2) Навести методику визначення завантаженості вулиць автотранспортом.

Оцінку завантаженості вулиць визначають за інтенсивністю руху:

а)низька інтенсивного руху: 1-7 тис. автомобілів за добу;

б)середня інтенсивність руху: 8-17 тис. автомобілів за добу;

в)висока інтенсивність: 18-27 тис. автомобілів за добу.

Хід роботи

Студенти розподіляються на групи по 3 особи (перший підраховує, другий записує, третій оцінює ситуацію), які після інструктаж займають спостережні пункти обидва боки вулиць.

Інтенсивність руху автомобілів визначають методом підрахунку автомобілів різних типів три рази по 20 хв., під час кожного терміну вимірювань. Вимірювання проводять 8.00 та 18.00 годин. Потім заносять у таблицю.

підливають кілька крапель сірчаної кислоти, приливають 1 мг розчину забарвлення йоду. Надлишок йоду відтитровують розчином ИагЗОз до солом'яно-жовтого кольору, додають кілька крапель крохмалю і обережно титрують до зникнення синього кольору. Різниця між об'ємами прилитого розчину КМП1О4 з С=0,01моль/л, розчину №28203 витраченого на титрування залишкового йоду відповідає кількості розчину Ь зі С=0,01моль/л витраченого на окислення сірководню в 100 мл фільтрату 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л відповідає 0,12 мг. Масову частку сірководню у ґрунті X, мг/кг, розра­ховуємо за формулою:

Хі=-^ ²- ^ -1000

V

^У 4

де, VI - об'єм розчину КМт04 з С=0,01моль/л, прилитого до проби ґрунту у КІ, мл;

Хг - об'єм розчину ИагЗгОз, С=0,005моль/л витраченого на титрування залишку йоду, що не прореагував із сірководнем, мл;

& - кількість сірководню (0,17мл), що не відповідає 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л;

Хз - об'єм фільтрату водної витяжки ґрунту (загальний), мл;

1000 - коефіцієнт перерахунку вмісту сірководню на 1 мл ґрунту.

Одночасно такому самому зразку ґрунту визначає його вологість і перераховують вміст сірководню на абсолютно сухий грунт за формулою:

Х₂-Хі *К-Хі -121- мг/кг 100 •И'

Х2— К ;

де, АМ - вологість ґрунту, %, або ^пг

А - кількість сірководню у пробі, мкг; т - маса проби грунту, г;.

К - коефіцієнт перерахунку на абсолютно сухий грунт.

3) Розрахувати завантаженості автотранспортом ділянки вулиць.

Вихідні дані:

Тип автомобілів	Кількість автомобілів за годину
	8.00-9.00	13.00-14.00	18.00-19.00
Грузові	17	25	15
Легкові	253	348	320
Автобуси	15	13	11

22. Навести методику визначення азоту нітратного у ґрунтах колориметричним методом аналізу.

Завдання

1) Охарактеризувати методику проведення аналізу в лабораторних умовах.

2) Описати методику побудови калібрувальної кривої.

3) Розрахувати вміст азоту нітратного у сухому ґрунті.

Вихідні дані:

- кількість нітратів, визначеного за калібрувальним графіком дорівнює 0,01 мг;

- об’єм дистильованої води витраченого на екстрагування дорівнює 100 мл;

- об’єм пробної витяжки, взятий на випаровування дорівнює 10 мл;

- наважка ґрунту дорівнює 100 г;

- процент вологості – 75.

23. Навести методику визначення тетраетилсвинецю в атмосфері.

Завдання

1) Описати методику визначення тетраетилсвинцю.

2) Охарактеризувати методику відбору проб повітря.

3) Описати методику проведення аналізу.

24. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Описати методику визначення вмісту солей у ґрунті.

2) Перелічити основні обладнання і реактиви для проведення якісного дослідження засолених ґрунтів.

3) Описати методику проведення якісного аналізу засолених ґрунтів.

25. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Описати методику визначення вмісту солей у ґрунті.

2) Перелічити основні обладнання і реактиви для приготування водної витяжки.

3) Описати методику приготування водної витяжки.

26. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Перелічити основні обладнання і реактиви при титрометричному методі визначення вмісту іонів кальцію (Са²⁺).

2) Описати титрометричний метод визначення вмісту іонів кальцію (Са²⁺).

3) Розрахувати масову концентрацію кальцію в аналізованому ґрунті.

Вихідні дані:

- об’єм розчину трилону Б, витраченого на титрування дорівнює 3 мл;

- молярна концентрація еквівалентів розчину трилону Б дорівнює 0,1 моль/л;

- маса наважки ґрунту дорівнює 2 г.

27. Навести методику визначення вмісту активного хлору у питній воді.

Завдання

1) Описати суть методу визначення вмісту хлоридів у воді.

Суть методу:

Метод базується на взаємодії хлор-іонів з іонами ртуті (Н§²⁺) з утворенням розчинної, але малодисоційованої

24

порцеляновій чашці на скляній бані досуха, доливаючи рідину з стакана в чашку невеликими порціями. Якщо йод повністю не повториться, додають 5 мл дистильованої води і знову уторовують. Залишок в чашці розчиняють в 4 мл ацетату амонію, ретельно перемішуючи. 2 мл проби відбирають в колориметричні пробірки. Одночасно готують стандартну шкалу (таблиця №1) з вмістом 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 мкг свинцю.

Об'єм у всіх пробірках стандартної шкали і пробірок доводять до 2,5мл 1% розчином ацетату амонію, додають по 0,1 мл 3% розчину хромату калію і перемішують. Через 10хв. Порівнюють на чорному фоні ступінь помутніння проби із стандартною шкалою.

2) Описати хід визначення вмісту хлоридів у питній воді.

3) Розрахувати вміст хлоридів у досліджуваній воді.

Вихідні дані:

- об’єм розчину Hg(NO₃) необхідний для титрування дорівнює 100 мл;

- поправочний коефіцієнт для приведення концентрації розчину до 0,01Н дорівнює 1,1.

28. Навести методику визначення вмісту активного хлору у питній воді.

Завдання

1) Описати суть методу визначення вмісту хлоридів у воді.

2) Описати хід визначення вільного залишкового хлору титруванням метиловим оранжевим індикатором.

3) Розрахувати вміст залишкового вільного хлору у досліджуваній воді.

Вихідні дані:

- кількість 0,005% метил оранжевого витраченого на титрування дорівнює 30;

- об’єм води взятий для аналізу дорівнює 100 мл.

29. Навести методику визначення сірководню у ґрунтах, забруднених нафтою і нафтопродуктами.

Завдання

1) Описати метод визначення сірководню у ґрунтах.

2) Перелічити основне обладнання і реактиви для визначення сірководню у ґрунтах, забруднених нафтою і нафтопродуктами.

3) Охарактеризувати методику виконання аналізу а лабораторії.

30. Навести методику визначення азоту нітратного у ґрунтах колориметричним методом аналізу.

Завдання

1) Охарактеризувати методику проведення аналізу в лабораторних умовах.

2) Описати методику побудови калібрувальної кривої.

3) Розрахувати вміст азоту нітратного у сухому ґрунті.

Вихідні дані:

- кількість нітратів, визначеного за калібрувальним графіком дорівнює 0,05 мг;

- об’єм дистильованої води витраченого на екстрагування дорівнює 150 мл;

- об’єм пробної витяжки, взятий на випаровування дорівнює 10 мл;

- наважка ґрунту дорівнює 28 г;

- процент вологості – 75.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия (І,ІІ) М.: Химия, 1990. – 480с.

2. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2 кн. кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. Учеб. для вузов.–М.:Высш.шк., 2001.- 615с.

