3.Музично-дидактичні ігри для дошкільників.

Основне значення музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звуку.

Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними.

Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати.

В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики.

Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності.

В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.

Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази.

В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці).

В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни.

В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, - каже дитина.

Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз.

В процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають певні почуття.

Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи.

В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.

У музично-дидактичних іграх використовуються іграшки, яким діти охоче наслідують.

Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.

БІЛЕТ № 17

1.Ознайомлення дошкільників з живописом.

Згідно „Програми навчання і виховання у дитячому садку”, перше ознайомлення дітей з мистецтвом живопису починається у середній групі.

Одним з найдоступніших для дітей цього віку є пейзаж: художник-пейзажист передає у картині образ природи, її красу, своє відношення до неї, свій настрій: радісний і світлий або сумний.

Перед тим, як ознайомлювати дітей з творами художників, треба потурбуватися про запас їх уявлень про природу, бо це найближчий, зрозумілий дитині світ.

Важливим є те, щоб діти розповідали про те, що вони бачать, відчувають. І тільки після пізнання світу природи дітьми, можна приступати до показу репродукцій. Для показу краще підібрати різні за настроєм, змістом, манерою виконання пейзажі.

Але картини виставляються не одразу. Краще спочатку одну, наприклад роботу Т.Яблонського „Літом”, а потім для порівняння картину І.Шишкіна „Ранок у сосновому лісі”. За допомогою порівнянь, діти виділяють місце дій (це густий ліс), по тону, який присутній у картині (світло-зелений, жовтувато-зелений, рожевий), здогадуються, що на картині намальовано ранок.

Під час розглядання картин дуже добре використовувати художнє слово: поетичні тексти допоможуть яскравіше сприйняти і глибше усвідомити картини природи.

Роздивляючись з дітьми репродукції, треба з’ясувати (на основі набутих раніше знань), що помітили діти, що їм сподобалось. Іноді їх висловлювання можуть поміняти план бесіди-заняття.

Працюючи на протязі навчального року можна використовувати різні прийоми: бесіди по питанням; розповідь вихователя; складання описових розповідей о окремих частин картини і про всю картину; „занурення у картину; створення подій, попередніх і послідуючих зображеному на картині; створення дітьми у думках своїх картин з такою ж назвою.

У старшій групі ми продовжуємо ознайомлення дітей з жанрами живопису і портретом, натюрмортом, жанровим, історичним, казковим живописом.

Ще можна дати завдання уважно придивитися до обличчя матері і розповісти на слідуючий день про свої враження. Наприклад: „Япомітив, що мама прийшла з роботи стомлена, вона не посміхалася. І я допоміг їй занести сумки додому” , або „У мами вечером був гарний настрій, він шуткував, і ми разом з ним робили кораблі”. Таким чином, аналізуючи відповіді дітей, можна сказати, що вони виділяють настрій потакому критерію: веселий – сумний. Щоб розширити уявлення дітей про емоційний стан людини і його зовнішніх проявах, ознайомлюємо з фотографіями, ілюстраціями, картинами, на яких зображені люди у стані радощей, суму, гніву тощо.

2.Пізнавальний розвиток дошкільників у пошуково-дослідницькій діяльності

Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Прагнення до нових вражень, допитливість, постійне бажання експериментувати, самостійно шукати істину поширюється на всі сфери життєдіяльності дитини.

Пошуково-дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкування з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки.

Різні форми пошуково-дослідницької діяльності спонукають дитину до творчості, самостійного пошуку причинно-наслідкових зв’язків, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку.