7.1.2 Організація управління підприємством
Суб’єкт господарювання складається з діючих на засадах внутрішнього госпрозрахунку виробничих підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). У внутрішньому економічному механізмі підприємства вони складають його функціональні підрозділи. Підприємство для виконання окремих своїх функцій вправі створювати філії, представництва, відділення, агентства, структурні одиниці та інші відокремлені підрозділи. Підприємство може створювати і допоміжні підрозділи.
Функції та права кожного із вказаних структурних підрозділів підприємства визначаються затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства положеннями про них.
За загальним правилом органи управління підприємством згідно розподілу власних повноважень поділяються на вищі (законодавчі), виконавчі та контрольні. До компетенції вищих органів управління підприємством – загальних зборів його засновників відноситься вирішення стратегічних питань його діяльності, що впливають на суттєві основи його діяльності чи діяльності засновників. Виконавчі органи вирішують тактичні питання, в тому числі пов’язані з щоденною діяльністю. При здійсненні визначених в установленому порядку вищим органом для них повноважень вони йому підзвітні та підконтрольні. Контрольним органом, за загальним правилом, є ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами та підзвітна перед ними. В підприємствах, заснованих на власності однієї особи, засновники безпосередньо здійснюють керівництво підприємством самостійно або через уповноважену ними особу.
Дане підприємство «Дизайн-студіЇ Олени Буреніної» займається фінансовою діяльністю у відповідності із діючим законодавством; вступає у договірні відносини з підприємствами усіх форм власності; самостійно планує свою діяльність та визначає перспективу розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію та необхідність забезпечення виробничого й соціального розвитку підприємства, а також підвищення особистих доходів його учасників. Основу планів складають договори, укладені з замовниками продукції та постачальниками матеріально-технічних ресурсів
«Дизайн-студіЇ Олени Буреніної» є середнім виробничим підприємством легкої промисловості, оподатковується за загальною системою оподаткування, подає всі форми фінансової звітності. Обробка інформації відбувається за допомогою комп'ютерних засобів, об’єднаних у локальну інформаційну мережу.
Керівництво підприємством здійснюється на основі реалізації принципів самоврядування і прав власників по господарському використанню свого майна. Органами керівництва підприємства є: збори учасників, директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальники цехів
Директор здійснює поточне керівництво діяльністю підприємства, підзвітний тільки Зборам та організовує виконання їх рішень, розпоряджається майном і коштами підприємства, представляє його інтереси, укладає договори, видає накази та дає вказівки заступникам і робітникам. Заступники директора призначаються та звільняються директором.
Заступник директора з виробництва відповідальний за організацію виробництва, керує начальниками розкрійного, швейного, пакувального цехів, відповідальний за експериментальні проекти. Начальникам цехів підзвітні бригадири, які безпосередньо організовують роботу персоналу цих цехів
Заступник директора зі збуту відповідальний за реалізацію продукції, дослідження попиту, укладає договори з постачальниками, покупцями та замовниками, керує роботою планово-збутового відділу.
Головний бухгалтер відповідає за організацію фінансово-облікової роботи на підприємстві, призначається та звільняється наказом директора.
Отже, на «Дизайн-студія Олени Буреніної» лінійно-функціональний тип організаційної структури управління, при чому заступники директора та головний бухгалтер надають консультаиійну допомогу або рекомендаиії одні одним і лінійним керівникам
Структура управління даним підприємством відображена у формі схеми 1:
Схема 1
На схемі 1 представлено управління «Дизайн-студіЇ Олени Буреніної», але на проектуючому мною підприємством діє більш оновлена схема управління, яке поліпшить роботу дане підприємство.
Оновлена структура управління підприємством відображена у формі схеми 2:
Схема 2
Кожний із керівників-спеціалістів виконує свої функціональні обов’язки.
Функціональні обов’язки:
Директор:
Забезпечує створення і ефективне функціонування структурного підрозділу
Забезпечує освоєння нових видів виробів, робіт (послуг) для досягнення і підтримки високої ефективності праці по виробництву конкурентоздатної продукції.
Бере участь в розробці стратегії підприємства, планів і програм розвитку.
На основі аналізу загальної потреби підприємства, задач і можливостей свого структурного підрозділу, складає календарний план структурного підрозділу і визначає напрями, методи і терміни його реалізації.
Забезпечує ведення переговорів і укладення договорів із сторонніми організаціями і установами для досягнення задач структурного підрозділу.
