2.Класифікація суб'єктів кримінального провадження.

2ВАРІАНТ

З визначення суб’єктів кримінального процесу фактично слідує, що вони є його учасниками. Як свідчить аналіз навчальної та наукової літератури, використання в ній поняття “суб’єкти” прийшло на зміну поняттю “учасники” зовсім недавно. В цьому є деяка особливість саме кримінального процесу – суб’єкти фактично і є учасниками процесу, на відміну від багатьох інших галузей права.

У кримінально-процесуальні відносини окремі особи вступають по-різному залежно від їх ставлення до факту, стосовно якого здійснюється процесуальне провадження.

За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесуального статусу більшість авторів поділяють суб’єктів кримінального процесу на наступні чотири групи.

1. Органи та посадові особи, які ведуть та безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження.

2. Особи, які мають та відстоюють самостійний інтерес.

3. Особи, які захищають та представляють інтереси «третіх осіб».

4. Особи, які сприяють кримінальному судочинству.

Усі суб'єкти (учасники) процесу характеризуються тим, що вони:

а) беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні обставини, за яких закон виключає можливість їх участі у справі;

б) мають визначені в законі права та обов'язки (закон визначає порядок їх реалізації);

в) діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов'язків у встановленому порядку;

г) зобов'язані дотримуватись чинного законодавства;

д) мають проявляти толерантність, поважати честь і гідність інших учасників процесу;

є) мають право на забезпечення особистої безпеки;

є) вступають у процесуальні правовідносини;

ж) несуть відповідальність за невиконання своїх обов'язків або порушення прав інших учасників.

28.Суд як органи правосуддян в крим.Провадженні. Завдання та загальна характеристика повноважень суду.Склад суду.

«Суд» — Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласний, Ки­ївський і Севастопольський міські, міжобласний, районний (місь­кий), міжрайонний (окружний) суди, військовий суд, суддя, який од­ноособово розглядає справу. На даний час міжобласних та міжрайон­них судів не існує.

До функцій суду у кримінальному процесі належать: правосуддя; перевірка законності та обґрунтованості судових рішень; судовий контроль; вирішення питань виконання вироку. Головний напрям ді­яльності суду як суб'єкта кримінального процесу— це здійснення правосуддя, тобто розгляд і вирішення по суті кримінальних справ.

Повноваження суду відрізняються залежно від стадії криміналь­ного процесу.

У стадії порушення кримінальної справи суддя розглядає та вирі­шує скарги на постанови про порушення кримінальної справи та про відмову в порушенні кримінальної справи

У стадії досудового розслідування у судовому порядку здійснюєть­ся розгляд та вирішення:

- подань про огляд житла чи іншого володіння особи ;

- обшук житла чи іншого володіння особи ;

- примусову виїмку з житла чи іншого володіння особи ;

- виїмку матеріальних носіїв секретної інформації та/або доку­ментів, що містять банківську таємницю;

- виїмку документа виконав­чого провадження ;

- накладення арешту на вклади обви­нуваченого, підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріаль­ну відповідальність за його дії ;

- накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку ;

- направлення обвинуваченого на стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну експертизу ;

- про обрання запобіж­ного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою;

- про усу­нення захисника від участі у справі;

- постанови про направлення спра­ви до суду для вирішення питання про поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник ;

- скарг на постанову про за­криття кримінальної справи;

- на постанову про відмо­ву в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування;

- скарги на затримання підозрюваного.

У стадії попереднього розгляду справи суддею здійснюється судо­вий контроль за законністю досудового провадження та підготовка справи до судового розгляду. У цій стадії суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень: 1) про призначення справи до судового розгляду; 2) про зупинення провадження в справі; 3) про повернення справи прокуророві; 4) про направлення справи за підсудністю; 5) про закриття справи; 6) про повернення справи на додаткове розслідуван­ня .

У стадії судового розгляду суд розглядає та вирішує справу по суті, тобто виносить вирок, постанову про закриття справи, постанову про застосування примусових заходів медичного характеру, про застосу­вання примусових заходів виховного характеру. Крім того, у цій ста­дії справу може бути направлено на додаткове розслідування.

У стадії перегляду судових рішень, які не набрали законної сили, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість су­дових рішень суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції переві­ряє: вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки і постанови апеляційного суду, по­становлені ним в апеляційному порядку

