ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Зарудна Анастасія Юріївна

(група 2330–1А)

КУРСОВА РОБОТА

ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 6.020303 – філологія

Науковий керівник – Єнікєєва Санія Маратівна

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ………………………………………………….............6

1.1. Неологізми як лінгвістичне явище в сучасній англійській мові.............6

1.2.Основні сфери утворення та функціонування неологізмів……………..8

РОЗДІЛ ІІ. ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ…………………………….………………11

2. 1. Основоскладання………….……………………………………………15

2. 2. Афіксація..………………………………………………………………15

2. 3. Аналогія………………………………………………………………….17

2. 4. Фонологічні неологізми…………………………………………….….19

2. 5. Транспозиція……………………………………………………………

2. 6. Розвиток семантичної структури слова………………………………

2. 7. Скорочення………………………………………………………………

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….24

ВСТУП

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час в ній накопичилася велика кількість слів, які люди знайшли вдалими, влучними і красивими. нині англійська мова, як і багато інших мов, переживає так званий «неологічний бум». Величезний потік слів та необхідність їх фіксування і пояснення зумовили створення особливої галузі лексикології – неології – науки про неологізми.

Незважаючи на те, що останнім часом з’явилась велика кількість праць у різних галузях лінгвістики та зокрема словотворення, механізмам його функціонування бракує системності. У цьому зв’язку виникає потреба більш глибокого вивчення словотвору та відповідних інноваційних процесів.

Вивчення англійської мови широко поширене в нашій країні. Добре знання мови, в тому числі й англійської, неможливе без знання його неології. Знання сучасних неологізмів надзвичайно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури.

Проблемою неології займалися такі вчені, як І.В. Андрусяк, Н.Д. Арутюнов, Р. Берчфільд, О.Л. Боярська, В.Г. Гак, О.Д. Мєшков, С.М. Єнікеєва, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, Н.К. Изулікін, К.В. Ковтун, Є.С. Кубрякова, Р.К. Махачашвілі, І.І. Мурко, Л.Ф. Омельченко, Т.О. Пахомова, Т.А. Пімахіна, О.М. Позднякова, В.Н. Телія , Є.Б. Черкаська, А.В. Янков та інші.

Як сказав Кунін О.В., «з допомогою неологізмів, як з допомогою різних відтінків кольорів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво–інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя».

Світ неології сучасної англійської мови великий і різноманітний, і кожен аспект його дослідження, безумовно, заслуговує належної уваги. В даний час нові неологізми постійно виникають у мові і, активно вживаючись, входять у словниковий склад мови, збагачують його новими виражальними засобами. Такий швидкий процес утворення неологізмів вимагає з боку дослідників мови всебічного спостереження, інвентаризації і вивчення.

За словами Жлуктенко Ю. А., необхідність розгляду неологічних явищ і процесів диктується рядом міркувань. Словотвір відіграє значну роль у забезпеченні всіх сторін життя та діяльності людини новими найменуваннями. Вивчення області словотвору сприяє, таким чином, пізнанню ряду важливих соціально-історичних особливостей даного мовного колективу.

Актуальність теми дослідження обумовлена важливістю вживання неологізмів в англійській мові, адже саме властивості неологізмів, такі як образність, експресивність і злитість значення роблять мову яскравіше, емоційнішою, більш образною і виразною. Нам, безумовно, було цікаво зосередити свою увагу на неологізмах, що характеризують сучасний етап розвитку англійської мови.

Мета дослідження – встановлення особливостей утворення неологічних одиниць у сучасній англійській мові та визначення їх ролі в збагаченні її лексикону. Для досягнення поставленної мети ми маємо дослідити механізми їх створення, виявити інноваційні тенденції у формуванні неологізмів.

Для досягнення зазначеної мети, були поставлені наступні завдання:

1. Виявити і згрупувати неологізми за сферою їх утворення та функціонування;

2. Проаналізувати неологізми:

а) на парадигматичному рівні;

б) зі стилістичної точки зору;

в) з емоційно–експресивною точки зору;

г) з точки зору походження.

Об'єкт дослідження – неологізми в сучасній англійській мові.

Предмет дослідження – шляхи та способи утворення неологізмів в сучасній англійській мові.

У роботі були використані наступні методи дослідження: критичний аналіз теоретичних джерел, метод суцільної вибірки та дескриптивний метод.

Матеріали дослідження – неологізми, отримані в результаті вибірки з Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English, The Longman Register of New Words та The Oxford English Dictionary.

РОЗДІЛ І. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1. Неологізми як лінгвістичне явище в сучасній англійській мові

Дослідник І.В. Арнольд писав, що неологізми – це лінгвістичний термін, який відноситься до будь-якого новоствореного слова, словосполучення, нового значення уже існуючого слова, або слова, запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається. Лексикографи вважають неологізмами слова, які з’явились у мові не пізніше певного часу. Деякі дослідники відносять цю межу до періоду після закінчення Другої Світової Війни; інші вважають неологізмами слова, винайдені після 1957 року - коли перший супутник був запущений у космос, інші до групи неологізмів відносять лексичні одиниці, що ввійшли у вжиток іще пізніше. [11, 15]

За останні три десятиліття відбулось відокремлення словотвору в окремий розділ науки про мову, в результаті чого він зайняв рівноправне місце поряд із граматикою та лексикологією. [15, 4]

В 60-70-ті рр. інтенсивний розвиток словотвору стимулювався положенням у лінгвістиці, за якого , разом з інтересом до структурних факторів мови, знову зявилась зацікавленість в її субстанціональних факторів, в першу чергу в семантиці. [15, 5]

Утворення нового слова здійснюється з номінативною метою, а подеколи – з метою вираження експресії, більш адекватної передачі смислового змісту, оскільки «експресивність – бажання зробити висловлювання більш зрозумілим». [16, 5]

Розвиток мови проходить постійно і відбувається на всіх рівнях: піддається різноманітним змінам звукова система, змінюється морфемний склад слова, зазнають семантичних змін слова та словосполучення, не залишається сталою і структура речення. [20, 3]

У творенні нових слів словотвірні способи та засоби відрізняються активністю: одні надзвичайно активні – з їх допомогою створюється велика кількість нових слів, інші обмежені в активності, і нарешті, треті малоактивні чи зовсім неактивні. [20, 5]

Величезний потік нових слів та необхідність їх фіксування і пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології – неології – науки про неологізми. Вона займається пошуком нових слів, їх класифікацією, аналізом факторів та засобів їх утворення. Серед проблем та завдань неології можна виділити такі: виявлення нових слів та правильне розуміння їх значення, формулювання нових тенденцій розвитку мови на основі нових мовних одиниць, визначення способів їх утворення, перекладу та лексикографічної обробки. [3, 127]

Думки щодо причин появи неологізмів часто не збігаються. Так, одні вважають, що причинами появи неологізмів є нові речі або нові вирази. Інші розглядають процес неології як перенесення значення (з механізмами прямої і непрямої деривації) . Треті розрізняють типи неологізмів за їхніми джерелами: спонтанне словотворення. Усвідомлене словотворення (зокрема, в термінології), а між ними – авторські новотвори, які належать письменникам, перекладачам, науковцям, журналіста і політикам.

Поміж мовознавців існують різні погляди стосовно ідентифікації та критеріїв визначення неологізмів, їхньої диференціації та співвідношення з поняттями “новоутворень”, “інновацій”. Є.В.Розен стверджує, що чинник часу виникнення слова є визначальним у з’ясуванні ступеню його новизни. А.А.Радченко вважає, що основним у визначенні неологізмів є не його хронологічні межі, а функціональна доцільність нової номінації. Г.І.Міськевич і Л.К.Гельцова вказують на такі умови, що сприяють входженню слова в мову: функціональна доцільність, критерій правильності, вплив позамовних чинників і частотність вживання слова. А.Г.Ликов характеризує неологізм як слово, яке знаходиться на початковому періоді свого історичного життя в мові.  У працях Н.М.Булавіна, Н.Ю.Топурідзе-Сумбатової основними критеріями визначення неологізмів є новизна їхніх змісту і форми. 

Нова лексична одиниця проходить декілька стадій соціалізації (прийняття її в суспільстві) та лексикалізації (закріплення її в мові). З'явившись, неологізм по­ширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, робіт­никами засобів масової інформації. Потім він фіксується в друці. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього починається процес лексикалізації: набування навичок використання неологізму в спілкуванні, виявлення умов та протипоказань щодо його викорис­тання в різних контекстах. В результаті утворюється одиниця певного структурного типу (просте, похідне, складне, складно-похідне слово чи словосполучення), яка включається в різноманітні словники неологізмів. [18, 1]