- •Поняття історичного джерела. Типи джерел.
- •Класифікація джерел з іст.Міжнародних відносин.
- •Поняття дипломатії. Організація дипломатичної служби у новий і новітній час
- •Зберігання і публікації дипломатичних документів.
- •Джерелознавчий аналіз і прийоми роботи із дипломат.Док-тами.
- •Види законодавчих актів та їх значення як історичного джерела.
- •Основні публікації законодавчих актів.
- •Організація і функціонування парламентів. Види парламентських документів.
- •Основні публікації парламентських документів та особливості їх джерелознавчого аналізу.
- •Походження та основні види преси. Преса як джерело з історії міжнародних відносин.
- •Методика використання преси в історичному дослідженні.
- •13…14…Мемуарні джерела, їх жанри та різновиди. Значення мемуарів як джерела з історії міжнародних відносин.
- •Основні риси міжнародних відносин у другій половині хvii ст.
- •Відновлення боротьби Франції з Габсбургами. Французька гегемонія в Європі.
- •Англійська революція 1640-1660 рр. І європейські держави. Міжнародні наслідки англійської революції 1688-1689 рр.
- •Переворот 1688 р. «Славна революція» 1688-1689 рр.
- •Війни європейських держав у 30-40 роках хуш ст.
Зберігання і публікації дипломатичних документів.
Відрізняються у різних країнах. У відомствах МЗС – окремі архіви, де зберігаються дипломатичні документи.
В Іт. І Фр. Архіви МЗС не вход.до заг-держ. архівної системи. У Австрії – спец.підрозділ державного архіву, присвячений міжнародним проблемам (ПСВ, ДСВ…)
Дипломат.док-ти відносяться до таких, від яких залежить безпека держави, тому вони – тривалого зберігання.
Доступ до док-тів у різних країнах – різний.
ПУБЛІКАЦІЯ
Більшість – секретні, не призначені для публікації. Всі- в архівах МЗС, неопубліковані. Виняток – тексти дог-рів, найважлив.ноти, деякі ін..док-ти, спец.призначені на обнародування у пресі та спец виданнях. Нині значна част.док-тів опублікована (іст.підгот.та розв’яз.війн) (з певною політ метою.- перекласти вину на суперника)
Перші такі публікац- «кольорові книги» (вид у переддень ПСВ) (за кольором обкладинки): пропаганд.мета (виправд.в участі у в-ні, звинувач.противника) біла – Нім, жовта – Фр, черв- А-У, синя – ВБ, оранжева – Рос. ! Високий р-нь фальсифікації, тому = «книги брехні».
Публікації після ПСВ: «Нім.док-ти про виникн.в-ни»;
«Велика політика європейських кабінетів» (54 кн, Нім.)
«Австро-уг.зовн.пол-ка від Боснійської кризи 1908 до поч.-ку в-ни 1914»
«фр.дипломат.док-ти 1871-1914»
І так – майже кожна країна – учасник в-ни.
ДСВ: значно менше док-тів опубліковано, ніж по ПСВ. (під час в-ни постражд.архіви, док-ти втрачені. + баг.док-тів ще засекречені.
Але багато опублікованих. Насамперед, з нім.архівів, захоплених союзниками (америк.1а армія захоп.485т. архівів нім МЗС) на поч..1948 – опублік. «НАЦИСТСЬКО-РАД.В-на».
У в-дь – радянське інформбюро – «Фальсифікатори історії».
Рад.публфкації. особливо у період перебудови.
Джерелознавчий аналіз і прийоми роботи із дипломат.Док-тами.
Осн.завд – атрибуція. Необхідно знати структуру МЗС в конкрет.період, діячів, керівників; особливості мови; ідеологічне перекриття (втручання ін.країн у внутр.справи, інтервенція може трактуватися як умиротворення, відвертий тиск – як поради).
Таємна дипломатія – напівофіц., неофіційного хар-ру (ч/з гром- культ.діячів, бізнесменів, які не мають офіційного дипломат.статусу, але інколи впливають на МВ).
Зустрічається дизінформація, яка спеціально вводиться в обіг.
Оригінальність док-тів встановлюється шляхом порівняння з іншими джерелами того ж змісту.
У р-ті із дог-ми та ін док-ми, треба враховувати:
Особливості мови, ступінь достовірності, наявність секретних протоколів.
Необхідно з'ясувати, ким і для чого здійснювалося оприлюднення даного док-ту; встановити повноту змісту джерела; встановити хронологічну послідовність появи док-тів, їх взаємозв'язок.