко, Н. Н. Максимчук, П. А. Бех, Л. В. Біркун. – Київ: НМК ВО, 1992. – 60 с.

7. Дубенець Е.М. Modern English Lexicology Theory and Practice / Ельвіна Михайлівна Дубенець. – Москва: Глосса-Пресс, 2002. – 192 с.

8. Єнікєєва С. М. Про місце словотвору в сучасній англійській мові. – Нова філологія, 2005. - №1. – С. 20-27.

9. Жлуктенко Ю. А. Англиские неологизмы / Юрий Алексеевич Жлуктенко – Киев: Наукова думка, 1983. – 172 с.

10. Зацный Ю. А. Образование слов по аналогии в современном английском языке. – ИЯШ, 1988. - №5. - С. 84.

11. Каращук П. М. Словообразование английского язика / Павел Михайлович Каращук – Москва: «Высшая школа», 1977. – 302 с.

12. Колесова Л. О. Словотвір в англійській мові: історична ретроспектива. – Нова філологія, 2009. - №34. – С. 217-221.

13. Кулинич М. А. Телескопное словообразование как источник неологизмов / Марина Александровна Кулинич – Системные святи в лексике и грамматике германских языков. – Самара, 1991. – С. 13-19.

14. Маслова В. А. Лінгвокультурологія: посібник для студ. вищ. навч. закладів / Валентина Авраамівна Маслова – Москва: Академія, 2001. – 208 c.

15. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке / Олег Давидович Мешков – Москва: «Высшая школа», 1985. – 185 с.

16. Осмакова К.В. Роль словотворчої системи сучасної англійської мови. - Англійська мова та література, 2005. -№7 - С. 5-7.

17. Словообразование в современном английском языке / Бортничук Е. Н. и др. – Киев: Вища школа: Изд. при Киевском гос. университете, 1988. – 262 с.

18. Фоміна М. І. Сучасна російська мова. Лексикологія. 4–те вид. / Маргарита Іванівна Фоміна. – Москва: Высшая школа, 2001. – 416 с.

19. Чирвоний О. С. Телескопізми англомовного комп’ютерного лексикону. – Нова філологія, 2011. - №47. – С. 158-162.

20. Царев П. В. Продуктивное именное словообразование в современном английском языке / Петр Владимирович Царев – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994. – 224 с.

21. Ryashchina M. Some novelties in English word-formation. – English, 2001. - №25. – P. 12.

22. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. – London: Oxford University Press, 1980.

23. The Oxford Dictionary of New Words / Ed. by Elizabeth Knowles with Julia Elliot – Oxford University Press, 1997. – 357 p.

24. http://eprints.zu.edu.ua/2167/1/06esmsam.pdf

25. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Novfil/2009-34/265-269.pdf

26. http://www.rusnauka.com/32_PWMN_2009/Philologia/54538.doc.htm