Загальна характеристика стратегії нддкр
Стратегія НДДКР - це довгострокова програма конкретних дій, пов'язаних зі створенням нового продукту і технології виробництва.
Виділяють складові стратегічної діяльності по даному напрямку: 1. Технологічне прогнозування і планування. Технологічний прогноз є частиною аналізу зовнішнього середовища, він надає інформацію про передбачувані технологічних тренди, нові відкриття, а також тимчасових горизонтах інноваційних «проривів». 2. Структура НДДКР. При складанні функціональної стратегії НДДКР доцільне виділення наступних напрямів інноваційних робіт, а) виявлення найбільш ефективного співвідношення між проведенням власних НДДКР у повному обсязі та участю підприємства у закупівлі патентів, ліцензій, ноу-хау для проведення нової технічної політики; б) визначення необхідного обсягу НДДКР; та ін. 3. Управління НДДКР. Реалізація будь-якої стратегії вимагає створення адекватної системи управління. Специфіка НДДКР передбачає особливі вимоги до системи управління інноваційними процесами: ефективне використання кваліфікаційного потенціалу, можливість швидкої перебудови, контроль за ефективністю проведення робіт. Базові стратегії НДДКР: Наступальна стратегія НДДКР спрямована на розробку нових технологічних рішень для реалізації стратегії інтенсивного росту і диверсифікації. Наступальна стратегія в передових галузях може вважатися захисної, так як тільки швидка і своєчасна заміна продукції дозволяє утримати свої позиції на ринку. Захисна стратегія НДДКР спрямована на збереження конкурентної позиції підприємства Вона включає в себе технологічні рішення з поліпшення успішного ведення конкурентної боротьби в коротко-і середньостроковому періодах.
Характеристика портфеля технологій (розробка фірми «Сіменc»).
«Портфель технологій» (розробка фірми «Сіменс»)
Рис. Приклад побудови матриці «Сіменс»
Стратегія НДПКР — це план проведення головних досліджень щодо нової продукції, техніки, технології, організації виробництва та менеджменту тощо, а також розвитку та ефективнішого використання існуючих продуктів, процесів, методів виготовлення та управління тощо.
Здійснення загальних конкурентних стратегій (за М. Портером) також має «суто технологічне трактування», оскільки передбачає стратегії лідирування або послідовника у стратегіях зниження витрат або диференціації як стратегій, за рахунок яких формуються конкурентні переваги фірми.
Конструкторсько-технологічні розробки сприяють зростанню прибутковості фірми, оскільки дають змогу: знижувати собівартість продукції за рахунок досконаліших МТР та їх використання, а також якісних виробничо-технологічних процесів; забезпечувати нарощування обсягів виробництва та продажу продукції, створювати нові умови для виробництва конкурентоспроможних, нових продуктів тощо.
Стратегія НДПКР пов’язана зі структурою фундаментальних і прикладних досліджень. Тут спостерігається тісний зв’язок між типом підприємства та наявним рівнем його розвитку, обраними загальними та продуктово-товарними стратегіями, стратегіями розвитку маркетингу та виробництва
Спрямованість НДПКР залежить від зовнішніх та внутрішніх умов функціонування організації. Керівництво приймає рішення, виходячи з науково — технологічних та фінансово — економічних можливостей організації до проведення певних обсягів та напрямків НДПКР.