Здійснює організаційно-методичне керівництво структурного підрозділу, відповідає за оснащення і розвиток його матеріальної бази, впровадження засобів автоматизації виробничих процесів, нової техніці та нових технологічних процесів.
Забезпечує постійне підвищення рівня професійних навиків працівників підприємства (структурного підрозділу) відповідно до цілей і стратегії підприємства Організовує підбір кадрів для структурного підрозділу.
Організовує роботу по аналізу результатів діяльності структурного підрозділу, його ефективності, розробці пропозицій по вдосконаленню форм і методів роботи, мер по усуненню наявних недоліків.
Забезпечує правильне витрачання грошових коштів структурного підрозділу відповідно до затверджених кошторисів і фінансових планів підприємства, а також своєчасне складання встановленої звітності.
Керує працівниками відділу.
Заступник директора з продажу :
Оперативно керувати і контролювати роботу відділу продажу.
Виконувати поставлені директором підприємства стратегічні цілі по обсягах продажу і асортименту продукції, якісної і кількісної дистрибуції за рахунок ефективного керування відділом продажу.
Організовувати ефективний продаж через представників торговельних на закріпленій території, фахівців (з продажу) що знаходяться в торговому залі.
Доводити до відома працівників відділу продажу поставлені перед ними завдання, перевіряти готовність до вирішення поставлених завдань, розподіляти ділянки роботи між ними.
Розробляти правила роботи підлеглих з метою збільшення долі активного збуту в обслуговуванні клієнтів.
Контролювати роботу підлеглих за затвердженими звітними документами, а також шляхом відвідування клієнтів на закріпленій за працівником території.
Розробляти плани роботи та продажу на місяць, квартал, рік.
Забезпечувати виконання планів відділу по досягненню рівня дистрибуції
Забезпечувати збільшення частки ринку в регіоні.
Організовувати і проводити з підлеглими працівниками щоденні оперативки, щотижневі і щомісячні наради по підведенню підсумків і постановці нових завдань на наступний період роботи.
Розробляти маршрути переміщення, а також коректувати їх з врахуванням обновлюваних баз даних клієнтів.
Визначати стратегію розвитку регіону, окремих територій регіону.
Відповідати за дотримання цінової політики підприємства на всій території регіону, у всіх каналах продажу.
Формувати пропозиції по впровадженню різних інновацій у системі продажу, спрямованих на збільшення обсягів продажу у регіоні.
Здійснювати контроль за наданням звітності у встановленій формі.
Здійснювати необхідні ділові, іміджеві контакти з бізнесовими колами та органами державної виконавчої влади.
Клопотати й обґрунтовувати необхідність введення нових категорій працівників, необхідність збільшення (скорочення) існуючого складу працівників відділу, звільнення підлеглих працівників через невідповідність займаній посаді.
Приймати активну участь у підборі і навчанні нових працівників.
Здійснювати нагляд за виконанням графіку робіт, розміщенням працівників відповідно до штатного розпису, виконанням конкретних видів робіт.
Перевіряти забезпеченість відділу матеріально-технічними, інформаційними ресурсами, необхідними для виконання поставлених завдань, запобігати простоям, аваріям, тимчасовим зупинкам роботи.
Запобігати виникненню конфліктних ситуацій між підлеглими працівниками.
Забезпечувати виконання чинного законодавства в діяльності підрозділу, активне використання правових засобів для удосконалення, укріплення договірної дисципліни, фінансового становища підприємства.
Менеджер персоналу:
Очолювати роботу на підприємстві щодо організації ефективного використання професійних можливостей персоналу.
Організовувати кадровий документооборот підприємства, підготовку необхідних документів для забезпечення ефективної роботи найманого персоналу (ведення особових карток, трудових договорів, посадових інструкцій, контрактів, інш.)
Подавати необхідну звітність в Центр Зайнятості по прийнятих і звільнених працівниках.
Подавати річну звітність по створених робочих місцях для інвалідів.
Вести облік, оформлення трудових книжок працівників.
Здійснювати підбір персоналу, проводити співбесіди з претендентами на посаду.
Організовувати процес навчання персоналу згідно планів розвитку підприємства.
Консультувати керівників різних рівнів з питань організації управління персоналом.
Здійснювати керівництво підлеглими йому працівниками
Проводити поточний моніторинг роботи відділів, впроваджувати сучасні методи роботи з персоналом.
Надавати інформацію про перспективу професійного росту персоналу на підприємстві.