У стадії перегляду судових рішень, які набрали законної сили, суд касаційної інстанції перевіряє: вироки місцевих судів, постанови (ух­вали) цих судів у справах про застосування примусових заходів вихов­ного або медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешко­джають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені за цими вироками, постановами (ухвалами), крім випадків, коли апеляційною інстанцією вказані рішення скасовані, а справу направлено на нове розслідування або новий судовий розгляд. У порядку виключного провадження суд переглядає судові рішення за нововиявленими обставинами; у зв'язку з неправильним застосуван­ням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення; у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У стадії виконання вироку, ухвали, постанови суду судом (суд­дею) вирішуються такі питання: звільнення від покарання і пом'якшення покарання у разі наявності зворотної сили криміналь­ного закону; зарахування в строк покарання часу перебування засу­дженого в лікувальній установі; застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини по­карання більш м'яким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; звільнення від покарання за хворобою; звільнення від покарання а випробуван­ням після закінчення іспитового строку; скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням; скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; заміни штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службо­вим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні; тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і переведення з установи виконання покарань в слідчий ізо­лятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у Збройних Си­лах України; застосування судом примусового лікування до засудже­них, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення; визна­чення порядку застосування покарання при наявності кількох виро­ків; розгляд клопотання про зняття судимості; питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Правосуддя у кримінальних справах може здійснюватися одноосо­бово та колегіально.

У стадії попереднього розгляду справи справа, що поступила від прокурора з обвинувальним висновком, розглядається суддею місце­вого або апеляційного суду одноособово .

У стадії судового розгляду кримінальні справи можуть розглядати­ся в таких складах: а) судом у складі трьох суддів — кримінальні спра­ви про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді по­збавлення волі на строк більше десяти років, за наявності клопотання підсудного про колегіальний розгляд справи; б) судом у складі двох суддів та трьох народних засідателів — кримінальні справи про зло­чини, за які законом передбачене покарання у вигляді довічного по­збавлення волі; в) суддею одноособово — всі інші кримінальні справи.

В апеляційному і касаційному провадженнях кримінальні справи розглядаються судовою колегією у складі трьох суддів з числа судців судової палати у кримінальних справах відповідно апеляційних за­гальних судів і Верховного Суду України (у Верховному Суді і Вій­ськовій судовій колегії).

У порядку виключного провадження кримінальні справи розгля­даються на спільному засіданні Судової палати у кримінальних спра­вах і Військовій судовій колегії Верховного Суду України, уповнова­жених законом на розгляд таких справ, за наявності не менше двох третин складу кожної з них .

Питання, віднесені до стадії виконання вироку, вирішуються: а) су­дом, що постановив вирок, у повному складі; і б) одно­особово суддею місцевого суду за місцем виконання вироку, за місцем відбування покарання, за міс­цем знаходження засудженого .

Стаття 31. Склад суду

1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев'ятою цієї статті.

2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

9. Кримінальне провадження стосовно осіб, зазначених у пунктах 1,2 та 3 частини другої статті 2 Закону України "Про державну службу", Голови Верховної Ради України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови Конституційного Суду України, його заступника чи судді Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, його першого заступника, заступника чи судді Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови Національного банку України, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із статтею б Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3, здійснюється:

1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

Уразі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

10. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

У разі якщо таке кримінальне провадження мас здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" па здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

1. Правосуддя у кримінальному провадженні може здійснюватися як судом колегіально, так і суддею одноособово. Склад суду, тобто коло осіб, які уповноважені здійснювати судове провадження, розрізняється залежно від судової інстанції, категорії злочину, а також особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Недодержання положень цієї статті щодо складу суду належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону (див. коментар до ст. 412 КПК). Якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.

За загальним правилом, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд (ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"). Це має бути суддя відповідного місцевого суду. Суддею, відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Здійснення кримінального провадження суддею одноособово означає, що лише один професійний суддя здійснює підготовче провадження відповідно до правил гл. 27 КПК, а також судовий розгляд згідно з положеннями гл. 28 КПК, враховуючи вимоги щодо незмінності складу суду (див. коментар до ст. 319 КПК). Цей суддя виступає головуючим у судовому засіданні (див. коментар до ст. 321 КПК). При одноосібному розгляді у визначених ст. 320 КПК випадках можливе призначення запасного судді (про запасного суддю див. коментар до ст. 320 КПК).

2. Колегіально кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегією суддів, а також за участю присяжних. Колегіальний розгляд здійснюється щодо:

- злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, або довічне позбавлення волі - судом у складі трьох професійних суддів;

- осіб, зазначених у пп. 1, 2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", Голови ВР України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови КСУ, його заступника чи судді КСУ, Голови ВСУ, його першого заступника, заступника чи судді ВСУ, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови НБУ, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із ст. 6 ЗУ "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3, - судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років.

3. КПК уперше передбачає відправлення правосуддя судом присяжних. За клопотанням обвинуваченого у справах про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, кримінальне провадження здійснюється колегіально судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Якщо обвинувачений є особою, зазначеною у пп. 1, 2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", Головою ВР України, його першим заступником чи заступником, Прем'єр-міністром України, Генеральним прокурором України, його першим заступником чи заступником, Головою КСУ, його заступником чи суддею КСУ, Головою ВСУ, його першим заступником, заступником чи суддею ВСУ, головою вищих спеціалізованих судів, їх заступником ЧИ суддею вищих спеціалізованих судів, Головою НБУ, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України, а також особою, посада якої згідно із ст. 6 ЗУ "Про державну службу" віднесена до посад державної служби підгруп 1-1, 1-2, 1-3, то у складі суду присяжних повинні брати участь професійні судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.

