- •1.Поняття кримінального провадження
- •2.Прокурорський нагляд та судовий контроль в досудовому провадженні.
- •3.Завдання кримінального провадження(ст.2 кпк)
- •4.Поняття та значення кримінально-процесуальної форми.
- •5.Кримінально-процесуальні гарантії. Поняття, значення, види(наприклад, надання безкоштовної правової допомоги).
- •7.Форми фіксування кримінального провадження. Порядок оформлення процесуальних дій. (протокол під час досуд.Розслідування та повне фіксування техн.Засобами і журнал суд.Засідання в суд.Засідання)
- •Види функцій:
- •9.Підстави відводу суддів та сл.Судді. Порядок заявлення та ухвалення відводів.
- •10. Поняття та види обвинувачення.(Приватне та публічне).
- •11.Функція захисту. Поняття та види захисту. (самостійний захист, законним представником та захисником).
- •12. Кпп як галузь права. Співвідношення кримінального та кп права. (кпп забезпечує реалізацію норм матеріального права, тобто кримінального)
- •14.Кримінально-процесуальні відносини, їх структура.
- •15.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Підстави їх залучення. Процесуальне становище.
- •19. Поняття та значення цивільного позову в кримінальному провадженні.Процесуальне становище цивільного позивача та відповідача. (Значення – полегшити можливість відшкодування шкоди)
- •Стаття 61. Цивільний позивач
- •2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Стаття 62. Цивільний відповідач
- •2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •20.Особливості застосування в крим.Процесу загально-соціальних та заг.-правових принципів.(в цій сфері їх особливо важливо дотримуватись, бо наслідки нехтування більш негативні ніж в інших сферах)
- •Принцип гуманізму
- •Принцип справедливості
- •21. Принцип законності в крим.Провадженні. Застосування крим.Процес законодавства за аналогією.
- •22.Свобода від самовикриття. Його реалізація в досуд.Та суд. Стадіях.
- •23.Принцип забезпечення права на захист. Його реалізація.
- •24.Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади.
- •25.Міжгалузеві принципи в кримінальному провадженні.
- •26. Принципи, що реалізуються на досуд.Провадженні.
- •2.Класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •28.Суд як органи правосуддян в крим.Провадженні. Завдання та загальна характеристика повноважень суду.Склад суду.
- •29.Форми участі населення в здійсненні правосуддя.(Шеффенський та суд присяжних)
- •30.Суб»єкти крим.Провадження зі сторони обвинувачення. Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях.
- •Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях
- •31. Суб»єкти крим.Провадження зі сторони захисту.
- •Сторона захисту
- •32. Процесуальне становище підозрюваного, обвинуваченого .
- •33.Експерти, спеціалісти як суб’єкти. Права та обов’язки.
- •Спеціаліст
- •34. Потерпілий в крим.Провадженні.Його права та обов’язки.
- •35.Відводи та самовідводи у кримінальному провадженні. § 6. Відводи
- •36. Свідок.Права, обов’язки, відповідальність .
- •Стаття 66. Права та обов'язки свідка
- •37.Орган досуд.Розслідування.Процесуальне становище. Стаття 38. Орган досудового розслідування
- •38.Процесуальне становище представника юр.Особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •39.Слідчий суддя, як суб’єкт крим.Провадження. Повноваження.
- •40.Форма крим.Процесу України. Питання про диференціацію форм.
- •41.Історичні типи крим.Процесу.
- •3) Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) процес.
- •1.Предмет доказування.Його структура.
- •2.Поняття та види доказування у кримінальному провадженні. (Доказування, яке спрямоване на з»ясування фактичних обставин і як діяльність , що здійснюється з метою обґрунтувати власні позиції)
- •3.Умови та критерії визнання доказів допустимими.
- •4.Локальний предмет доказування.
- •5.Межі доказування та фактичний об’єм доказів.
- •6.Предмет доказування у справах неповнолітніх.
- •7.Зміст обставин, що складають кінцеву мету доказування в крим.Провадженні.(ст.91)
- •8.Презумпція невинуватості. Її роль в доказуванні.
- •9.Поняття доказів та джерел доказів.
- •10.Участь в доказуванні цив.Позивача та відповідача. (визначити в чому полягає оригінальність норми)
- •11.Питання про асиметрію в оцінці допустимості доказів.
- •12.Поняття те елементи процесу доказування.
- •13. Властивості доказів(думка кафедри – тільки належність і допустимість). Ознаки
- •5.1.2.1. Допустимість
- •5.1.2.2. Належність
- •5.1.2.3. Достовірність
- •5.1.2.4. Достатність
- •14.Поняття та значення суб»єктів оцінки доказів.
- •15.Суб’єкти процесу доказування.Їх класифікація.
- •16.Участь в доказуванні сторони захисту(може самостійно збирати докази , а також брати участь в доказуванні, яке здійснює сторона обвинувачення)
- •17.Класифікація доказів. Підстави та значення поділу доказів на прямі та непрямі.
- •18.Показання з чужих слів. Умови визнання їх допустимості.
- •19. Види документів як джерел доказів.
- •20.Поняття та Значення поділу доказів на особисті та речові
- •21.Показання як джерело доказів в кримінальному провадженні. Види показань .
- •Стаття 95. Показання
- •22. Висновок експертів як джерело доказів. Особливості оцінки.
- •23.Особливості пізнання у кримінальному провадженні.
- •24. Підстави для залучення експерта та проведення експертизи.
- •25.Показання свідка як джерело доказів.Їх предмет та значення.
- •26. Участь потерпілого у доказуванні.
- •28. Підстави та значення поділу доказів на первинні та похідні.
- •29.Обовязок доказування. Його зміст. Суб»єкти доказування.
- •30. Особливості доказування за допомогою непрямих доказів.(улики)
- •32.Теорія пізнання як основа теорії доказів.
- •33.Участь у доказуванні сторони обвинуваченого.
- •34.Слідчий суддя як суб»єкт доказування.
- •37.Достатність доказів для ухвалення та обґрунтування окремих процесуальних рішень.
- •38.Зберігання речових доказів та документів у вирішенні питання про спеціальну конфіскацію.
- •39.Мета доказування. Поняття конвенціональної істини.
- •40.Показання потерпілого їх предмет. Особливості їх оцінки.
- •41.Участь у доказуванні представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •1.Обов»язки органу досуд.Розслідвання в зв»язку з затриманням особи.
- •3.Підстави, умови, порядок строки поміщення в приймальник-розподільник неповнолітніх. Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
- •4.Загальні правила застосування запобіжних заходів( сл..Суддя на підставі клопотання)
- •5.Оскарження рішення сл..Судді про обрання запобіжного заходу. (можна оскаржити тримання під вартою, домашній арешт)
- •6.Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Зміст клопотання. Порядок розгляду.
- •7.Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.
- •8.Домашній арешт як запобіжний захід. Порядок виконання ухвали сл..Судді про обрання домашнього арешту.
- •9.Поняття, підстави оскарження та скасування арешту майна. Стаття 174. Скасування арешту майна
- •11. Порядок зміни та скасування запобіжного заходу.
- •Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •14.Процесуальний порядок затримання особи на підставі ухвали сл..Судді.
- •15.Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей. Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
- •16.Строк дії ухвали про тримання під вартою. Продовження строку тримання під вартою. Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
- •17. Обставини, що враховуються при обранні запоб.Заходу Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
- •18.Застава як запобіжний захід.
- •Розміри застави
- •Заставодавець
- •Наслідки порушення
- •Застава, яка не була звернена в дохід держави
- •19.Особиста порука як запобіжний захі. Стаття 180. Особиста порука
- •21.Процесуальний порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
- •22. Наслідки виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів. (наслідки невиконання – отримання дозволу на обшук)
- •24.Особисте зобов»язання як запобіжний захід.
