Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vsio_razom.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.58 Mб
Скачать

97. В яких випадках використовують матричні методи стратегічного аналізу

Матричні методи використовують у двох випадках:

1 при діагностиці становища даного підприємства на ринку по відношенню до його конкурентів;

2 при діагностиці асортиментної структури продукції підприємства по відношенню до ситуації на ринку.

Матричний метод підходить, в основному, для фірм з диверсифікованим асортиментом продукції, становище якої на ринку можна встановити.

У фірмах, що випускають один або декілька однотипних виробів, головною метою аналізу на основі матричних методів є не встановлення належних асортиментних пропорцій в межах фірми, а отримання відповіді на питання про те, чи повинна фірма входити в нові сфери діяльності.

Діагностика "портфеля виробництва", а також оцінка становища фірми на ринку відбувається у наступній послідовності:

1 стадія. Стратегічне сегментування бізнесу фірми, яке полягає у виділенні стратегічних одиниць підприємства.

2 стадія. Визначення стратегічного становища здійснюється на основі матричного аналізу за допомогою одного з наступних методів:

- методу Бостонської консалтингової групи (ВСG);

- методу Мак-Кінсі або Шелл;

- методу консалтингової фірми "Артур Д. Літтл" (АDL).

3 стадія. Формулювання висновків для побудови стратегії, на основі застосування комплексних методів стратегічного аналізу:

- SWОТ (матриця слабких і сильних сторін, можливостей і загроз);

- ССF (французький комерційний кредит);

- SРАСЕ (метод оцінки стратегічного становища і дій).

Перший (SWОТ) і другий (ССF) методи розроблені для діагностування великих і середніх підприємств (фірм). Третій метод (SРАСЕ) призначений для діагностики ситуації та вибору варіанта стратегії для середніх та малих підприємств (фірм).

98. За якими параметрами оцінюють вектори матриці bcg?

Матриця БKГ (англ. BCG matrix) — інструмент для стратегічного аналізу і планування в маркетингу. Метод BCG полягає у визначенні, за допомогою матриці, співвідношення «темпів зростання ринку» і «відносної частки на ринку». Матриця BCG дозволяє визначити стратегічну позицію по кожному стратегічному економічному елементу підприємства, тобто стратегічну позицію бізнесу (СПБ) підприємства, і, на основі аналізу цієї позиції, обрати правильну (оптимальну) стратегію.

Стовпці матриці BCG оцінюють параметр «темп зростання ринку.

Рядки матриці BCG оцінюють параметр «відносна частка ринку.

Матриця розбиває усі напрямки діяльності підприємства на 4 групи: «зірки»; «дійні корови»; «знаки питання»; «собаки».

«Зірки» - продукти, які поєднують високі перспективи зростання ринку з сильними позиціями підприємства на цьому ринку. «Зірки» виступають не тільки джерелом короткострокових прибутків підприємства, а швидше потенційною можливістю для отримання довгострокових прибутків у майбутньому.

«Дійні корови» - продукти, в яких підприємство має сильні позиції на зрілому ринку, тобто тут підприємство має здатність випускати продукцію у великих масштабах при низьких затратах. Цей напрям приносить підприємству високий стабільний прибуток.

«Знаки питання» - напрям діяльності, у межах якого позиції підприємства є хиткі, але одночасно перспективи розвитку даного ринку є достатньо привабливі.

Собаки – поєднання слабких конкурентних позиції з ринками, що перебувають у стані застою відкинуті від світу бізнесу.

Особливості застосування матриці BCG:

  • для високого темпу зростання ринку межею вважається 10%. Це означає, що в якості швидкозростаючого ринку розглядається ринок, де річні темпи приросту складають 10%;

  • в якості критеріїв визначення високих і низьких рівнів зростання ринку можуть бути використані: значення більш високого темпу приросту продажу певного продукту порівняно з приростом реального ВВП, більш високий темп зростання аналізованого сектору економіки порівняно з промисловістю у цілому;

  • для визначення відносної частки підприємства на ринку слід застосовувати показник відношення обсягу продажу даного підприємства до обсягу продажу найсильнішого конкурента. В якості межі між високою і низькою відносною часткою зазвичай береться значення 1,5.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]