Слідкувати за ефективністю системи мотивації на підприємстві.
Розробляти і впроваджувати стандарти корпоративної культури на підприємстві.
Виявляти проблеми в організації управління персоналом і рекомендувати методи їх усунення.
Брати участь у роботі з прогнозування і визначення потреби в кадрах на основі планів економічного і соціального розвитку підприємства.
Вирішувати питання переведення працівників та контролювати їх ефективне використання у підрозділах підприємства.
Ефективно доносити до керівників відділів норми кадрової політики підприємства.
Забезпечувати передатестаційне навчання персоналу
Підвищувати особистий професійний рівень.
Дотримуватись внутрішніх положень по підприємству.
Бухгалтер:
Функціональні обов'язки Головного бухгалтера визначені на основі й у обсязі кваліфікаційної характеристики за посадою Головного бухгалтера і можуть бути доповнені, уточнені при підготовці посадової інструкції виходячи з конкретних обставин.
Здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності та контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю власності підприємства.
Формує відповідно до законодавства про бухгалтерський облік облікову політику виходячи зі структури й особливостей діяльності підприємства, необхідності забезпечення його фінансової стійкості.
Очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, які застосовуються для оформлення господарських операцій, за якими не передбачені типові форми, розробки форм документів внутрішньої бухгалгерської звітності, а також забезпечення порядку проведення інвентаризацій, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу.
Забезпечує раціональну організацію бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві та у його підрозділах на основі максимальної централізації обліково-обчислювальних робіт і застосування сучасних технічних засобів та інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку і контролю, формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, його майновий стан, доходи і витрати, а також розробку і здійснення заходів, спрямованих на зміцнення фінансової дисципліни.
Організує облік майна, зобов'язань і господарських операцій, придбаних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.
Забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконаних робіт (послуг), розрахунків з заробітної плати, правильне нарахування і переказ податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам за позиками, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.
Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрат фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівникам підприємства, проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства.
Бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і непродуктивних витрат.
Вживає заходів з попередження нестач, незаконної витрати коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства. Бере участь в оформленні матеріалів про нестачі і розкрадання коштів та товарно-матеріальних цінностей, контролює передачу в необхідних випадках цих матеріалів у слідчі і судові органи.
Вживає заходів з нагромадження фінансових коштів для забезпечення фінансової стійкості підприємства.
Здійснює взаємодію з банками з питань розміщення вільних фінансових коштів на банківських депозитних внесках (сертифікатах) і придбання високоліквідних державних цінних паперів, контроль за проведенням облікових операцій з депозитними і кредитними договорами. цінними паперами.
Веде роботу з забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, законності списання з рахунків бухгалтерського обліку нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здачі їх у встановленому порядку в архів.
Бере участь у розробці і впровадженні раціональної планової й облікової документації, прогресивних форм і методів ведення бухгалтерського обліку на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки.
Забезпечує складання балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської і статистичної звітності, подання їх у встановленому порядку у відповідні органи.
Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу.
Керує працівниками бухгалтерії.
Майстер:
Здійснює керівництво виробництвом.
Забезпечує виконання планових завдань, ефективне використання виробничих потужностей, економне використання сировини, матеріалів і систематичне підвищення продуктивності праці.
Організовує і контролює додержання технологічних процесів, оперативно виявляє і усуває причини їх порушення.
Впроваджує ефективну організацію праці, механізацію і автоматизацію трудомістких процесів і ручних робіт.
Забезпечує повне завантаження і правильне використання устаткування, рівномірну і продуктивну роботу працівників.
Встановлює виробничі завдання бригадам та окремим робітникам.
Створює умови для виконання норм кожним робітником.
Проводить виробничий інструктаж робітників.
Вносить пропозиції щодо присвоєння та підвищення розрядів робітникам, бере участь у тарифікації робіт.
Перевіряє якість продукції, яка випускається, або послуг, які надаються.
Вживає заходів щодо запобігання браку і підвищення якості продукції (робіт).
Аналізує результати виробничої діяльності, контролює витрати фонду заробітної плати на виробництві, забезпечує правильне та своєчасне оформлення первинних документів з обліку робочого часу, виробітку, заробітної плати, простоїв.
Контролює додержання робітниками виробничої і трудової дисципліни, правил і норм з охорони праці.
Розподіляє премії у встановленому порядку із фонду майстра передовикам виробництва.
Організовує роботу з підвищення рівня технічних знань, навчання іншим або суміжним професіям.
Веде виховну роботу в колективі.
Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.
Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.
7.1.3 Виробнича структура підприємства
Виробнича структура підприємства – сукупність виробничих ланок, їхня кількість розміри, співвідношення між ними за кількістю працівників, використовуваних виробничих фондів. В основі формування виробничої структури підприємства – частковий поділ праці. Одна або кілька стадій виробничого процесу організаційно оформляються у відповідні структурні підрозділи підприємства. До виробничих відносять підрозділи, в яких здійснюється основне виробництво, а також допоміжні й ті, що обслуговують основне виробництво. Виробнича структура підприємства має виняткове значення для забезпечення процесу нормального його функціонування і навіть виживання оскільки від її досконалості залежать в кінцевому підсумку рівень продуктивності праці, якість продукції та її конкурентоспроможність.
В даному дипломному проекті я проектую швейний цех на базі досвіду роботи на «Дизайн-студіЇ Олени Буреніної», що пошиває різноманітний асортимент швейних виробів один із них представляють блузки жіночі з шовкових тканин.
Основною виробничою структурою підприємства являється цех.
Цех — це організаційно відособлений підрозділ підприємства, що складається з низки виробничих і допоміжних ділянок та обслуговувальних ланок. Цех виконує визначені обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею. Процес виробництва включає технологічні операції,що здійснюються робітниками на окремих робочих місцях згідно технологічної послідовності.
Швейні цехи призначені для пошиву виробів і заключних оздоблювальних операцій. В швейному цеху багаточисельні деталі з'єднуються в швейний виріб. В цьому ж цеху виконується упаковка готових швейних виробів і здача їх на склад готової продукції.
Завдання швейного цеху полягає в тому, щоб забезпечити розміщення та з'єднання деталей у співвідношенні з технічними умовами, з найменшими матеріальними і трудовими затратами. Від роботи швейного цеху залежить якість одягу і попит на нього.
Проектуючий цех включає: підготовча дільниця,розкрійна дільниця, швейний потік.
Основною задачею підготовчого цеху являється ритмічне забезпечення матеріалами розкрійного цеху, відповідно плановому завданню на розкрій.
На підготовчий дільниці виконують підготовку матеріалів до розкрою.
На підготовчий дільниці виділять розпаковочні, розбраковочні, примірочні дільниці і дільниця збереження, розрахунку і комплектування кусків матеріалів. Процес прийому полягає в перевірці кількості прийнятих на підприємство матеріалів від поставщиків, які зберігаються на складі або в підготовчому цеху.
Основною задачею розкрійною дільниці є розкрій матеріалів, дублювання деталей крою з основної тканини, контроль якості, комплектування викроєних деталей, ритмічне постачання кроєм швейних цехів.
У проектуечому швейному цеху застосовується масовий тип виробництва, що характеризується виготовленням окремих видів продукції у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого часу.
7.1.4 Система організації виробництва на підприємстві
На швейних підприємствах цехові методи організації виробництва з характерним для них групуванням обладнання за його видами, а не в порядку ходу технологічного процесу витіснені поточними методами. Поточні методи найбільш ефективні і відповідають вимогам передової організації виробництва. При поточних методах виробництва швейні підприємства виготовляють однотипні (однорідні) вироби великими партіями, увесь виробничий процес виконується безперервно і заснований на технологічно послідовному переході від однієї операції до іншої за тактом.
Форми організації виробничих потоків, які використовуються на швейних підприємствах різноманітні. Можливість використовувати ту чи іншу форму залежить від співвідношення багатьох виробничих факторів.
Усі фактори, які визначають організаційні форми виробничих потоків, взаємно пов’язані: підсилення одних з них призводить до інтенсифікації інших. Так, від степені розподілу праці залежить механізація виробничих процесів; степінь механізації впливає на удосконалення технологічних режимів; розширення асортименту продукції ускладнює організацію управління виробничими потоками . Тому при побудові організаційної форми потоку необхідно комплексно розв’язувати питання удосконалення технологічних режимів, конструювання використовуємих засобів праці, організації праці і заробітної плати, визначення кваліфікації і ступіні спеціалізації виконавців виробничих операцій.
Тип потоку, його структура, вид і спосіб запуску виробів та деталей у потік, транспортувальні засоби можуть бути визначені технічним завданням або обиратися, аналізуючи вихідні дані та параметри розрахунку, враховуючи досягнення науки та техніки, використовуючи передовий досвід роботи підприємства швейної галузі.
Необхідно обгрунтувати потік, який проектується з позиції:
- потужності (малої, середньої, великої, раціональної, оптимальної);
- структури (секційний, несекційний);
- кількості секцій та розміщення їх на плані цеху, рух вантажопотоку)
- рівня спеціалізації (одномодельний, багатомодельний);
- ритму роботи (вільний, регламентований, комбінований);
- способу передачі напівфабрикату та використання транспортуючих засобів (конвеєр, автоматичне адресування,безпривідні засоби);
- вид руху напівфабрикату (паралельний, послідовний);
- види запуску деталей у потік ( поштучний, пачковий, централізований, децентралізований);
- наступності змін (змінні, незмінні);
- форми організації потоку (агрегатний, конвеєрний, агрегагно-груповий );
При виборі типу потоку слід надавати перевагу високопродуктивним секційним потоком з високою мобільністю.
В проектуємому цеху використовується агрегатний потік.
До організаційної форми потоку з вільним ритмом можна віднести агрегатний.
Агрегатний потік характеризується вільним ритмом роботи, ручною передачею напівфабрикату по між столами або в поєднанні з підлоговими транспортними засобами. У потоці допускають повернення виробів на одне, два робочих місця для підвищення ступеня спеціалізації робочих місць; виконання операцій на обладнанні різних видів (не більше двох), що обслуговуються одним виконавцем.
В даному цеху встановлено між столами встановлений конвеєр, якиий переміщає деталі крою або виріб від одної швеї до іншої.
7.1.5 Організація праці на підприємстві
Основними напрямами організації праці на рівні підприємства є: удосконалення розподілу і кооперації праці в колективі; удосконалення організації та обслуговування робочих місць; вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці; удосконалення підбору, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; удосконалення нормування і стимулювання праці; поліпшення умов праці та ділової робочої атмосфери у колективі; раціоналізація режиму праці та відпочинку; виховання
сумлінного ставлення до праці.
Організація праці на рівні підприємства — це є приведення трудової діяльності людей до системи, що забезпечує досягнення максимально можливого корисного ефекту з урахуванням конкретних умов цієї діяльності та рівня відповідальності.
Суть кожного з вказаних напрямів виробництва проектую чого підприємства:
• удосконалення розподілу і кооперації праці: поліпшення технологічного, функціонального і кваліфікаційного розподілу праці; впровадження багатоверстатного (багатоагрегатного) обслуговування, суміщення професій та функцій; впровадження прогресивних форм і видів бригадної організації праці, тобто удосконалення кооперації праці;
• удосконалення організації та обслуговування робочих місць: правильне планування робочих місць відповідно до логічного процесу; організаційно-технічна оснащеність робочих місць та розширення типізації у їх плануванні; впровадження планово-попереджувальних систем обслуговування робочих місць, забезпечення ефективного використання робочого часу основних і допоміжних робітників;
• вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці: раціоналізація трудових прийомів, дій та рухів; впровадження прогресивних методів організації праці в межах зміни; навчання працівників ефективним прийомам і методам роботи з метою економії робочого часу і зростання продуктивності праці;
• удосконалення підбору, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів: розробка планів підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до потреб виробництва; організація менеджерами персоналу системи професійної орієнтації та професійного підбору кадрів; впровадження дійових форм і методів підвищення кваліфікації кадрів; створення умов для забезпечення стабільності кадрів на підприємстві; дотримання типових програм та термінів навчання щодо професій і рівнів кваліфікації;
• удосконалення нормування праці: розробка і впровадження технічно обґрунтованих норм часу; їх перегляд за виробничою необхідністю; удосконалення організації нормувальної роботи та поліпшення стану нормування праці робітників;
• поліпшення умов праці: нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; дотримання вимог охорони праці та упорядкування побутової сфери виробництва; передбачення в колективних договорах процесу механізації важких і шкідливих робіт; усунення емоційно негативних чинників праці;
• раціоналізація режиму праці та відпочинку (внутрішньозмін-ного, тижневого, місячного і річного): впровадження раціональної змінності по підприємству та його підрозділах, окремих категоріях працюючих; розробка плану пропозицій щодо ефективного використання позаробочого часу;
• виховання сумлінного ставлення до праці: формування культури виробництва; заохочення працівників до раціоналізації та винахідництва; підвищення відповідальності за результати праці та виконання режиму робочого часу.
7.2 Розрахунок економічних показників проектуючого підприємства