- •Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
- •Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
- •27.Підстави та порядок арешту майна.
- •28.Підстави та порядок тимчасового вилучення майна. Обов»язки осіб, які вилучили майно(на протязі доби або повернути, або звернутися з клопотанням про арешт майна).
- •29.Підстави, процесуальний порядок застосування відсторонення від посади. Продовження строку відсторонення. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
- •Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
- •30.Тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом. Продовження строку обмеження.
- •31.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та скасування грошового стягнення.
- •32.Підстави та порядок застосування приводу.
- •33.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик.
- •35.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження(ст.131)
- •36.Загальні умови тимчасового доступу до речей та документів. Документи, до яких заборонено доступ(які містять держ.Таємницю)
- •37. Поняття, підстави та умови застосування запобіжного заходу.
- •39.Кримінально-процесуальна відповідальність.
- •40.Обрання, зміст та скасування запобіжних заходів в судді 1 інстанції.
9.Поняття доказів та джерел доказів.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.(ст. 84 кпк)
Відповідно до ч. 1 ст. 95 КПК показання як процесуальне джерело доказів - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримі нальному провадженні, що мають значення у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, ознаками показань як процесуального джерела доказів, виходячи із їх законодавчої дефініції, є:
1) показання - це відомості, які являють собою суб’єктивне сприйняття особою обставин, що мають значення для кримінального провадження, і надаються під час допиту (в усній або письмовій формі) (ознака, що стосується процесуальної форми отримання показань);
2 ) показання можуть бути надані підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потер пілим, експертом (ознака, що стосується суб’єкта показань);
3) відомості, які складають зміст показань, повинні стосуватися обставин, що мають значення для кримінального провадження (ознака, що стосується змісту показань).
Одним із процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК є речові докази. їх поняття закріплено у ст. 98 КПК - речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи об ставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі пред мети, що були об’єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Ці докази прийнято називати так тому, що носієм відомостей, які мають доказове значення, є не людина, а речові об’єкти (об’єкти матеріального світу).
Ознаки, які відрізняють речові докази від інших видів доказів:
1) носієм відомостей, що мають доказове значення, виступають виключно пред мети (речі або документи);
2 ) відомості, що мають значення для кримінального провадження, відображають ся на предметі не в момент провадження слідчих (розшукових) або судових дій, а за межами кримінального провадження;
3) речові докази є незамінними, оскільки створюються самим фактом і обстанов кою вчиненого кримінального правопорушення. У силу цієї ознаки не можуть бути речовими доказами зразки для експертизи (ст. 245 КПК), бо вони пов’язані не з подією кримінального правопорушення, а з фактом його розслідування, у зв’язку з чим віді грають допоміжну роль при експертному дослідженні і, як правило, не є незамінними на відміну від речових доказів.
Під документом як одним із процесуальних джерел доказів розуміють спеціальне створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафік совані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають доказуванню під час кримі нального провадження (ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 99 КПК).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КПК до даного виду доказів, за умови наявності в них вище зазначених відомостей, можуть належати такі групи документів:
1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
4) висновки ревізій та акти перевірок.
Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Одним із видів процесуальних джерел доказів є висновок експерта, під яким слід розуміти докладний опис проведених експертом досліджень і зроблені за їх результа тами висновки, а також обгрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи під час кримінального провадження (ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 101 КПК). При цьому акти чи інші документи, в тому числі відомчі, де зазначаються обставини, встановлені із застосуванням спеціальних знань (наприклад, про причини аварії, вартість ремонту, розмір нестачі матеріальних цінностей тощо), не можуть розглядатися як висновок експерта та бути підставою для відмови у призначенні експертизи, навіть, якщо такі документи одержані на запит слідчого, прокурора, суду чи сторони захисту.
Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який грунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях
