- •1.1. Системи числення. Кодування десяткових чисел. Основні коди.
- •1.2. Аксіоми й основні закони булевої алгебри
- •1.3. Перемикальні функції.
- •1.4. Комбінаційні і послідовні пристрої
- •1.5. Проектування комбінаційних схем
- •2. Комбінаційні функціональні вузли
- •2.1. Дешифратори
- •2.2. Перетворювачі кодів і шифратори
- •2.4. Цифрові компаратори
- •2.5. Суматори
- •2.6. Арифметико-логічні пристрої
- •3. Тригери
- •3.1 Асинхронні rs-тригери
- •3.2. Синхронний rs-тригер
- •3.6. Двоступінчасті тригери
- •3.7. Використання jk-тригера як тригери різного типу
- •3.8. Тригери з динамічним керуванням
- •4. Цифрові автомати з пам'яттю
- •4.2. Способи задання цифрових автоматів
- •4.3. Алгоритм переходу від довільного кінцевого автомата Милі до еквівалентного йому автоматові Мура
- •4.4. Алгоритм переходу від довільного кінцевого автомата Мура до еквівалентному йому автоматові Мілі
- •4.5. Мінімізація числа станів автоматів Мілі і Мура
- •1. Визначаємо розбиття на класи 0-еквівалентних станів по табл.4.13, поєднуючи однаково відзначені вихідними сигналами стани
- •4.6. Структурний синтез автоматів з пам'яттю
- •5. Регістри
- •5.1. Рівнобіжні регістри
- •5.2. Послідовні (зсуваючі) регістри
- •6. Лічильники
- •6.1. Асинхронні лічильники
- •6.2. Синхронні лічильники
- •7. Запам'ятовуючі пристрої
- •7.1. Класифікація й основні параметри запам'ятовуючих пристроїв
- •7.2. Принципи побудови запам'ятовуючого пристрою з довільним доступом
- •7.3. Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •7.4. Постійні запам'ятовуючі пристрої
- •7.5. Організація багатокристальної пам'яті
- •7.6. Програмувальні логічні матриці
1.2. Аксіоми й основні закони булевої алгебри
Проектування логічних схем здійснюється за допомогою спеціального математичного апарати Цей апарат запропонований у середині минулого століття ірландським математиком Дж. Булем і називається алгеброю Буля чи булевой алгеброю. Алгебра будується на базі трьох основних логічних операцій і відношенні еквівалентності (табл. 1.2):
АБО- диз'юнкція, логічне додавання;
І- кон’юнкція, логічне множення;
НІ - інверсія, логічне заперечення.
Таблиця 1.3.
Змінні
|
Диз’юнкція
|
Кон’юнкція
|
Інверсія
|
||
X1
|
Х2
|
X1 v Х2
|
X1 Х2
|
Х1
|
Х2
|
0 0 1 1 |
0 1 0 1
|
0 1 1 1 |
0 0 0 1 |
1 1 0 0 |
1 0 1 0
|
Таблиця 1.3 називається таблицею істинності для АБО операції І-НІ. У цій таблиці представлені аксіоми операцій диз'юнкції, кон’юнкції й інверсії.
З зіставлення таблиць істинності АБО і І. виявляється наступна закономірність. операції І можна поміняти місцями, якщо 1 поміняти, на 0, а 0 поміняти на 1 і знаки диз'юнкції ,на знаки кон’юнкції, те АБО рядок перетворюється в рядок І навпаки (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
АБО |
І |
0V0=0 |
1*1=1 |
0V1=1 |
1*0=0 |
1V0=1 |
0*1=0 |
1V1=1 |
0*0=0 |
Якщо X у Х2 = У, то ХІ*Х2 = V; якщо; ХІ*Х2 = У; то X, у Х2 =У. Ця властивість є відображенням принципу подвійності в булевой алгебрі.
З відношення еквівалентності випливає принцип суперпозиції (підстановки): якщо ХІ = Х2, то в будь-якій формулі, що містить ХІ, замість ХІ можна підставити Х2 , і в результаті буде отримана еквівалентна формула.
Закони булевої алгебри випливають з ,аксіом і також мають дві форми вираження: для кон’юнкції і диз'юнкції. Їх правильність легко перевірити по таблицях істинності або шляхом підстановки 0 і 1 замість відповідних значень змінних.
Аксіоми для однієї змінної і константи охоплюють усі випадки операцій над змінною X і константами 0 і 1:
Основні закони булевої алгебри, що дозволяють робити різні тотожні перетворення формул булевої алгебри:
1) перестановчий (комутативний) закон
2) сполучний (асоціативний) закон
3) розподільний (дистрибутивний) закон
4) закон поглинання
Х1, v Х1 Х2 = X1 (X1 поглинає X1 Х2);
X1 (X1 V X2 ) = X1 (X1 поглинає X1 v Х2);
5) закон склеювання
Х1Х2 V X1X2 =X2 (склеювання по Х1 )
(Х1 VX2)(Х1 v Х2 ) = Х2 , (склеювання по Х1 )
6) закон іденпотентності
7) закон де Моргана (закон інверсії)
Для декількох змінних
