2. Планування різних видів діяльності математичного змісту в 2 молодшій групі

У другій молодшій групі починають проводити спеціальну роботу з формування елементарних математичних уявлень. Від того, наскільки успішно буде організовано перше сприйняття кількісних відносин і просторових форм реальних предметів, залежить подальше математичне розвиток дітей.  Сучасна математика при обгрунтуванні таких найважливіших понять, як «число», «геометрична фігура» і т. д., спирається на теорію множин. Тому формування понять в шкільному курсі математики відбувається на теоретико-множинної основі.  Виконання дітьми дошкільного віку різних операцій з предметними множинами дозволяє надалі розвинути у малюківрозуміння кількісних відносин і сформувати поняття про натуральне числі. Уміння виділяти якісні ознаки предметів і об'єднувати предмети в групу на основі одного загального для всіх їх ознаки - важлива умова переходу від якісних спостережень до кількісних.  Роботу з малюками починають із завдань на добір і об'єднання предметів в групи за спільною ознакою («Відбери всісині кубики» і т п.) Користуючись прийомами накладення або додатку, діти встановлюють наявність або відсутність взаємно-однозначної відповідності між елементами груп предметів (множин) .  Поняття взаємно-однозначного відповідності для двох груп полягає в тому, що кожному елементу першої групи відповідає тільки один елемент другої і, навпаки, кожному елементу другої групи відповідає тільки один елемент першої (чашок стільки, скільки блюдець; пензликів стільки, скільки дітей, і т . п.). У сучасному навчанні математиці в основі формування поняття про натуральне числі лежить встановлення взаємно-однозначної відповідності між елементами порівнюваних груп предметів.  Малюків не вчать рахувати, але, організовуючи різноманітні дії з предметами, підводять до засвоєння рахунки, створюють можливості для формування поняття про натуральне числі.  Дочісловой період навчання є пропедевтичної не тільки для навчання рахунку. Велика увага в молодшій групі приділяється вправам в порівнянні предметів по довжині, ширині, висоті, обсягу. Малюки одержують початкове уявлення про величини та їх властивості, їх починають знайомити з геометричними фігурами, вчать розрізняти й називати коло, квадрат, трикутник, дізнаватися моделі цих фігур, незважаючи на відмінності в їх забарвленні чи розмірах. Дітей вчить орієнтуватися в просторових напрямках (спереду, ззаду, ліворуч, праворуч), а також у часі, правильно вживати слова ранок, день, вечір, ніч. 

3. Рухливі ігри, їх значення. Класифікація і методика проведення рухливих ігор. Гра - одна з основних форм діяльності людини, особливо важливе місце вона займає у житті дитини. Класифікація рухливих ігор: 1.Сюжетні. 2.Ігрові вправи (несюжетні). 3. Ігри з елементами спорту (городки, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол, футбол, хокей). Класифікація рухливих ігор за ступенем фізичного навантаження: 1. Ігри великої інтенсивності. 2. Ігри середньої інтенсивності. 3. Ігри малої інтенсивності. Класифікація українських народних ігор: 1. Сюжетні: 1) Драматичні (відображають основні заняття українців: землеробство та пов’язані з цим сезонні обряди). 2) Хореогенні (зміст складають танці та танцювальні дії з пісенним супроводом: хороводи, гаївки, веснянки). 3) Імітаційні (відображають характерні рухи та поведінку птахів і тварин). 4) Імпровізаційні (довільний розвиток сюжету: різдвяний вертеп). 2. Ігри, які регламентуються правилами. 3. Ігри з предметами. 4. Ігри без предметів. 4. Групування вправ ігрового характеру за складністю їх змісту. Більшість рухливих ігор доступні і корисні дітям різних вікових груп. Перед тим, як вибрати гру, необхідно визначити мету, врахувати вікові можливості дітей, їх інтереси, фізичну підготовленість, погодні умови, місце і час проведення. Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Повторення вивчених рухливих ігор проводиться з деякими cкладненими правилами. Для проведення багатьох ігор потрібний різноманітний інвентар. Бажано, щоб він був яскравим, добре помітним у грі. Приладдя та інвентар готують заздалегідь. Дрібний інвентар доцільно роздати після пояснення правил гри. До проведення гри треба добре підготуватись: вивчити її зміст, правила, вірші та пісні, відпрацювати рухи. Пояснювати зміст гри необхідно виразно, дохідливо, коротко, щоб не стомлювати дітей. У ході гри правила роз’яснюються і уточнюються. Для кращого засвоєння гри рекомендується, особливо у молодших групах, найскладніші моменти пояснювати жестом і показом деяких рухів.

БІЛЕТ № 19

1. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Навчання дошкільників здійснюється не лише на спеціально організованих заняттях, а й у повсякденному житті, у різноманітних видах діяльності дітей за допомогою форм організації навчального процесу.

Необхідним компонентом процесу навчання є дидактичні засоби, оптимальне поєднання яких допомагає дошкільникам глибше пізнавати дійсність, збагачує їх враженнями, дає матеріал для спостережень, які вони використовують у навчальній, а згодом і в інших видах діяльності

У ранньому віці малюк одержує нову інформацію здебільшого через дії з предметом, іграшкою, зі слів вихователя. У середньому дошкільному віці на передньому плані опиняється образ і слово, а дії сприяють закріпленню знань (наприклад, практичні дії у дидактичній грі). У старшому дошкільному віці, коли розвивається словесно-логічна форма мислення, можливі різноманітні поєднання дидактичних засобів, що залежить від матеріалу, який вивчається, індивідуальних особливостей дітей.