Присяжними, відповідно до ст. 57 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Під час розгляду і вирішення справ присяжні користуються повноваженнями судді, а також виконують відповідні обов'язки (своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виявляти повагу до учасників процесу; додержуватися присяги; не розголошувати відомості, які становлять таємницю" що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання).

Відповідно до статей 58і, 59 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків народних засідателів та списків присяжних громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; 3) які мають не зняту чи не погашену судимість; 4) народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси; 5) громадяни, які досягай шістдесяти п'яти років; б) особи, які не володіють державною мовою.

4. За загальним правилом, кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це мають бути судді відповідного апеляційного суду. Кількість суддів має бути непарною, щоб забезпечити ухвалення судового рішення у кожному випадку.

У випадках, коли кримінальне провадження здійснюється стосовно осіб, зазначених у пп. 1,2та3 ч.2 ст. 23У "Про державну службу", Голови ВР України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови КСУ, його заступника чи судді КСУ, Голови ВСУ, його першого заступника, заступника чи судді ВСУ, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови НБУ, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із ст. 6 ЗУ "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3, в апеляційному порядку справа розглядається колегіально судом у складі п'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років. Стаж роботи на посаді судді встановлюється на підставі виписки із трудової книжки.

5. За загальним правилом, кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це мають бути судді ВССУ. Кількість суддів має бути непарною, щоб забезпечити ухвалення судового рішення у кожному випадку.

У випадках, коли кримінальне провадження здійснюється стосовно осіб, зазначених у пп. 1,2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", Голови ВР України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови КСУ, його заступника чи судді КСУ, Голови ВСУ, його першого заступника, заступника чи судді ВСУ, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови НБУ, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із ст. 6 ЗУ "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3, в касаційному порядку справа розглядається колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

6. Кримінальне провадження у ВСУ здійснюється колегіально судом, щодо складу якого ст. 453 КПК встановлені спеціальні правила (див. коментар до ст. 453 КПК):

- справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах ВСУ, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах ВСУ;

- справа про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат ВСУ, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин судців від складу ВСУ, визначеного законом.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (див. коментар до статей 459-467 КПК) здійснює той же суд, який ухвалив рішення, що переглядається (див. коментар до ст. 33 КПК), у такому самому кількісному (але не персональному) складі, в якому вони були ухвалені. Тобто якщо у відповідній інстанції справа розглядалася суддею одноособово, перегляд за нововиявленими обставинами також має здійснюватися одноособово. Якщо справа розглядалася колегіально, її перегляд також має здійснюватися колегіально у такому ж кількісному складі суду або суду присяжних.

8. Визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом імовірності, який ураховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень (про автоматизовану систему документообігу суду див. коментар до ст. 35 КПК).

9. Спеціальний склад суду залежно від особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, встановлюється для таких категорій осіб:

- осіб, зазначених у пп. 1, 2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", Голови ВР України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови КСУ, його заступника чи судді КСУ, Голови ВСУ, його першого заступника, заступника чи судді ВСУ, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови НБУ, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із ст. б ЗУ "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3; - неповнолітніх.

Здійснення кримінального провадження стосовно осіб, зазначених у пп. 1,2 та З ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", Голови ВР України, його першого заступника чи заступника, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови КСУ, його заступника чи судді КСУ, Голови ВСУ, його першого заступника, заступника чи судді ВСУ, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови НБУ, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно із ст. 6 ЗУ "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3, здійснюється у спеціальному складі суду з огляду на важливе соціальне, правове і політичне становище, які вони займають у державі. Щодо деяких з них гл. 37 КПК разом з тим передбачено особливий порядок кримінального провадження. Виконання вказаних вимог закону щодо складу суду може становити деякі складності, особливо у місцевих судах. Тому встановлюється правило, згідно з яким у разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, визначений для розгляду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Це правило діє для судів першої і апеляційної інстанції: для судів першої інстанції це буде найбільш територіально наближений місцевий суд у межах відповідної області, АРК, міст Києва і Севастополя; для судів апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд сусіднього регіону.

10. Установлені КПК України особливості кримінального провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінального провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень є складовими впровадження у кримінальне процесуальне право України ювенальної юстиції.

Коло суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, порядок набуття ними таких повноважень і особливості правового статусу визначаються згідно із ЗУ "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону у місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Одноособова реалізація відповідних процесуальних дій щодо неповнолітніх повинна здійснюватися відповідним суддею суду відповідної інстанції, який відповідає встановленим у ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" вимогам. При колегіальному здійсненні кримінального провадження головуючим під час судового розгляду (див. коментар до ст. 321 КПК) може бути лише суддя, уповноважений згідно із ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, тоді як інші судді у складі колегії можуть і не відповідати вказаним вимогам.