- •1.Поняття кримінального провадження
- •2.Прокурорський нагляд та судовий контроль в досудовому провадженні.
- •3.Завдання кримінального провадження(ст.2 кпк)
- •4.Поняття та значення кримінально-процесуальної форми.
- •5.Кримінально-процесуальні гарантії. Поняття, значення, види(наприклад, надання безкоштовної правової допомоги).
- •7.Форми фіксування кримінального провадження. Порядок оформлення процесуальних дій. (протокол під час досуд.Розслідування та повне фіксування техн.Засобами і журнал суд.Засідання в суд.Засідання)
- •Види функцій:
- •9.Підстави відводу суддів та сл.Судді. Порядок заявлення та ухвалення відводів.
- •10. Поняття та види обвинувачення.(Приватне та публічне).
- •11.Функція захисту. Поняття та види захисту. (самостійний захист, законним представником та захисником).
- •12. Кпп як галузь права. Співвідношення кримінального та кп права. (кпп забезпечує реалізацію норм матеріального права, тобто кримінального)
- •14.Кримінально-процесуальні відносини, їх структура.
- •15.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Підстави їх залучення. Процесуальне становище.
- •19. Поняття та значення цивільного позову в кримінальному провадженні.Процесуальне становище цивільного позивача та відповідача. (Значення – полегшити можливість відшкодування шкоди)
- •Стаття 61. Цивільний позивач
- •2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Стаття 62. Цивільний відповідач
- •2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •20.Особливості застосування в крим.Процесу загально-соціальних та заг.-правових принципів.(в цій сфері їх особливо важливо дотримуватись, бо наслідки нехтування більш негативні ніж в інших сферах)
- •Принцип гуманізму
- •Принцип справедливості
- •21. Принцип законності в крим.Провадженні. Застосування крим.Процес законодавства за аналогією.
- •22.Свобода від самовикриття. Його реалізація в досуд.Та суд. Стадіях.
- •23.Принцип забезпечення права на захист. Його реалізація.
- •24.Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади.
- •25.Міжгалузеві принципи в кримінальному провадженні.
- •26. Принципи, що реалізуються на досуд.Провадженні.
- •2.Класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •28.Суд як органи правосуддян в крим.Провадженні. Завдання та загальна характеристика повноважень суду.Склад суду.
- •29.Форми участі населення в здійсненні правосуддя.(Шеффенський та суд присяжних)
- •30.Суб»єкти крим.Провадження зі сторони обвинувачення. Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях.
- •Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях
- •31. Суб»єкти крим.Провадження зі сторони захисту.
- •Сторона захисту
- •32. Процесуальне становище підозрюваного, обвинуваченого .
- •33.Експерти, спеціалісти як суб’єкти. Права та обов’язки.
- •Спеціаліст
- •34. Потерпілий в крим.Провадженні.Його права та обов’язки.
- •35.Відводи та самовідводи у кримінальному провадженні. § 6. Відводи
- •36. Свідок.Права, обов’язки, відповідальність .
- •Стаття 66. Права та обов'язки свідка
- •37.Орган досуд.Розслідування.Процесуальне становище. Стаття 38. Орган досудового розслідування
- •38.Процесуальне становище представника юр.Особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •39.Слідчий суддя, як суб’єкт крим.Провадження. Повноваження.
- •40.Форма крим.Процесу України. Питання про диференціацію форм.
- •41.Історичні типи крим.Процесу.
- •3) Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) процес.
- •1.Предмет доказування.Його структура.
- •2.Поняття та види доказування у кримінальному провадженні. (Доказування, яке спрямоване на з»ясування фактичних обставин і як діяльність , що здійснюється з метою обґрунтувати власні позиції)
- •3.Умови та критерії визнання доказів допустимими.
- •4.Локальний предмет доказування.
- •5.Межі доказування та фактичний об’єм доказів.
- •6.Предмет доказування у справах неповнолітніх.
- •7.Зміст обставин, що складають кінцеву мету доказування в крим.Провадженні.(ст.91)
- •8.Презумпція невинуватості. Її роль в доказуванні.
- •9.Поняття доказів та джерел доказів.
- •10.Участь в доказуванні цив.Позивача та відповідача. (визначити в чому полягає оригінальність норми)
- •11.Питання про асиметрію в оцінці допустимості доказів.
- •12.Поняття те елементи процесу доказування.
- •13. Властивості доказів(думка кафедри – тільки належність і допустимість). Ознаки
- •5.1.2.1. Допустимість
- •5.1.2.2. Належність
- •5.1.2.3. Достовірність
- •5.1.2.4. Достатність
- •14.Поняття та значення суб»єктів оцінки доказів.
- •15.Суб’єкти процесу доказування.Їх класифікація.
- •16.Участь в доказуванні сторони захисту(може самостійно збирати докази , а також брати участь в доказуванні, яке здійснює сторона обвинувачення)
- •17.Класифікація доказів. Підстави та значення поділу доказів на прямі та непрямі.
- •18.Показання з чужих слів. Умови визнання їх допустимості.
- •19. Види документів як джерел доказів.
- •20.Поняття та Значення поділу доказів на особисті та речові
- •21.Показання як джерело доказів в кримінальному провадженні. Види показань .
- •Стаття 95. Показання
- •22. Висновок експертів як джерело доказів. Особливості оцінки.
- •23.Особливості пізнання у кримінальному провадженні.
- •24. Підстави для залучення експерта та проведення експертизи.
- •25.Показання свідка як джерело доказів.Їх предмет та значення.
- •26. Участь потерпілого у доказуванні.
- •28. Підстави та значення поділу доказів на первинні та похідні.
- •29.Обовязок доказування. Його зміст. Суб»єкти доказування.
- •30. Особливості доказування за допомогою непрямих доказів.(улики)
- •32.Теорія пізнання як основа теорії доказів.
- •33.Участь у доказуванні сторони обвинуваченого.
- •34.Слідчий суддя як суб»єкт доказування.
- •37.Достатність доказів для ухвалення та обґрунтування окремих процесуальних рішень.
- •38.Зберігання речових доказів та документів у вирішенні питання про спеціальну конфіскацію.
- •39.Мета доказування. Поняття конвенціональної істини.
- •40.Показання потерпілого їх предмет. Особливості їх оцінки.
- •41.Участь у доказуванні представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •1.Обов»язки органу досуд.Розслідвання в зв»язку з затриманням особи.
- •3.Підстави, умови, порядок строки поміщення в приймальник-розподільник неповнолітніх. Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
- •4.Загальні правила застосування запобіжних заходів( сл..Суддя на підставі клопотання)
- •5.Оскарження рішення сл..Судді про обрання запобіжного заходу. (можна оскаржити тримання під вартою, домашній арешт)
- •6.Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Зміст клопотання. Порядок розгляду.
- •7.Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.
- •8.Домашній арешт як запобіжний захід. Порядок виконання ухвали сл..Судді про обрання домашнього арешту.
- •9.Поняття, підстави оскарження та скасування арешту майна. Стаття 174. Скасування арешту майна
- •11. Порядок зміни та скасування запобіжного заходу.
- •Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •14.Процесуальний порядок затримання особи на підставі ухвали сл..Судді.
- •15.Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей. Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
- •16.Строк дії ухвали про тримання під вартою. Продовження строку тримання під вартою. Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
- •17. Обставини, що враховуються при обранні запоб.Заходу Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
- •18.Застава як запобіжний захід.
- •Розміри застави
- •Заставодавець
- •Наслідки порушення
- •Застава, яка не була звернена в дохід держави
- •19.Особиста порука як запобіжний захі. Стаття 180. Особиста порука
- •21.Процесуальний порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
- •22. Наслідки виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів. (наслідки невиконання – отримання дозволу на обшук)
- •24.Особисте зобов»язання як запобіжний захід.
- •Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
- •Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
- •27.Підстави та порядок арешту майна.
- •28.Підстави та порядок тимчасового вилучення майна. Обов»язки осіб, які вилучили майно(на протязі доби або повернути, або звернутися з клопотанням про арешт майна).
- •29.Підстави, процесуальний порядок застосування відсторонення від посади. Продовження строку відсторонення. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
- •Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
- •30.Тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом. Продовження строку обмеження.
- •31.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та скасування грошового стягнення.
- •32.Підстави та порядок застосування приводу.
- •33.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик.
- •35.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження(ст.131)
- •36.Загальні умови тимчасового доступу до речей та документів. Документи, до яких заборонено доступ(які містять держ.Таємницю)
- •37. Поняття, підстави та умови застосування запобіжного заходу.
- •39.Кримінально-процесуальна відповідальність.
- •40.Обрання, зміст та скасування запобіжних заходів в судді 1 інстанції.
30.Суб»єкти крим.Провадження зі сторони обвинувачення. Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях.
Сторона обвинувачення: прокурор; органи досудового розслідування; керівник органу досудового розслідування; слідчий; оперативні підрозділи
Прокурор – це суб’єкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи державне обвинувачення у суді.
Згідно ст. 121 Конституції України прокурор виконує у кримінальному процесі дві функції: функцію підтримання державного обвинуваченого і функцію нагляду за дотриманням законів органами розслідування.
Керівник органу досудового розслідування – це уповноважена державою посадова особа, що очолює орган досудового розслідування. Він організовує досудове розслідування.
Слідчий – посадова особа, уповноважена в межах компетенції, передбаченої кримінально-процесуальним законодавством, здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Відповідно до чинного законодавства органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:
- органів внутрішніх справ;
- органів безпеки;
- органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
- органів державного бюро розслідувань.
Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Оперативні підрозділи – здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. До оперативних підрозділів належать органи внутрішніх справ, органи безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органи Державної пенітенціарної служби України, органи Державної прикордонної служби України, органи Державної митної служби України
Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях
Відповідно до п. 6 ст. 32 КПК України прокурором у кримінальному процесі є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний.міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор таінші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції.Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання ідосудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції: вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинила злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їхвчинили, у справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі у будь-якій справі; санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК.
Прокурор продовжує строки розслідування у випадках і порядку, встановлених ст. 120 КПК; повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування; вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування; усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду. Прокурор, відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», вправі порушувати кримінальні справи за будь-якими статтями КПК з урахуванням обмежень, установлених ст. 27 КПК. Прокурор вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.
Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з таких рішень: 1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок; 2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; 3) закриває справу, склавши про це постанову.
Прокурор розглядає та вирішує скарги на дії, бездіяльність та постанови органів дізнання та слідчих (загальний строк — 3 дні).
Прокурор розглядає заяви про відвід особи, яка провадить дізнання, та слідчого (ст. 60 КПК). Прокурор у межах своєї компетенції вирішує спори про підслідність (ст. 117 КПК).
Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків: 1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК; 2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції — є суб'єктом подання апеляції. До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду. Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. Прокурор бере участь у засіданні суду апеляційної інстанції.
Прокурор має повноваження на внесення касаційного подання. Прокурор бере участь у розгляді справи у порядку касаційного провадження.
Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області). Клопотання про перегляд судового рішення з підстави неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їхніх повноважень — незалежно від їхньої участі в розгляді справи судом.