За провідною діяльністю розрізняють такі форми організації навчання дошкільників: дидактична гра, екскурсія, заняття.

Дидактична гра. Використовують її як самостійну форму організації навчання і як частину заняття.

Екскурсія. Цінність екскурсії полягає у безпосередньому ознайомленні дітей із предметами, явищами природи, діяльністю дорослих у природних умовах.

.

Екскурсія як організована форма навчання має таку загальну структуру:

1) підготовчий етап.

2) власне екскурсія

3) закріплення знань. Заняття. На перших етапах свого розвитку дошкільна педагогіка вбачала у заняттях можливість чимось зайняти дітей: іграшкою, розповіддю, малюванням. Пізніше головним змістом занять стали дидактичні ігри, вправи з дидактичним матеріалом, самостійна художня діяльність та ін. На сучасному етапі утвердився погляд на заняття як на форму впливу вихователя на дітей, виконання передбачених програмою завдань, тобто як на особливу форму організації навчання.

У навчальному процесі дошкільного закладу використовуються різні види занять.

За змістом навчання розрізняють заняття:

— з ознайомлення з навколишнім середовищем;

— з розвитку мовленнєвого спілкування;

— з формування елементарних математичних уявлень;

— з образотворчої діяльності;

— з фізичної культури;

— музичні.

За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:

— заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постанов

— заняття із закріплення і систематизації досвіду

— контрольні заняття.

— комплексні заняття. За організацією дітей заняття поділяють на:

— фронтальні

— групові

— індивідуальні

Як правило, заняття відбувається за такою структурою:

1) організаційний момент

2) основна частина заняття.

3) підведення підсумків.

Головні вимоги до занять ґрунтуються на загальнодидактичних принципах навчання.

Однією з умов успішного навчання дітей дошкільного віку є поєднання навчальної роботи на заняттях і поза ними.

Отже, використання різноманітних форм організації навчання дошкільників забезпечує ефективне засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальних можливостей дитини

2. .Використання ігор для формування елементарних математичних уявлень в дитячому садку. З усього розмаїття цікавого матеріалу на своїх заняттях часто застосовую дидактичні ігри. Основне призначення їх - забезпечити дітей знаннями в розрізненні, виділення, називання безлічі предметів, чисел, геометричних фігур, напрямів і т.д. У дидактичних іграх є можливість формувати нові знання, знайомити дітей із способами дій. Кожна гра несе конкретне завдання вдосконалення математичних (кількісних, просторових, тимчасових) уявлень дітей. Дидактичну гру включаю у зміст занять як один із засобів реалізації програмних завдань. Дидактичні ігри виправдовують у вирішенні завдань індивідуальної роботи з дітьми у вільний від занять час. Систематична робота з дітьми вдосконалює загальні розумові здібності: логіки думки, міркувань і дій, кмітливості та кмітливості, просторових уявлень. Дидактичні ігри з формування математичних уявлень умовно поділяються на такі групи: -Ігри з цифрами і числами -Ігри подорож у часі -Ігри на орієнтування в просторі -Ігри з геометричними фігурами -Ігри на логічне мислення Граючи в такі дидактичні ігри як "Який цифри не стало?", "Скільки?", "Плутанина?", "Виправ помилку", "Прибираємо цифри", "Назви сусідів", діти вчаться вільно оперувати числами в межах 10 і супроводжувати словами свої дії. Дидактичні ігри, такі як "задумане число", "Число як тебе звати?", "Склади табличку", "Склади цифру", "Хто перший назве, якої іграшки не стало?" і багато інших використовуються на заняттях у вільний час, з метою розвитку у дітей уваги, пам'яті, мислення.

Друга група математичних ігор (ігри - подорож у часі) служить для знайомства дітей з днями тижня. Пояснюється, що кожен день тижня має свою назву. Для того, щоб діти краще запам'ятовували назву днів тижня, вони позначаються кружечками різного кольору. Спостереження проводиться декілька тижнів, позначаючи кружечками кожен день. Це робиться спеціально для того, щоб діти змогли самостійно зробити висновок, що послідовність днів тижня незмінна.

Третю групу входять гри на орієнтування в просторі. Просторові уявлення дітей постійно розширюються і закріплюються в процесі всіх видів діяльності. Завданням педагога є навчити дітей орієнтуватися у спеціально створених просторових ситуаціях і визначати своє місце по заданій умові. За допомогою дидактичних ігор та вправ діти оволодівають умінням визначати словом положення того чи іншого предмету по відношенню до іншого

У роботі зі старшими дошкільниками необхідно використовувати загадки, задачі-жарти, цікаві питання. Цікаві завдання з математичним змістом спонукають дітей застосовувати винахідливість, кмітливість, почуття гумору, долучають дітей до активної розумової діяльності.

При вивченні числа 5 можна загадати: 5 братиків: роками вони рівні, зростанням різні? (Пальци.) Для п'яти хлопчиків - п'ятеро комори, а вихід один? (Перчатка.)