4.Загальні правила застосування запобіжних заходів( сл..Суддя на підставі клопотання)

Стаття 132 КПК визначає загальні положення, що є обов’язковими при застосуванні всіх заходів забезпечення кримінального провадження. В нормах, які регулюють порядок застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, ці положення можуть конкретизуватися залежно від особливостей того чи іншого заходу.  Так, за загальним правилом, юридичною підставою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є ухвала слідчого судді або суду. Втім, у виняткових випадках, визначених у КПК, заходи забезпечення кримінального провадження можуть застосовуватися і без ухвали слідчого судді, суду, Так, § 2 глави 18 передбачає можливість затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; ст. 168 КПК дозволяє тимчасово вилучати майно під час здійснення затримання в порядку визначеному ст. ст. 207 та 208 КПК. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається сторонами кримінального провадження до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: а) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (зокрема, ст. 299 КПК передбачає, що під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою); б) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; в) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

5.Оскарження рішення сл..Судді про обрання запобіжного заходу. (можна оскаржити тримання під вартою, домашній арешт)

Забезпечення апеляційного оскарження рішень суду є конституційною засадою судочинства в Україні. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. В апеляційному порядку (ст. 392 КПК) можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК. Ст. 395 КПК передбачає, що апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.

В апеляційному порядку (ст, 309 КПК) можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках:

1.  відмови у наданні дозволу на затримання;

2.  застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3.  продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4.  застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5.  продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6.  поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7.  продовження строку тримання особи в приймальнику-розпо-дільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8.  направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9.  арешту майна або відмову у ньому;

10.  тимчасового доступу до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11. відсторонення від посади або відмову у ньому.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення (ст. 395 КПК).

Якщо ухвалу суду слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді (ст. 422 КПК), суддя- доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше ніж через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.