4. Необхідність і види міжбанківських роз-ів

Міжбанківські розрахунки – це система здійснення та регулювання грошових вимог та зобов‟язань, які виникають між банками, їх філіями та клієнтами. Лише на основі цих розрахунків можна завершити розрахунки міжсуб‟єктами господарської діяльності по купівлі – продажу товарів (послуг), зфінансовими органами щодо сплати податків, з позабюджетними фондами поперерахуванню внесків тощо.

Отже, системи міжбанківських розрахунків призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, що обумовлені здійсненням платежів їх клієнтів або власних зобов‟язань одного банку перед іншими.

Системи міжбанківських розрахунків і платіжні системи в розвинутих країнах з ринковою економікою функціонують відповідно до загальних моделей, що базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків:

– розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками, їх називають лоро-ностро;

– розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Як правило, це повні розрахунки, що виконуються індивідуально, на валовій основі. Їх можна характеризувати як платежі брутто;

– розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки, або платежі, нетто.

Основні принципи здійснення міжбанківських розрахунків:

– підтримка банками своєї ліквідності (відповідно наявності коштів на

– кореспондентських рахунках) на рівні, що забезпечує безперебійні, в

повному обсязі проведення розрахунків з іншими банками, особливо по

платежах клієнтів;

– проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських

– розрахунків і проходження документів;

– проведення контролю за технологічними ризиками;

– встановлення кореспондентських відносин між банківськими

– установами.

5.Касові операції в банківських установах (обслуговування готівкового обігу 14 питання)

Розрах.касові операції тісно пов*язані з усіма іншими банківськими операціями, але для їх виконання не потрібні додаткові кошти, тому, що банки працюють використовуючи кошти клієнтів

Касові операції пов*язують з готівковим обігом грошових коштів.Кожна каса має свій ліміт, перевищення якого недопустиме.

Періодично проводять в касі інвентаризацію, без попередження касира, для того, щоб на будь-який момент в касі була та сума, яка зазначена в первинних докум-ах.

Касові операц. Здійснюються по чековим книжкам (по чеку налічка видається із каси, використовують при цій операції такі документи- Прибуткові, Видаткові)

Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни

6. Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація і заг.Характеристика.

Облік депозитних операцій – це кошти в націон. і інозем. Валюті, які передані за дорученням власника банку на певних умовах.

Депозит (вклад) (лат. depositum – переданий на збереження) – кошти внесені в комерційний банк клієнтами – фізичними чи юридичними особами, які зберігаються на їх рахунках і використовуються відповідно до режиму рахунку і банківського законодавства.

Особливість депозиту полягає в його двоїстій природі. Для вкладника депозит є потенційними грошима, які він може пустити в обіг. Але в той же час “банківські гроші” приносять доход у вигляді процентів

Види депоз.операц.:

• до запитання- по суті ми не маємо дохід, банк бере комісійну винагороду але для банку він теж не вигідний тому, що банк не знає коли клієнт захоче забрать кошти.

•теріновий(на визначений строк) – схожий на субордінований борг.різниця лише в тому, що борг- на 5, а депоз. на тий строк який хочем.

Згідно з останнім рішенням НБУ Закон дозволяє банкам не повертати депозит, який було розміщено на певний строк, до закінчення терміну зазначеного у договорі. Це рішення було прийнято тому, що якщо термін. Депозит буде закриватися раніше встановленого терміну, то це може загрожувати банківській системі.ФА

Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів. Об’єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою.

Умовний – відкривають суб*єкти господ., носить заставний характер, тому, що депозит є забезпеченням даного кредиту, який оформлюється в банкові.