3. Моніторинг довкілля: підручник/[Боголюбов В.М., Клименко М.О., Мокін В.Б. та ін.]; під ред. В.М. Боголюбова. [2-е вид., перероб. i доп.]. – Вінниця: ВНТУ, 2010.-232с.

4. Масікевич Ю.Г., Гринь С.О., Герецун Г.М., Сівак В.К., Солодкий В.Д., Моісеєв В.Ф., Шапорєв В.П., Рогозинський М.С. Методи вимірювань параметрів навколишнього середовища. Навчальний посібник. Чернівці: Зелена Буковина, 2005.-344с.

5. Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підруч. для студ. природн. спец. вищ. навч. закл. – К.: Світ, 2003.-288с.

Критерії оцінок рівня знань студентів

Оцінка за виконання виставляється за чотирибальною системою („5”, „4”, „3”, „2”) відповідно до основних критеріїв та показників рівня знань, умінь виявлених студентами.

Основні показники оцінок знань студентів за результатами виконаних комплексних завдань:

Оцінка „5” („відмінно”) виставляється за:

• знання і розуміння всього програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі;

• уміння диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання набуті під час вивчення окремих тем курсу;

• здатність студента аналізувати практичну ситуацію та приймати наукові обґрунтуванні рішення;

• послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері;

• вміле використання довідкової і нормативної літератури;

• відсутність помилок, виправлень, тощо.

Оцінка „4” („добре”) ставиться за:

• знання і розуміння всього програмного матеріалу дисциплін в повному обсязі;

• уміння диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання, набуті під час вивчення окремих тем курсу;

• здатність студента аналізувати практичну ситуацію та приймати правильне рішення;

• послідовний логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері; вміле використання довідкової літератури;

• допущення окремих несуттєвих помилок, виправлень.

Оцінка „3” („задовільно”) ставиться за:

• знання і розуміння основного програмного матеріалу, які дозволяють засвоїти наступний програмний матеріал;

• спрощений виклад матеріалу;

• правильне оформлення письмової роботи;

• уміння використовувати додаткову і нормативну літературу;

• допущення окремих помилок, виправлень.

Оцінка „2” („незадовільно”) виставляється за:

• поверхові знання основного програмного матеріалу дисципліни, які дозволяють засвоїти наступний програмний матеріал;

• невміння приймати обґрунтуванні рішення;

• виклад матеріалу на папері з помилками: недбале оформлення роботи.

Загальна оцінка – середня від оцінок за кожне питання білету

П Р О Г Р А М А

державної атестації студентів

Дніпродзержинського енергетичного технікуму

зі спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія»

напрям підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Студенти, які закінчили навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем „молодший спеціаліст” зі спеціальності 5.070803 „Прикладна екологія” спеціалізації 5.070803.08 “Екологія геологічного та суміжних середовищ”, напрямку підготовки 5.070803 для одержання диплому складають комплексний кваліфікаційний екзамен.

На державну атестацію студентів виносяться блоки змістових модулів з дисциплін навчального плану:

1. Основи агроекології;

2. Екологічна експертиза;

3. Геохімія довкілля;

4. Збалансоване природокористування;

5. Моніторинг довкілля;

6. Охорона навколишнього середовища;

7. Фізико-хімічний аналіз;

8. Методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища.

Білети складаються з теоретичної і практичної частини.

Теоретична частина кожного білету включає 6 теоретичних питань (загальною кількістю 180) та вирішення задачі еколого-економічного характеру (загальна кількість – 30 задач).

Практична частина включає вирішення завдань практичного напрямку з дисциплін: фізико-хімічний аналіз та методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища.

Вирішення задач і завдань з практичної частини потребує від студентів навичок володіння нормативно-технічною документацією, знання теоретичних положень, передбачених програмою, осмисленого і глибокого засвоєння еколого-економічних питань та вміти визначати фізико-хімічні процеси за допомогою приладів та методів спостереження за навколишнім середовищем.