- •1.1. Системи числення. Кодування десяткових чисел. Основні коди.
- •1.2. Аксіоми й основні закони булевої алгебри
- •1.3. Перемикальні функції.
- •1.4. Комбінаційні і послідовні пристрої
- •1.5. Проектування комбінаційних схем
- •2. Комбінаційні функціональні вузли
- •2.1. Дешифратори
- •2.2. Перетворювачі кодів і шифратори
- •2.4. Цифрові компаратори
- •2.5. Суматори
- •2.6. Арифметико-логічні пристрої
- •3. Тригери
- •3.1 Асинхронні rs-тригери
- •3.2. Синхронний rs-тригер
- •3.6. Двоступінчасті тригери
- •3.7. Використання jk-тригера як тригери різного типу
- •3.8. Тригери з динамічним керуванням
- •4. Цифрові автомати з пам'яттю
- •4.2. Способи задання цифрових автоматів
- •4.3. Алгоритм переходу від довільного кінцевого автомата Милі до еквівалентного йому автоматові Мура
- •4.4. Алгоритм переходу від довільного кінцевого автомата Мура до еквівалентному йому автоматові Мілі
- •4.5. Мінімізація числа станів автоматів Мілі і Мура
- •1. Визначаємо розбиття на класи 0-еквівалентних станів по табл.4.13, поєднуючи однаково відзначені вихідними сигналами стани
- •4.6. Структурний синтез автоматів з пам'яттю
- •5. Регістри
- •5.1. Рівнобіжні регістри
- •5.2. Послідовні (зсуваючі) регістри
- •6. Лічильники
- •6.1. Асинхронні лічильники
- •6.2. Синхронні лічильники
- •7. Запам'ятовуючі пристрої
- •7.1. Класифікація й основні параметри запам'ятовуючих пристроїв
- •7.2. Принципи побудови запам'ятовуючого пристрою з довільним доступом
- •7.3. Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •7.4. Постійні запам'ятовуючі пристрої
- •7.5. Організація багатокристальної пам'яті
- •7.6. Програмувальні логічні матриці
4.3. Алгоритм переходу від довільного кінцевого автомата Милі до еквівалентного йому автоматові Мура
Розглянемо алгоритм переходу на прикладі автомата Мілі, заданого табл.4.1 і табл. 4.2.
1. Ставимо у відповідність кожній парі (zi, xj) автомата Мілі стан zjj автомата Мура (табл.4.7).
Таблиця 4.7
Вхідний сигнал |
Стан |
||
z1/z2 |
z2 |
z3 |
|
x1 |
z2/z12 |
z3/z21 |
z2/z31 |
x2 |
z3/z13 |
z2/z22 |
z1/z32 |
2. У множині станів автомата Мура включаємо початковий стан zi, автомата Мілі.
3. Визначаємо число станів автомата Мура:
т=kl+1,
де k - число вхідних сигналів; l - число станів автомата Милі.
4. Визначаємо збіг станів zj автомата Мілі зі станами zij автомата Мура.
З табл. 4.7. видно, що стан zl автомата Мілі збігається зі станами z11, z32 автомата Мура; z2 - zl2, z31, z22; z3 -z13, z21, т.e.
Тому перехід автомата Мілі зі стану z1 у стан z2 повинний відповідати всім переходам автомата Мура зі станів z11 z32 у стан z12, z31, z22, перехід з z1 в z3 повинен відповідати всім переходам автомата Мура зі стану zl1, z32 в z13, z21 і т.д.
5. Складаємо таблицю переходів автомата Мура (табл.4.8).
Таблиця 4.8
Вихдний сигнал |
y1 |
y1 |
y2 |
y3 |
y1 |
y3 |
y1 |
|
Стан |
z11 |
z12 |
z13 |
z21 |
z22 |
z31 |
z32 |
|
Вхідний сигнал |
x1 |
z12 |
z21 |
z31 |
z31 |
z21 |
z21 |
z12 |
x2 |
z13 |
z22 |
z32 |
z32 |
z22 |
z22 |
z13 |
|
Якщо стан zij входить у множину, що відповідає стану z2, то в стовпчик табл.4.8 варто записати стани , що знаходяться в колонку для z2 (табл.4.7). Наприклад, стовпчику табл.4.8 зі станами z12, z22, z31 збігаються зі стовпчиком для z2 табл.4.7, стовпчик z13, z21 - зі стовпчиком для z3 і т.д.
6. Визначаємо функцію виходів еквівалентного автомата Мура.
Функція виходів автомата Мура визначається співвідношенням
Для початкового стану z11 значення вихідного сигналу вибирається довільно.
Щоб відзначити вихідними сигналами стан розглянутого автомата (табл.4.8), досить накласти таблицю виходів автомата Мілі (табл.4.2) на таблицю кодування станів автомата Мура (табл.4.7) і кожен стан відзначити тим вихідним сигналом, з яким воно збігається. Початковий стан для даного автомата позначимо буквою у1, тому що при цьому стовпчик табл.4.8 для початкового стану z11 і стовпчик z32 будуть ідентичні як по станах, так і по оцінці їхніх вихідних сигналів. Тому зазначені стани можна об'єднати.
